У натовпі — студенти, айтівці, ветерани й військові у пікселі. За кілька метрів рекрутери пояснюють різницю між підрозділами та спеціальностями,…
Під час проведення Х Міжнародної конференції підкомітету реформування Військової поліції Багатонаціонального об’єднаного координаційного комітету реформування ЗСУ, що триває на Харківщині, було порушено чимало важливих питань. Тут панує фахове спілкування і періодично виникають предметні дискусії. Представники військової поліції з 9 країн-членів НАТО охоче діляться досвідом, обговорюють перспективні напрямки роботи.
Чим саме закордонні партнери можуть поділитися з українськими колегами, а що перейняти у нас, ми поцікавилися в учасників конференції.
Підполковник Бернард Гадсон (Bernard Hudson), представник Військової поліції Збройних сил Канади
— У моїй країні Військова поліція — невід’ємна частина моноліту Збройних сил, підпорядкована начальникові Генерального штабу. Наша робота, так би мовити, стоїть на трьох китах: правоохоронна діяльність, охорона важливих об’єктів і робота з військовими, що скоїли правопорушення. Дуже цікаво вивчати український досвід роботи ВСП на Донбасі. Адже канадцям теж треба вміти протистояти противнику під час сучасних гібридних війн. У цьому плані активно спілкуюся із колегами у Харкові, які там побували і мають власні професійні думки. Щодо порад українцям, вважаю, що майбутнім військовим поліцейським слід діяти у тісній взаємодії з усіма правоохоронними органами. Тільки в єдності можна виконати найскладніші завдання в державі, яка веде бойові дії.
Полковник Мірослав Лабецький (Miroslaw Labecki) офіцер Центру досконалості Військової поліції НАТО (Республіка Польща)
— Дуже корисна конференція у плані обміну досвідом і пошуку нових підходів у роботі. Приміром, у Польщі вишкіл кадрів триває на багатьох складних рівнях, сутність яких полягає в мотивації воїна досягати професійних висот і рости далі кар’єрними сходинками. Я встиг ознайомитися з ходом реформування Військової служби правопорядку України, організацією підготовки курсантів у 25-му Навчальному центрі ВСП. Тож попередньо можу сказати, що ви на правильному шляху. Українцям не треба копіювати ту чи іншу модель закордонних військових правоохоронців. Треба обов’язково враховувати ваші особливості й шукати найефективніші напрямки реформи. Дуже імпонують патріотичні настрої і завзятість українців, які борються з ворогом та будують фактично нову силову структуру.
Підполковник Лаймас Балюнас (Laimas Baliunas) начальник Військової поліції Збройних сил Литовської Республіки
— У Литві створення Військової поліції завершилося у 1998-му, коли ми ще не приєдналися до НАТО. Ми тоді розуміли: цей крок украй необхідний і часу на реформу пішло досить мало. Свої навички наші армійці відшліфували під час військових операцій на Балканах, в Іраку, Афганістані й інших гарячих точках. Нині підпорядковуємося Головнокомандувачу Збройних сил Литви. Приємно, що у 25-му Навчальному центрі ВСП на Львівщині дуже зацікавилися нашим досвідом охорони військовопосадовців і супроводу військових колон. В українських колег планую запозичити їхні професійні напрацювання в районі проведення АТО/ООС, де переміщується чимало військової техніки й існує загроза дій ворожих диверсантів.
