Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Прямісінько у військовій частині в Тернополі вирішили побратись офіцер Збройних сил України та волонтерка. Вінчав закоханих армійський капелан, а першим молодят вітав командир бригади.
Для артилерійської бригади у Тернополі – це був особливий день. Біля штабу частини в бригадній каплиці було вінчання. Обітниці вічного кохання дали капітан Сергій та волонтерка Тетяна. Першим молодят привітав командир.
Познайомились наречені три роки тому. Сергій шукав людей, які плетуть маскувальні сітки, а Тетяна у Львові саме займалася волонтерством.
Побратись вони вирішили давно та війна повсякчас вносила свої корективи. І ось довгоочікуваний день нарешті настав.
Подивилися, покохалися і вирішили пройти такий довгий шлях. Три роки йшли до цього. Спершу взяли цивільний шлюб, а потім – церковний, – розповів наречений та капітан Збройних Сил України Сергій Новіков.
Тож для того, щоб церемонія вийшла, як задумали, пара чекала, поки їх побратим та військовий капелан повернуться з війни, аби їх повінчати.
Артилерійська бригада, в якій служить Сергій, кілька днів тому у повному складі без втрат повернулася з Донбасу.
Тож в найближчий час подружжя Новікових планує обживатися у Тернополі. Попереду у Сергія ще служба, але чоловік знає — вдома тепер на нього чекає кохана дружина.
