Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
Внаслідок бойових дій на Донбасі Україна уже входить до числа найбільш замінованих країн світу. На розмінування території у Донецькій і Луганській областях потрібно не один десяток років. Точно визначити, скільки знадобиться часу на цей процес, де й надалі тривають бойові дії, неможливо, оскільки нині сапери здійснюють роботи лише на підконтрольній українському уряду території Донбасу. Часто-густо фахівцям не можуть забезпечити режим припинення вогню безпосередньо біля лінії розмежування сторін, а ситуацію у непідконтрольних районах Донеччини та Луганщини навіть ніхто не вивчав.
За словами начальника інженерних військ ЗС України – начальника Центрального управління інженерного забезпечення Головного управління оперативного забезпечення ЗСУ генерал-майора Юрія Лукашика противник із самого початку бойових дій на сході України почав застосовувати терористичні прийоми і засоби, одним із яких стала мінна війна. Активно мінувалися житлові будинки, адмінспоруди, мости, водні колектори та важливі об’єкти інфраструктури, які становили загрозу передусім цивільному населенню. Як наслідок, уже з перших тижнів війни українським військовим саперам довелося знешкоджувати десятки тисяч мін, очищувати сотні кілометрів шляхів та розміновувати десятки важливих об’єктів.
– Тільки на звільнених територіях із початку бойових дій виявлено і знешкоджено більш ніж 440 тис. вибухонебезпечних предметів та розміновано близько 34 тис. гектарів земель, – зазначив спеціальному кореспонденту АрміяInform генерал-майор Юрій Лукашик.
За попередніми підрахунками спеціалістів, територія, яку слід очистити від мін, становить не менш ніж 700 000 гектарів. Тобто на даний час розміновано не більше 5% територій. Ехо бойових дій ще матиме тривале відлуння. Мінна війна донині продовжує збирати свій «врожай». Найтрагічніший бік – тисячі загиблих українців і в рази більше скалічених, серед яких чимало дітей. А відтак у найближчі роки професія сапера буде вкрай затребувана в Україні. Уже нині потреба у саперах – однієї із найнебезпечніших професій, дуже зросла. Підготовкою фахівців у цьому напрямку займається Центр розмінування Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині. Тут створено усі умови для якісного навчання спеціалістів, які не мають права на помилку. Як повідомив командир загону спеціальної підготовки Центру розмінування підполковник Олег Хоптій, на мініполігонах спеціалісти з розмінування готуються до роботи на різних типах ґрунтів та вивчають штатні інженерні боєприпаси і різноманітні саморобні вибухові пристрої.
– Під час підготовки саперів у Центрі враховується та постійно оновлюється не тільки досвід розмінування на сході України, але й міжнародний, який здобули спеціалісти Центру у найбільш замінованих країнах світу таких як Афганістан, Ліван і балканські держави, – зазначив підполковник Олег Хоптій.
Нині на сході України найбільшу загрозу становить великий спектр інженерних боєприпасів, артилерійські снаряди та саморобні вибухові пристрої. На усі ці типи мін акцентується увага слухачів під час навчання, адже більшість боєприпасів добре відомі нашим фахівцям. Як свідчить статистика, 80 % вибухово-небезпечних предметів, які знешкодили українські військовослужбовці виробництва колишнього Радянського Союзу. Проте якраз деякі з таких мін і найчастіше становлять небезпеку як для військовослужбовців, так і цивільних. Зокрема, великого нещастя приносять міни нажимної дії – серії ПМН, використання яких заборонено міжнародними актами, але котрі дуже часто застосовує противник. Їхня особливість така, що якщо вони тривалий термін лежать в ґрунті, то їх важко знайти. У Центрі розмінування навчають саперів знаходити такі міни необхідними засобами та знешкоджувати їх.
Від початку 2019 року Центром підготовлено та підвищено кваліфікацію понад 400 саперів. Досвід знайомства з терористичною манерою ведення росіянами бойових дій робить українських саперів цінними спеціалістами для будь-якої гарячої точки світу.
– Коли я вперше повернувся із миротворчої місії в Афганістані і одразу ж був направлений на Донбас, то єдиною відмінністю між «Талабаном» і «ДНР» чи «ЛНР» була лише в назві. Тактика, технічні процедури, підходи, методики були дуже схожі, – каже начальник відділення підготовки з пошуку, виявлення та знешкодження імпровізованих вибухових пристроїв майор Андрій Романович.
Найвищим рівнем підготовки сапера вважається робота з розмінування саморобних вибухових пристроїв, що їх також часто використовують російські війська на Донбасі.
– Замінованими можуть бути будь-які предмети, які мало кидаються у вічі. Був такий випадок на Донбасі, коли наша рота без будь-яких втрат визволила український населений пункт. І коли напруга уже спала, один із військовослужбовців вирішив підняти консервну банку, що лежала обабіч дороги. У цей момент пролунав вибух – бляшанка виявилася замінованою, – згадує майор Андрій Романович.
І такі випадки далеко непоодинокі. Російська Федерація не підтримала жоден міжнародний документ щодо заборони імпровізованих вибухових пристроїв і тому цинічно користується цим, сподіваючись уникнути справедливого покарання.
Через продовження бойових дій говорити про розмінування територій безпосередньо біля лінії бойового зіткнення, а також на непідконтрольних територіях нині зарано. Однак мусимо враховувати, що кожного дня російські найманці продовжують заміновувати український Донбас, а тому роботи для саперів буде чимало.
