Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Гурт «Бойовий акорд» 169-го навчального центру з селища Десна Чернігівської області став переможцем 5-го Міжнародного фестивалю військової авторської пісні в рамках проєкту «І все-таки ми там були!».
Організацію проведення фестивалю взяв на себе Центр миротворчості під керівництвом учасника миротворчої місії у Сьєрра-Леоне Сергія Громова.
Фестиваль відбувся в Києві і став вже став традиційним, він проводиться з 2015 року і має на меті розкрити таланти авторів та виконавців військової пісні. Участь у музичному конкурсі взяли понад 20 різноманітних гуртів та виконавців авторських військових пісень як вітчизняних, так і закордонних, зокрема з Конго та Гвінеї. Проте, всі пісні виконували лише українською мовою.
– Готувалися ми дуже плідно, було у нас мало часу, близько місяця, але незважаючи на це, ми все ж впоралися, продемонстрували свої композиції на найвищому рівні. Ми представили блок пісень, які були написані в районі проведення АТО/ООС, – розповів керівник гурту «Бойовий акорд» Руслан Овчинніков.
Деснянський гурт «Бойовий акорд» відкрив фестиваль і це для музикантів стало справжньою гордістю.
– Ми розпочали з пісні «Рідна й мила моя Україна». Були люди в залі, які плакали під час виконання наших пісень, і це варто дорогого. Під час виконання пісні «Коли нарешті скінчиться війна» був справжній вибух емоцій, як музичний, так і протестний – проти зовнішньої агресії ворога. Також я виконав композицію «Розірваний сон» – це сон військових та мирних громадян, який перериває канонада вибухів та обстрілів, – повідомив автор і виконавець пісень гурту «Бойовий акорд» Сергій Дроб’язко.
Їхні пісні дуже сподобалися присутнім, музикантів навіть викликали на біс.
На майбутнє музики з «Бойового акорду» шукатимуть нові таланти серед військових 169-го навчального центру, «народжуватимуть» нові твори та композиції, і, звичайно, даруватимуть свої пісні військовим і мирним мешканцям як у себе на батьківщині, так і в районі проведення бойових дій.
