Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Як зробити вивчення історії цікавим для молоді? Як перетворити процес сидіння на уроках і парах чи в архівах на живе спілкування? За розв’язання цього завдання взялися викладачі історичного факультету Вінницького педагогічного університету. Створивши громадську організацію «Подільська спадщина», вони започаткували проєкт «Національна революція 1917–1921 років на Поділлі».
– Наш проєкт функціонує вже другий рік у межах національно-патріотичного виховання обласної програми, яке курує Департамент соціальної та молодіжної політики ОДА, – розповів кандидат історичних наук, доцент Павло Кравченко, голова «Подільської спадщини». – Це короткі, на 8-10 хвилин, документальні фільми про маловідомі чи зовсім невідомі загалу сторінки Української революції на Поділлі. У молодіжному центрі «Квадрат» ми презентували студентам і викладачам фільм, присвячений 1919–1921 рокам.
Усі серії фільму створила громадська організація, учасники якої є фаховими істориками й викладачами університету. Вони пишуть сценарій, підбирають історичний матеріал, кіно- та фотохроніку. Торік у Вінниці та області презентовано першу частину фільму про події 1917–1918 рр. Як зазначає Павло Кравченко, їхній проєкт містить багато краєзнавчого матеріалу, якого в інтернеті обмаль. Тому вчителі, особливо з районів, стикаються з труднощами під час вивчення історії рідного краю, адже не кожен має змогу працювати безпосередньо з документами.
– В основу фільму покладені спогади очевидців, документи з обласного державного архіву, нещодавно розсекречені матеріали архіву СБУ. Фільм розсилаємо з розробленими методичними рекомендаціями у навчальні заклади регіону. Вже маємо зворотний зв’язок. У нових серіях врахували зауваження і пропозиції від самих вчителів.
Є зворотний зв’язок і з молоддю. Так, Андрій, студент-третьокурсник, поділився із АрміяInform враженнями після перегляду фільму:
– Як студенту-історику більшість із показаного у фільмі мені відомо. Проте на парах вивчаємо все, що загалом відбувалося в Україні. Фільм показує хронологію подій на теренах сучасної Вінниччини. Так, невідомим мені був факт, що засновник польської армії Юзеф Пілсудський зустрічався на Вінниччині із Симоном Петлюрою. Сподобався і такий цікавий хід авторів: у фільмі розповідають про події, які того часу відбувалися в світі й ніяк не пов’язані з Україною. Я, наприклад, дізнався, що 1921 року Коко Шанель презентувала свій парфум №5. Такі контрасти, а також візуалізація історії допомагають кращому запам’ятовуванню. Після показу фільму в залі зав’язалася дискусія. Зокрема пролунала думка, що історію України дуже часто переписують і вже не знаєш, чому вірити. На що Павло Кравченко навів простий приклад.
– У 1970-х вийшла 8-томна історія УРСР без жодної згадки про Універсали Центральної Ради, Соборність України тощо. Де на догоду радянській пропаганді образи Петлюри, Скоропадського, Бандери інтерпретували як найжахливіших злочинців, а національно-визвольний момент цих років повністю відкинуто. Але історія набагато складніша. Тому і потрібні такі проєкти, аби по частинках, ґрунтуючись на реальних спогадах, відтворювати нашу минувшину.
