У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Я випадково познайомився з цією сім’єю у Львові в міському Центрі надання послуг учасникам бойових дій. Сергій і Дарина Загасайли завітали сюди напередодні Дня захисника України, аби поспілкуватися з побратимами Сергія і розділити радість цього свята в колі гостей і працівників Центру.
Мужність і тендітність – це перше, що впадає в око, коли дивишся на Сергія і Дарину, на цих двох красивих і по-справжньому сильних людей. Вже більше п’яти років, як Сергій після важкого поранення не може ходити. Весь цей час Дарина була поруч із ним. А в серпні 2017-го закохані побралися.
…Вони познайомилися на Революції Гідності наприкінці 2013 року. Тоді контрактник 80-ї окремої аеромобільної бригади солдат Сергій Загасайло взяв відпустку і подався до столиці. Не міг всидіти у рідному Львові, коли на Майдані збиралися люди і молодь, аби відстояти свій європейський вибір. Дарина ж у цей час теж була тут. У Київській міській держадміністрації разом із іншими волонтерами вона допомагала готувати і роздавала їжу та напої тим, хто сюди приходив погрітися і перекусити, або просто знайти прихисток.
– Отак, мій голод і познайомив нас, – жартома говорить Сергій. – Зайшов на кухню, а там така кияночка, як згодом з’ясується, моя Дариночка, мій ангел-охоронець.
Цілий січень Сергій простояв на Майдані, виборюючи демократичні цінності й плекаючи свою любов, заходячи час від часу в КМДА, аби насолодитися їжею з рук коханої людини.
У лютому відпустка закінчилася, а вже в березні особовий склад частини відправили боронити кордон на східних і південних рубежах.
24 травня 2014 року – цей день, який кардинально змінив життя десантника на до і після…
– Тоді Сергій брав участь в операції зі звільнення Слов’янська. Тут їх майже впритул і розстріляли до зубів озброєні «шахтарі». Чоловік не пригадує як це було, але його товариші розповідали, що поблизу одного з блокпостів вони нарвалися на російських найманців. Зав’язався нерівний бій. Сергій потрапив під щільний вогонь з підствольних гранатометів. І…слава Богу, що лишився живий. У тому бою загинуло декілька його побратимів, а Сергій отримав численні складні поранення голови, ніг, рук, м’язових тканин, – розповіла Дарина. – За той бій чоловік був удостоєний ордена «За мужність» третього ступеню.
За цей час Сергій переніс 15 операцій. У лобовій частині голови сховалася металева пластина. А верхній одяг загалом приховує численні поранення та хірургічні втручання.
– Головне, що мій ангел-охоронець поруч. А решта – все буде добре. Ми не втрачаємо надію, що я встану з візка і піду. Є певні позитивні реакції колінних суглобів, які додають цього оптимізму. Головне не падати духом!!! – наголошує на останньому реченні Сергій.
– По суті, Сергій здоровий, у нього все зажило, тільки ще не ходить, поки що! – теж наголошує кохана Дарина. – І про щасливе майбутнє думаємо, і діток плануємо. Все буде!
Їхньому оптимізму і справжньому коханню – можна, по-білому, позаздрити! А ще тільки здогадуватися, скільки всього за своє молоде життя перенесли ці дві люблячі один одного людини. Люди, які показують приклад іншим, як треба любити і в радості, і в біді, як треба радіти життю і насолоджуватися кожним днем, що дарований тобі Богом.
До речі, Дари́на – давнє слов’янське ім’я, що означає «дарована Богом», «подарунок». Гадаю Сергій це зрозумів давно! А нам би кожному такої віри і оптимізму, які переливають через океан життя ці двоє, закохані до безтями.
– Дякуємо всім рідним, друзям, товаришам, хто підтримує нас у цей час. Увага кожного з Вас, кожної людини, яка приділить часточку своєї уваги для нас – це безцінний скарб, – дякують за підтримку Сергій та Дарина Загасайли.
