Диктатора жорстко «злили» на всіх хитровибудованих геополітичних фронтах: дипломатичному, шпигунському, інформаційному, торговому та інших. Серія щедрих підкупів, гучних інтерв’ю, шантаж,…
Фото: 24 канал
Упродовж багатьох віків для панування над людьми застосовували силу зброї, яку постійно удосконалювали й модернізували. Не зупинявся процес запровадження нових стратегій, а з технологічною революцією змінилася і тактика ведення бою.
Кіберпростір вже понад 20 років є повноцінним воєнним театром
У 1996 році у Сполучених Штатах на одному симпозіумі вперше озвучили нову військову доктрину збройних сил США. В її основу поклали інноваційний підхід до ведення війни – театр бойових дій розділили на дві складові: традиційний простір і кіберпростір. У доктрині з’явився новий термін – «кіберманевр» як доповнення до традиційних бойових дій, який успішно виконує завдання з нейтралізації й придушення противника.
У Статуті Сухопутних Сил США FM 100-6 у розділі «Інформаційні війни» визначено: «Інформаційна війна – це комплекс заходів з досягнення інформаційного панування шляхом впливу на інформацію, інформаційні процеси, інформаційні системи та комп’ютерні мережі противника при одночасному захисті своєї інформації, інформаційних процесів, інформаційних систем та комп’ютерних мереж».
Інформаційна атака може призвести до виходу з ладу всіх інформаційних систем управління державою, збройними силами, порушується транспортна та енергетична система. Керівництво країни втрачає змогу отримувати необхідну інформацію, нищиться спроможність армії і флоту скоординовано здійснювати військові операції. За наслідками використання такої зброї її цілком можна порівняти з ядерною. Особливо ефективно нову зброю використовують для руйнування економічної системи і головне – завдяки інформаційним операціям відбувається деградація національної свідомості, нав’язуються невірні висновки, які спонукають населення до хибних рішень. У результаті таких операцій велика кількість людей втрачає здатність логічно мислити й піддається масовим настроям, якими уміло керують з іншої держави.
Медіа – як канал російських маніпуляцій та пропаганди
Одна зі складових інформаційних війн – спеціальні інформаційні операції з застосуванням як кіберпростору, так і медіа – для впливу на власне населення, так і держави, проти якої задіяно таку форма боротьби. Майже від початку розпаду Радянського Союзу, Росія розпочала антиукраїнську пропаганду. Перший етап цієї інформаційної операції тягнувся з 1992 по 1999 рік. Традиційно Україна завжди була і залишається важливою темою для пропаганди російських ЗМІ та постійно згадується поряд з США, Китаєм, Німеччиною, Францією. Теми для пропагандистів завжди оперативно змінюються залежно від завдань і часу. Так, на початку 1990-х перше місце займала тема розвитку україно-російських відносин у сфері економіки, а на другому місці – Чорноморського Флоту. Визначені проблеми використовувалися як каталізатор антиукраїнських настроїв у Росії, Криму та східних регіонах України. Коли необхідно було керівництву РФ, російські медіа раптово й одночасно починали розглядати відносини у паливно-енергетичній сфері, особливо постачання газу та палива для АЕС. Коли пріоритети змінювались, розкручувалась ситуація щодо кримських татар у Криму. Багато фактів із внутрішнього життя України завжди подаються дуже тенденціозно. Наприклад, на початку дев’яностих кримінальну злочинність у Севастополі характеризували як направлену тільки проти російського населення, викликаючи невдоволення українською владою. Але головну та особливу увагу у веденні інформаційної війни Кремль завжди приділяє відносинам Україна–НАТО.
Інформаційні спеціальні операції тривають безперервно, планомірно і комплексно. Не допускається під час її реалізації розривів та «логічних стрибків».
Далі буде…
