Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Військовий духовий оркестр окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського існує трохи більше трьох років. Однак за цей час музиканти у штормових беретах стрімко набрали популярності не тільки у своєму рідному місті Миколаєві, а й по всій Україні. Їх вирізняє власний стиль, цікава подача і декілька успішних та амбітних проєктів, які військовослужбовці змогли реалізувати впродовж нинішнього року.
Оркестр розпочав свою діяльність у 2016 році. У 2017 та 2018 роках музиканти тривалий час виконували завдання в районі проведення АТО, а в 2019-му відзначились спільним проєктом із фронтменом відомого українського гурту «Тартак» Олександром Положинським. Про це кореспонденту АрміяІнформ розповів начальник оркестру окремої бригади морської піхоти капітан Сергій Смірнов.
— Наразі військовий оркестр представляють близько двадцяти музикантів. Упродовж року ми непогано попрацювали і маємо непогані результати, — говорить капітан Сергій Смірнов. — Планові концерти та виступи не беру до уваги. Важливо, що змогли реалізувати концертний тур для військовослужбовців та жителів прифронтових міст разом із добрим другом українських морських піхотинців Олександром Положинським.
За словами Сергія, до концертів артисти готувалися тривалий час, адже потрібно було не тільки вивчити майже весь репертуар української рок-зірки, а й належним чином його представити.
— Ще один проєкт, який реалізують військові музиканти, — «Щастя робимо разом». Це безкоштовні концерти для дітей-сиріт та дітей із різними вадами розвитку. Цим займаємося у вільний час між плановими виступами, — додав Сергій Смірнов.
Репертуар оркестру різноманітний, це і рок-музика, і класичні композиції, і різноманітні цікаві попурі, які охоплюють широкий спектр закордонної та вітчизняної популярної музики, а також численні військові марші. За словами начальника оркестру, в своїй творчості вони орієнтуються на молодь, а репертуар підбирають усім колективом.
— Як на мене, молодь краще сприймає те, що ми робимо. Наприклад, коли виступаємо з дефіле, яке складається із сучасних та класичних творів у роковому аранжуванні, поєднуємо із яскравим світловим супроводом. Це дуже подобається нашим молодим глядачам, — розповідає Сергій. — Тобто при підготовці репертуару намагаємося думати нестандартно. Любимо поєднувати духову музику з електронною, шукаємо цікаві стилі, не боїмося експериментувати та пробувати щось нове. Так, звичайно, не все у нас виходить, однак кожного дня працюємо над собою, вдосконалюємося.
Також на базі оркестру військові музиканти створили рок-гурт «Сувора догана», беруть участь у різних конкурсах та пишуть авторські пісні. У Миколаєві колектив вже добре знаний. Їхні пісні «Вести! Боротися! Перемагати!» та «Штормові берети» стали, без перебільшення, неофіційними гімнами сучасної морської піхоти України.
До складу групи увійшли артисти вищої категорії сержанти Іван Мамикін, Олексій Карпов, Євген Фаріонов, Дмитро Шиманський та Євген Дребет. Усі вони справжні патріоти, закохані у свою справу. Наприклад, Іван Мамикін народився в Миколаєві, в оркестрі та групі він грає на ударних. У 2010 році проходив строкову службу, в 2014 році був призваний за мобілізацією, звільнився, але згодом його запросили до оркестру.
Цікаво, але вчитися музиці він вирішив після строкової, в двадцятирічному віці, на відмінну від більшості людей, які пов’язують своє життя із цим мистецтвом ще з дитинства. Іван закінчив музичний коледж, після чого вирішив займатися музикою професійно. Хлопець говорить, що йому й на думку не спадало, що в армії він зможе реалізувати свій потенціал як музикант.
— Коли я прийшов на прослуховування, в оркестрі майже не було інструментів, приміщень та взагалі елементарної матеріальної бази. І щоб продемонструвати свою гру, довелось це робити на старій іржавій каструлі, — усміхаючись, пригадує Іван. — Як створювали групу… Одного разу до нас підійшов начальник оркестру і сказав, що буде конкурс на стройову бригадну пісню. Ми, звичайно ж, хотіли взяти у ньому участь, але власних пісень у нас не було. Разом із тим у власному репертуарі мали композицію-марш «Присяга вірності і зброя в руках». Ми її переробили та добавили року в звучання. Пам’ятаю, як разом із Олексієм Карповим працювали до четвертої ранку, але зробили, і пісня пройшла у фінал. З того часу ми почали активно працювати та писати власні пісні. Так, власне, і створили нашу групу.
Сержанта Олексія Карпова у колективі називають вундеркіндом, хоча сам він не погоджується із такою характеристикою. Насправді він спокійний та скромний хлопець. Сергій Смірнов розгледів у Олексієві талант і не прогадав.
Олексій народився в Криму, та згодом його родина переїхала на Херсонщину. В чотирнадцятирічному віці вступив до Херсонського училища культури на вокальне хорове відділення. Потім викладав у музичній школі. У той час Олексій шукав для себе чогось більшого, де б він зміг реалізувати свій потенціал. І коли йому запропонували місце в оркестрі, хлопець, не задумуючись, погодився та підписав контракт. Олексій впевнений, що зроблений вибір був чи не найкращим у його житті. Хлопець продемонстрував, що може та вміє працювати над собою, за короткий час освоїв декілька інших інструментів та став одним із кращих саксофоністів оркестру.
…До речі, гурт «Сувора догана» днями повернувся з Чернігова, з Всеукраїнського конкурсу військово-патріотичної пісні, стройового та похідного маршу «Озброєні піснею, покликані маршем», де став лауреатом 2-ї премії у номінації «Сучасна військово-патріотична пісня».
