Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Масові розстріли мирного населення, вчинені нацистами у 1941-1943 роках в урочищі Бабин Яр у Києві, – один з найжахливіших символів Голокосту.
Розстрілювати євреїв міста почали 29-30 вересня 1941 року. Понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей, тобто майже все єврейське населення міста, були вбиті з 29 вересня по 11 жовтня 1941-го. Найбільша кількість людей загинула в перші два дні розстрілів – майже 34 тисячі.
Масові вбивства нацисти розпочали після висунення євреям неправдивих звинувачень, нібито ті брали участь у мінуванні та вибухах на Хрещатику.
Місцем розстрілів вибрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. У кінці вулиці поставили ворота, людей через них проводили групами по 30-40 осіб. До того їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі. Затим дубинками поліцаї гнали своїх жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися укосом на дно. Коли рів заповнювався двома-трьома шарами трупів, зверху їх присипали землею.
Загалом за роки Другої світової війни, за різними оцінками, у Бабиному Яру полягло від 100 до 150 тисяч осіб. Серед них були учасники українського визвольного руху, євреї, роми, караїми, радянські військовополонені, пацієнти психіатричних лікарень тощо.
Бабин Яр поряд з Освенцимом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.
Трагедія Бабиного Яру відзначається в Україні на державному рівні, адже подібні скорботні події не мають терміну давності в колективній пам’яті народу.
