Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Кореспонденту АрміяInform пощастило поспілкуватися з військовим льотчиком-випробувачем та інструктором Михайлом Лампиком. Чому пощастило? А тому, що випробувачі є на кожному авіаремонтному заводі, а інструкторів, які відбирають та навчають майбутніх фахівців, залишилось тільки двоє.
Лампик служить начальником льотно-методичної служби у Державному науково-дослідному інституті випробувань та сертифікації озброєння та військової техніки.
Про проблеми та перспективи школи вітчизняних військових льотчиків-випробувачів читайте в нашому матеріалі.
За ними полюють інші країни
Щоб зрозуміти суть проблеми, з якою стикаються випробувачі, достатньо уявити себе класним фахівцем, за знаннями і досвідом якого полюють інші країни. І от, до 2017 року рідна держава цінувала вас, виплачуючи відповідні надбавки, належні згаданим спеціалістам. І раптом, два роки тому, окремі такі виплати скасували…
Спробуємо мовою документів та цифр коротко пояснити, що ж відбулося.
Згідно Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців», не передбачена виплата за класну кваліфікацію льотно-випробувальному складу (льотчик-випробувач, штурман-випробувач, бортовий інженер-випробувач) Державної авіації України, а саме «Підвищення посадового окладу за кваліфікацію, відсотків посадового окладу», яка була передбачена попередньою аналогічною Постановою КМУ №1294 від 7 листопада 2007 року в Додатку 25. Виплата за клас випробувача здійснювалась згідно з п. 35.1 наказу МО України від 11.06.2008 №260.
– У мене 5 вересня закінчувався контракт. Я казав колегам, що не підписуватиму його знову, бо вже рік доплату за класність не виплачують… Виходить так, ніби мене покарано, а за що – невідомо… У країнах, де я мав змогу вчити авіаційних спеціалістів, ставлення до інструкторів кардинально інше, – нарікає Михайло Лампик.
За його словами, він не звільнився лиш тому, бо немає кому вчити молодь. Навіть військові випробувачі, які є на вітчизняних авіаремонтних заводах, проходять навчання в інституті, де служить герой цього матеріалу. Але всі серйозні випробування модернізованих військових літаків мають проводити фахівці Державного науково-дослідного інституту випробувань та сертифікації озброєння та військової техніки.
Коли в стройовій частині військовий отримує більше, який сенс іти у льотчики-випробувачі?
Коли я навчав азербайджанських льотчиків, моя зарплата була 4000 доларів. Мене і зараз там чекають. Але ще на рік підпишу контракт, бо планую своїх хлопців вивчити, щоб і у нас випробувачі літали. Хочу відновити підготовку курсантів, які літають на маневрених машинах на штопор, як колись вчили у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі.
На думку Михайла, держава не виконує свою частину контракту, де в одному з пунктів передбачена «виплата за класну кваліфікацію».
– Люди, відчуваючи таке ставлення до льотчиків-випробувачів, не хочуть йти в цю непросту але цікаву і важливу професію. Я передбачаю, що через пів року-рік можемо втратити складову «льотчик-випробувач»… Підготовка його – це відбір кращих льотчиків 1 та 2 класів. Фактично, це штучний товар. Спеціалісту, якого ми обрали, даємо 511 годин теоретичної підготовки і близько 100 годин «у повітрі» на двох типах літальних апаратів того класу, з якого прийшов слухач, і один літальний апарат – іншого класу. Наприклад, я, окрім винищувачів, мав засвоїти вертоліт або транспортний літак, інакше я б «клас» не отримав.
Серед основних проблем Лампик називає відсутність оплати за «клас» і нестачу молодих спеціалістів.
Керівництво Державного науково-дослідного інституту випробувань та сертифікації озброєння та військової техніки, де служить Михайло Лампик, письмово зверталось до Воєнно-наукового управління Генерального штабу ЗСУ і просило внести зміни до тарифікації однотипних посад льотно-випробувального складу Інституту. Простими словами – повернути виплати за клас. Наразі ситуація поки не змінилась.
– Ми їх намагаємося «тягнути» сюди, але відсутність житла та оплати за клас відштовхують. Коли в стройовій частині військовий отримує більше, який сенс іти у льотчики-випробувачі? І потім ризикувати, виконувати якісь складні речі, – додає співрозмовник.
АрміяInform обіцяє й надалі слідкувати за розвитком подій та дізнаватись, чи вирішено проблему. Адже не вирішивши її зараз, можемо розгубити вітчизняну школу льотчиків-випробувачів.
Фото – з особистого архіву Михайла Лампика
