Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Вільне володіння іноземною мовою не лише показник освіченості. У війську на додачу це ще й потужний чинник для прийняття кадрового рішення.
Начальник управління персоналу — заступник начальника штабу Командування Повітряних Сил Олександр Лівіцький розповідає, що нині рівень співпраці України з партнерами по НАТО досить великий. Тож люди, які вільно володіють англійською, у штабах і підрозділах на вагу золота.
— Від Повітряних Сил, наприклад, кожні пів року навчання проходять близько 50-70 осіб. Також наші фахівці навчаються в США, Канаді, Великобританії, Туреччині та багатьох інших країнах, — говорить полковник Олександр Лівіцький. — Але проблему браку кадрів щодо володіння мовою паралельно намагаємося вирішувати й, так би мовити, еволюційним способом. Йдеться про курсантів Харківського національного університету Повітряних Сил. Тут давно підвищили інтенсивність вивчення іноземної, і нині всіх курсанів випускают із рівнем СМР-1. Близько 10% покидають стіни вишу зі знаннями на рівні СМР-2 (функціональний).
Олександр Лівіцький додає, якщо з якихось причин військовослужбовець не має змоги навчатися на мовних курсах, але вивчає мову самостійно, він може пройти тестування на підтвердження рівня знань у науковому центрі мовного тестування Національного університету оборони імені Черняховського. Такі тестування можуть пройти і працівники Збройних Сил України.
За словами полковника Олександра Лівіцького, станом на сьогодні понад дві тисячі військовослужбовців Повітряних Сил пройшли мовні курси і мають сертифікат. І це є результатом не лише правильної організаційної роботи, а й впровадження системи стимулів для військовослужбовців, які вільно володіють англійською.
До прикладу, успішне закінчення мовних курсів в Україні дає військовослужбовцю право поїхати за кордон для поглибленого вивчення іноземної або ж вдосконалення знань та навичок за військово-обліковою спеціальністю. Крім того, знання мови є потужним чинником для прийняття кадрового рішення щодо просування по службі. Також — це можливість стати кандидатом для проходження служби на посадах національного персоналу та національних контингентів міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки.
Довідково: Полковник Богдан Росподнюк, начальник оперативного відділу штабу авіації Командування Повітряних Сил ЗСУ, — єдиний представник Повітряних Сил, який проходив навчання в Національному університеті оборони США. Попри це, свій досвід вивчення англійської мови офіцер вважає не дуже вдалим прикладом:
— Англійську я вчив у Житомирі, коли мені було вже 36 років. До цього у школі та ВНЗ. Але це можна не враховувати, бо без практики всі ці знання забуваються. Тож під час навчання мені було важко суто з об’єктивних причин, через вік. Якщо колеги по навчанню, лейтенанти і капітани, робили домашнє завдання за годину, то я витрачав часу втричі більше.
Пізніше Богданові Росподнюку запропонували взяти участь у конкурсі на фахове навчання за кордоном. Для цього потрібно було скласти кваліфікаційний тест зі знання англійської.
— Приблизно три місяці ходив до репетитора. Потім — навчання на мовній допідготовці в Техасі й складання тесту в американців. І лише після успішного проходження цих сходинок потрапив до Вашингтона, до Національного університету оборони. І ось перший брифінг — і я знову відчув себе першокласником. Тобто, коли з тобою розмовляють на знайомі теми, ти ще орієнтуєшся і в змозі підтримати розмову. Коли ж бесіда трохи відхиляється, то все, ти потух. Тож постійно треба вдосконалюватися, самостійно працювати, готуватися до занять. Інакше — вивчення мови перетворюється на змарнований час , — каже Роман Росподнюк.
Тож всім, хто розпочав чи планує вивчати іноземну мову, полковник Роман Росподнюк радить найбільше уваги приділяти постійній самостійній підготовці, адже можливостей для цього зараз — безліч.
