Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
У сучасних військових конфліктах різної інтенсивності на розвідку покладаються функції, як самостійного проведення активних прихованих дій, так і інформаційно-психологічних операції, поведінкових ліній, кінетичних операцій. Розвідка має свої закони, напрацьовані тисячоліттями. Адже, як слушно зауважують китайці: «ті, хто не поважає старих, помирають молодими». Влучність цього вислову підтвердила історія існування української розвідки. Адже у війнах сучасності, як свідчить досвід, найкращі результати досягаються не у воєнний спосіб, а саме завдяки ефективній роботі розвідувальних органів.
Сьогодення вимагає концептуальної, а не косметичної трансформації розвідувальних органів. На цьому наголосив екскерівник Головного управління розвідки Міноборони України Олександр Скіпальський під час круглого столу, присвяченого реформуванню та розвитку розвідувальних органів України. Захід відбувся в Київському інституті проблем управління імені Горшеніна.
На його думку, насамперед необхідно змінити назви і організаційні форми, які дісталися нам із минулого.
Своєю чергою директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак додав, що також залишається актуальним і питання посилення розвідувальних структур нашої держави на законодавчому рівні, у кадровому питанні та ресурсному і технічному забезпеченні.
Він також зазначив, що нині провідні розвідки світу, які мають в своєму розпорядженні найвпливовіші країни світу, діють на упередження. Зокрема технологічна перевага досягається шляхом використання штучного інтелекту та повної автоматизації збору інформації. На його думку, українським розвідувальним структурам необхідно переходити від збору, аналізу інформації та підготовки рішень до активних операцій.
