Інформаційне агентство Міністерства оборони України
UA

Володимир Рапко: «Наступного року військам зв’язку для повноцінного функціонування необхідно понад 2 мільярди гривень»

7 Серпня 2019
Володимир Рапко: «Наступного року військам зв’язку для повноцінного функціонування необхідно понад 2 мільярди гривень»

Забезпечити якісну перевагу над ворогом неможливо без належної організації системи комунікації. Передусім цього можна досягти за рахунок забезпечення підрозділів сучасними цифровими захищеними засобами військового зв’язку, а також суттєвим удосконаленням процесів бойового управління. Напередодні професійного свята наш кореспондент спілкувався із начальником військ зв’язку Збройних Сил України — начальником Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу ЗСУ генерал-лейтенантом Володимиром РАПКОМ.

Швидкий і повний перехід на новітню «цифру» залежить від фінансування

— Володимире Васильовичу, розкажіть, будь ласка, якими нині є основні складові системи зв’язку вітчизняного війська?

— Система зв’язку Збройних Сил України є складною та високотехнологічною. Вона має дев’ять взаємопов’язаних складових у польовому і стаціонарному сегменті, які здатні забезпечувати стійке, завадозахищене управління частинами та підрозділами в умовах застосування противником засобів радіоелектронної протидії.

Наразі однією з найважливіших, безумовно, є система захисту інформації та кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних мережах

Наразі однією з найважливіших, безумовно, є система захисту інформації та кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних мережах. Загалом система військового зв’язку має завжди бути в постійній готовності до управління військами, мобільною в розгортанні та зміні топології, стійкою до вогневого, радіоелектронного й кібернетичного впливів противника, забезпечувати визначену пропускну спроможність і надійно захищеною від засобів розвідки противника.

— Відповідно до програми переоснащення Збройних Сил новітніми засобами зв’язку, до 2020 року всі бойові частини вітчизняного війська мають повністю перейти на станції Aselsan та Harris. Чи доведуть цей процес до логічного завершення?

— Нині таке переоснащення триває у плановому порядку. Частково це визначено Державною програмою розвитку Збройних Сил на період до 2020 року й Державною цільовою оборонною програмою розвитку ОВТ на період до 2022 року. Тож начальник Генерального штабу — Головнокомандувач ЗС України визначив порядок і принципи забезпечення війська, зокрема новітніми цифровими засобами радіозв’язку Aselsan та Harris, і затвердив Концепцію розвитку системи зв’язку ЗСУ відповідно до стандартів НАТО.

Чи вдасться вчасно завершити цей процес, залежить від багатьох чинників. Передусім від наявного фінансового ресурсу і здатності підприємств оборонно-промислового комплексу вдовольнити потребу сектору безпеки і оборони в цьому сегменті.

— До речі, свого часу на одному з засідань Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони зазначали, що для забезпечення української армії сучасним зв’язком слід витратити 32 млрд грн? В якому обсязі фінансують потреби Головного управління зв’язку і на що вистачає наданого ресурсу?

— Скажімо так, ця цифра залишається актуальною і нині. Більше того, ця потреба, зважаючи на формування нових частин і підрозділів військ зв’язку, навіть дещо зросла. Загалом, порівняно з 2013 роком, суттєво збільшилися щорічне фінансування з держбюджету і обсяги міжнародної матеріально-технічної допомоги. Словом, процес переоснащення відбувається відповідно до плану, але безпекова ситуація навколо нашої держави вимагає прискорення процесу. Принаймні Головне управління зв’язку в межах своєї компетенції робить для цього все необхідне.

— До речі, яка потреба у фінансуванні військ зв’язку на 2020 рік? На які пріоритетні програми розвитку розподілятимуть ресурси?

— Наступного року військам зв’язку для повноцінного функціонування потрібно понад 2 мільярди гривень. Основну частину ресурсу спрямуємо на пріоритетні напрямки. Зокрема на подальше переоснащення коротко- і ультракороткохвильовими завадозахищеними радіозасобами із шифруванням даних та програмно-технічними комплексами кіберзахисту інформаційно-телекомунікаційних систем.

Створено багатоканальне з’єднання мереж захищеного зв’язку всіх складових сектору безпеки і оборони

— Володимире Васильовичу, застосування сучасних технологій в галузі зв’язку вимагає належної кваліфікації персоналу. Які зміни довелося внести у програми підготовки профільних фахівців?

— Безумовним досягненням вважаю те, що нині понад 70 % навчального часу відведено на практичну складову, а також на навчання в польових умовах і в нічний час. Фактично весь викладацько-інструкторський склад пройшов практичний вишкіл у реальних бойових умовах. І цей безцінний досвід вони передають військовим зв’язківцям.

До речі, кваліфікованих офіцерів-зв’язківців готують у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ВІТІ), а також кафедри військової підготовки офіцерів запасу Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Сержантів для військ зв’язку готує Військовий коледж сержантського складу ВІТІ та Об’єднаний навчально-тренувальний центр, де навчають і солдат строкової, контрактної служби та резервістів.

Понад 70 % навчального часу відведено на практичну складову, а також на навчання в польових умовах і в нічний час

До програм підготовки, перепідготовки, курсів підвищення кваліфікації включені нюанси з практичної експлуатації та бойового застосування сучасних цифрових засобів зв’язку з урахуванням досвіду АТО та ООС. Також інтегровано і матеріали сучасних курсів із кібербезпеки та комп’ютерних мереж Мережевої академії CISCO. Вже понад 1000 військовослужбовців ЗСУ пройшли дистанційно-очний курс CISCO з комп’ютерних мереж, який проводять досвідчені викладачі-волонтери.

Враховуючи позитивний досвід використання системи тактичного відеоспостереження в районі проведення ООС, розпочато підготовку спеціалістів з її розгортання та обслуговування. А залучення до тренінгів інструкторів компаній Aselsan та Harris дало змогу значно підвищити якість вишколу фахівців з експлуатації засобів радіозв’язку.

— Які здобутки й невирішені проблеми нині існують?

— Основними здобутками можна вважати налагодження стійкого функціонування системи зв’язку та автономної діяльності стаціонарної мережі супутникового зв’язку Збройних Сил. Забезпечено і сумісність функціонування радіостанцій Aselsan та Motorola й нарощено стаціонарну опорну мережу радіорелейного зв’язку ЗСУ. Створено багатоканальне з’єднання мереж захищеного зв’язку всіх складових сектору безпеки і оборони держави, оснащено спеціалізований підрозділ з діагностики й ремонту радіостанцій Harris. Крім того, процес забезпечення полків і бригади зв’язку сучасними цифровими радіорелейними станціями на заміну застарілим аналоговим (випуску колишнього СРСР) до кінця цього року ми практично завершимо.

Розпочато підготовку спеціалістів з розгортання й обслуговування системи тактичного відеоспостереження в районі проведення ООС

Триває розвиток сучасної навчально-матеріальної бази. Так, в об’єднаному навчально-тренувальному центрі військ зв’язку створено комплекс з підготовки фахівців кібернетичного захисту. У Військовому інституті розгорнутий Навчальний центр оперативного реагування на кіберзагрози та створено навчально-тренувальний безпілотний авіаційний комплекс-ретранслятор радіосигналів. До речі, всі профільні кафедри ВІТІ і кафедри зв’язку академії Сухопутних військ забезпечені сучасними цифровими засобами зв’язку.

Третій рік поспіль команда ВІТІ стає переможцем Хакатону (змагань з програмування) серед країн-партнерів НАТО та в Національному Хакатоні в галузі безпеки і оборони України. У травні цього року на Другому Національному Хакатоні команди Військового інституту здобули перемогу у всіх трьох номінаціях: з програмування, моделювання та комбінованій задачі.

— І наостанок. Володимире Васильовичу, який напрямок у роботі наразі потребує найбільшої концентрації зусиль?

— Насамперед це трансформація Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу ЗСУ відповідно до принципів НАТО. Проводитимемо і подальше переоснащення війська сучасними засобами зв’язку. Працюватимемо над розширенням функціональних можливостей захищеної системи електронного документообігу Міноборони (СЕДО-М) та завершенням створення польового сегменту системи супутникового зв’язку. Приділятимемо належну увагу й інтеграції в підготовку ІТ-фахівців для сектору оборони підходів, які практикують країни Альянсу.

Стежте за нами в Instagram
Інтерв`ю, Новини