Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
Нещодавно військовослужбовці Збройних Сил України, які виконували завдання на Сході в гуманітарній місії «Евакуація-200», відвідали Республіку Польща. 5 родин упродовж десяти днів проходили психологічну реабілітацію в селі Одпоришув Тарновського повіту в релігійній общині.
– Хоч ми і перебували в релігійній общині, проте жили як прості гості, нам навіть дозволили вивісити прапор України на балконі, – розповідає майор Юрій Швець, який має дві ротації в район бойових дій у складі пошукової групи проєкту «Евакуація-200». – Акцент було зроблено на психологічне відновлення за допомогою іпотерапії. Наші кімнати були розташовані прямо над стайнею. Спілкування з тваринами заспокоює, розслаблює і відволікає від буденних проблем. Проте найбільш позитивний результат, як для мене, це те, що мій старший син буквально за три дні навчився вправно триматися у сідлі та їздив верхи, як справжній козак. А у меншого залишилося безліч позитивних емоцій. На конях він ще не катався, бо йому лише два рочки, проте йому дуже подобалося їх гладити. І, звісно, жінка трохи відпочила від важкої долі дружини офіцера.
Також українські військові з дружинами та дітьми їздили на екскурсії в Краків, Закопане, були в соляних печерах і горах, відвідували басейн та кегельбан. Окремо Юрій відзначає привітність поляків, які назвали українських військовослужбовців найкращими гостями. Особливо вразили їх діти своєю вихованістю.
– А як же, – посміхається офіцер, – це ж діти військових. Сказав: «Рівняйсь, струнко!», і в домі порядок. А якщо серйозно, то поляки щиро цікавляться війною в Україні, співчувають нам, чітко усвідомлюючи, що загроза походить з боку Російської Федерації. І що в Україні ніяка не громадянська війна. Цікавилися вони, чи не потрібна нам якась допомога. Ми навіть ледве не завербували парочку відчайдухів добровольцями на Схід.
Але найбільшою реабілітацією Юрій Швець назвав зустрічі з побратимами, коли українці поверталися додому.
– Чесно, я вам навіть не можу передати ті почуття, які охоплюють, коли тиснеш руку людині, з якою виконував завдання на Сході. З якою наражався на небезпеку і з якою ділив сухпай. І коли ти зустрічаєшся з ними на мирній землі й бачиш щасливі усмішки дітей, розумієш, що нам є заради кого перемогти в цій війні.
Варто зазначити, що ця поїздка стала пілотною в проєкті, який започаткувало Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України за ініціативи Посла України в Республіці Польща. Під час зустрічі з Олексієм Ноздрачовим, начальником управління ЦВС, Андрій Дещиця запропонував допомогу в психологічній реабілітації хлопців, які задіяні в гуманітарній місії «Евакуації-200».
– Військові, які виконують завдання у пошукових групах цивільно-військового співробітництва у рамках місії «Евакуація-200», переживають колосальне моральне навантаження, – розповів полковник Олексій Ноздрачов, – їхня робота важка як психологічно, так і фізично. Ці люди, які роблять надважливу справу, – відшуковують та повертають загиблих захисників України додому, потребують психологічного відновлення і особливої уваги. Ми вдячні Андрію Дещиці та працівнику Посольства Сергію Молчанову, який, до речі, свого часу виконував обов’язки в пошуковій групі «Евакуації-200», за активну участь у розвитку проєкту. Саме завдяки їхнім зусиллям наші хлопці можуть повністю безкоштовно відпочити та відновитися в Польщі.
За словами Олексія Ноздрачова, проєкт із реабілітації довгостроковий.У вересні в Польщу вирушить група дітей військовослужбовців, які проходять службу в Донецькій та Луганській областях. Планується чергувати поїздки групи тих, хто виконує обов’язки в «Евакуації-200», з тими, хто виконує завдання у рамках цивільно-військового співробітництва.
