Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Упродовж 2014-2015 років в українському суспільстві багато обговорювали проєкт, який тодішній прем’єр Арсеній Яценюк назвав «Стіною». Він мав на меті підвищення рівня безпеки на суходільному кордоні України з Російською Федерацією.
Не «Стіна», а інженерно-технічне облаштування держкордону
АрміяInform завітала до Центрального проєктного інституту Міноборони та дізналася про проміжні результати реалізації проєкту.
Відповісти на запитання зголосився головний конструктор сектору генеральних планів підприємства Антон Кочегаров.
— По-перше, це не «Стіна», а інженерно-технічне облаштування держкордону, яке не здатне фізично зупинити, наприклад, танки. Це об’єкт для забезпечення якісного моніторингу, візуального спостереження і стримування незаконного переходу кордону контрабандистами, диверсійними групами. Замовник, який сформулював чітке техзавдання, — Державна прикордонна служба України.
За словами спеціаліста, відстань кордону з Росією — майже півтори тисячі кілометрів — без урахування тимчасово окупованих та непідконтрольних територій.
— Люди запитують, чому так довго реалізують проєкт? По-перше, так виходить, що журналістам показують нескладні ділянки, які розташовані не на стратегічних напрямках. А ми виїжджаємо на авторський нагляд і бачимо всі особливості рельєфу. Наприклад, яри по 15-20 метрів глибиною. По-друге, це ж не просто паркан, а комплекс споруд — рокадні шляхи, загородження, рви, вали, різноманітні техпристрої.
Головний конструктор зазначає: складні місця потребують розробки індивідуальних рішень, які і в проектуванні не дуже швидкі, а в реалізації — тим паче. Бо це кордон, польові умови, й подекуди там немає доріг для підвозу матеріалів, техніки.
Найбільші труднощі викликає рельєф місцевості
У спадок від Радянського Союзу на кордоні з Російською Федерацією ми отримали маршрути магістральних нафто-, газо- та аміакопроводів. І будівництво на цих ділянках передбачає офіційний дозвіл, коли інститут має отримати техумови і виконати проєктні рішення з проходження таких мереж. А це вимагає багато часу.
Найбільші труднощі викликає рельєф місцевості. Якщо на ділянці є річка, то навесні рівень води в ній підніматиметься. Відповідно, слід враховувати гідрологічні споруди, робити водогони, мости. Так само — обходити болота, будуючи огорожі на бурових палях, прокладати об’їзди.
— Наш інститут проєктує облаштування кордону в двох областях. Вже відпрацьовано проєктну документацію на 190 кілометрів кордону з РФ на Луганщині. Є замовлення на 200 кілометрів у «сірій зоні». Також є перші роботи в Чернігівській області. Але там ситуація дуже складна, бо це болотиста місцевість.
Натепер з того, що Центральний проєктний інститут Міністерства оборони запроєктував, близько 25 кілометрів у Луганській області вже передано в експлуатацію Державній прикордонній службі України.
