Чи враховують під час рекрутингу до війська освіту та досвід цивільної роботи за фахом у цивільному житті? Попит на які нові посади в Силах оборони створив стрімкий…
Про це АрміїInform сповістили в Київському міському центрі допомоги учасникам Антитерористичної операції. Зокрема, як зазначила Світлана Яцина, провідна співробітниця центру, нині у столиці зареєстровано 375 сімей загиблих учасників війни на Сході країни, 307 з них отримали земельні ділянки у Биківні. У разі, якщо ці сім’ї бажатимуть отримати грошову компенсацію, вони теж нею скористаються у разі повернення отриманого наділу до комунальної власності. З 1 грудня 2019 року вартість виплачуваної суми зросте до 840 тис. грн.
Інша соціальна новація — міська програма придбання учасниками АТО квартир за 50% вартості (50% — компенсують за рахунок міського бюджету). Як повідомила співробітниця центру Олена Варишко, до неї можуть долучитися військовослужбовці — учасники бойових дій на Донбасі та ветерани, які мають київську реєстрацію і перебувають у квартирній черзі в столиці. На цей рік під програму закладено 50 млн грн, що дозволить забезпечити житлом 68-70 учасників АТО. Вимоги до квартири: 70% готовності, вартість квадратного метра — не вище 24 тис. гривень.
На прохання АрміїInform провідний фахівець Центру допомоги учасникам антитерористичної операції Андрій Шершиков дав роз’яснення щодо квартобліку. Військовик має право перебувати у двох чергах — при військовій частині та райдержадміністрації. Про це, зокрема, зазначено в постанові Ради міністрів Української СРСР від 1984 р. № 470 («квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян при виконавчому комітеті міської (районної) ради. Облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, що мають житловий фонд або беруть пайову участь у будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їхнім бажанням також при виконавчому органі ради депутатів»).
Окрім земельного і квартирного соціальних проєктів, у Києві функціонують й інші, об’єднані в комплексну програму «Турбота». У ній зафіксовані пільги для учасників АТО й сімей загиблих з лікування, реабілітації, допомоги у влаштуванні дітей у дошкільні навчальні заклади, порядок надання соціальної допомоги тощо. Зокрема, в Києві запроваджено компенсацію учасникам АТО/ООС на лікування у закладах комунальної власності (окремо діють програми компенсації на медпрепарати і стаціонарне лікування). Умови: захворювання, пов’язане із захистом Батьківщини та київська реєстрація.
Найважчі напрямки, на думку Зоряни Кузьміної, це медичне забезпечення, реабілітація і відпочинок учасників бойових дій та членів їхніх сімей. Зокрема, нині існує лише 5 санаторіїв, куди направляють атовців — місць бракує.
Попри це, як зазначають у центрі, у Києві — діє одна з найкращих та широких програм підтримки ветеранів, і про неї слід знати. Є у цьому факті і внесок самого Центру допомоги учасникам АТО, адже його працівники (а переважно тут трудяться матері, дружини бійців та, власне, самі ветерани АТО), які з досвіду спілкування з відвідувачами, моніторингу їхніх потреб дають рекомендації органам влади. Одне з досягнень центру — нова пільга на оздоровлення дітей загиблих. Доньку чи сина воїна до 18 років за заявою рідних тепер можуть направити на 21 день до санаторію у супроводі дорослого. Послуга реалізується за рахунок бюджету міста.
Центр допомоги учасникам АТО у Києві виріс з волонтерської програми, яка діяла з 2015-го. Нині — це комунальне підприємство, що функціонує в режимі OpenPlace (відкритий простір). За словами Зоряни Кузьміної, тут завжди раді захисникам Батьківщини. Торік Центр відвідало 8 тисяч ветеранів та діючих військовослужбовців, у цьому — вже понад 3 тисячі.
— Ми професійно проконсультуємо кожного ветерана, незалежно від місця його проживання, надамо необхідну допомогу і навіть почастуємо кавою, — гостинно запрошують захисників Батьківщини працівники центру.
