Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
У середині липня в Яремче відбудеться Другий всеукраїнський фестиваль сучасної патріотичної і військової пісні «Пісні, народжені війною». Ідея створення цього унікального проєкту належить знаному бойовому волонтеру й воїну 80-ї десантно-штурмової бригади, учаснику війни на Сході Олександру Саримсакову. Про подробиці музичного дійства, власну творчість і значення військової пісні у боротьбі з ворогом український патріот охоче розповів «АрміяInform». До речі, інформаційному партнеру фестивалю.
— Олександре, вас сміливо можна назвати батьком фестивалю. Як «народжувалася» ця ідея?
— Натхнення творити — приходить саме, його шукати не потрібно. 2016-го я був бойовим волонтером 80-ї десантно-штурмової бригади. Потім підписав контракт і став сапером, командиром відділення. У творчому доробку мав кілька пісень на військову тематику, адже писав та виконував їх на передовій. Хотів, щоб пісні почули мільйони українців, які живуть далеко від війни. Мене як генератора ідеї підтримали колеги-музиканти, побратими з фронту, моя люба сім’я.
— Тобто у вас уже була власна збірка пісень?
— Так. До мого альбому «Пісні народжені війною» увійшло 12 пісень. Серед них — «Темна ніч», «Алло, матусю», «Горів Донецький аеропорт» та інші. Це композиції про війну на Донбасі та Майдан, учасником яких я був. Першу пісню «Алло, матусю» написав після бою з російськими окупантами під Новолуганським. Понад дві тисячі дисків власного альбому вже розповсюдив по Україні. Найбільше передав нашим захисникам у район АТО.
— У чому унікальність фестивалю?
— Для кожного з нас такі фестивалі — це привід нагадати людям, що війна досі триває. Воїни, музиканти, волонтери виступають на сцені з власними піснями. Це не просто пісні, це — життя. Кожен виконавець вклав у текст свої переживання. Це реальні історії з окопів, розповіді про бої, поразки і перемоги, вірних друзів та клятих ворогів. Українці мають пам’ятати, що своїх захисників слід шанувати, цінувати і підтримувати.
— Захід, який ви започаткували, в липні відбудеться вдруге. Хто є вашими партнерами і на які новинки варто сподіватися поціновувачам патріотичної пісні?
— Справді, цього літа ми розширюємо масштаб заходу. Торік на фестивалі виступили тільки 12 авторів. Тепер до Яремче приїдуть 30 учасників-піснярів із різних куточків України. До організації проекту долучилися Яремчанська регіональна спілка учасників АТО, колектив міської ради та Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання інвалідів та учасників війни «ІНАТО». Очікується надзвичайно цікава програма. Впевнений: на фестивалі ми знайдемо нових авторів і виконавців. Глядачі почують нові пісні, зможуть гарно відпочити у перлині Карпат — Яремче. На 15 липня заплановане сходження учасників заходу на Говерлу.
— У всі часи пісня була потужною зброєю у боротьбі з ворогом. Чи може українська патріотична і військова пісня набути ще більшої популярності?
— Сьогодні військово-патріотичні пісні в Україні вже набули неабиякої прихильності. Дуже багато аматорів, патріотів, військових з передової пишуть та співають про всенародний героїзм у борні за нашу волю. Нині ми бачимо неймовірний сплеск патріотичних почуттів і національного піднесення. І слово, і пісня зміцнюють патріотичний дух, надихаючи на звершення. Нині військово-патріотична пісня стає для українців надважливою. З нею ми переможемо агресора! Ми сильні! Ми незламні!
