Сьогодні — він командир 431-й окремого батальйону безпілотних систем: зграї, яка воює за принципом «не числом, а інтелектом». АрміяInform він розповів про те, як народжується культура, в якій ніхто…
Початок та розвиток ерзац-броньовиків
У сучасному розумінні термін «ган-трак» (англ. Gun truck — озброєна вантажівка) з’явився під час В’єтнамської війни, коли Транспортний корпус США зіткнувся з великими втратами вантажних машин від засідок у джунглях, організованих партизанами. Аби відбитися від атак на транспортні колони частина американських вантажівок отримала броню і озброєння…
Перша світова
Але сам факт встановлення різного озброєння на вантажні автомобілі зафіксований набагато раніше — ще в роки Першої світової війни.
Першим ган-траком, створеним для супроводу транспортних колон і патрулювання міських вулиць, можна вважати броньовану вантажівку «Гіннес» (Guinness). Вона була побудована в квітні 1916 року для посилення урядових військ Великобританії, які брали участь у придушенні повстання в Дубліні (Ірландія).
Більшість військових броньовиків перебували на фронті, тому британці для створення бойової машини реквізували на місці вантажівки і котли з пивоварного заводу «Гіннес». З вантажівок знімали кузов, замість якого встановлювали котел, в якому робили двері для піхоти, прорізали бійниці для стрільби, а чорною фарбою малювали хибні — щоб відвернути ворожий вогонь від справжніх. Усе обшивали бронею. Супроводжувати на такому автомобілі конвої і перекидати групи швидкого реагування через міста, охоплені повстанням, було набагато безпечніше, ніж у кінному строю.
Слідом за першим ган-траком британці збудували ще кілька подібних машин, хоча звісно, броньовики «Гіннес» не були повноцінними колісними панцирниками. Котлове залізо забезпечувало лише відносний захист, хоча циліндрична форма дещо сприяла рикошету куль. Але слід зауважити, що броньовики використовували проти повстанців, які практично не мали у розпорядженні важкого озброєння, і тому з основними своїми завданнями — охороною конвоїв і прикриттям пересування військ у міських боях — «Гіннес» цілком справлялися.
До кінця квітня 1916 року повстання практично придушили і бронемашини стали не потрібними, тож їх відправили на зберігання, а після демілітаризації продовжували використовувати за прямим призначенням — перевезення пива в дублінські паби.
З іспанським колоритом
Наступного разу кустарно броньовані автомобілі використовували в 1930-ті роки під час війни між Парагваєм і Болівією та у громадянській війні в Іспанії.
У республіканській Іспанії подібні машини виготовляли у значній кількості. Зробити ган-трак можна було буквально за ніч — і так само швидко його розібрати. Вантажівку перетворювали на бойову машину, а коли потреба минала — з неї знову робили звичайне авто, яке використовували в господарстві.
Утримання подібних ган-траків було дешеве, тому в Іспанії їх збирали з чого завгодно — бронею обшивали не тільки вантажівки, а й автобуси, і навіть легковики. Через брак спеціальних броньованих сплавів, альтернативою броні, зазвичай, був прокатний лист, котлове залізо тощо.
Друга світова
У Другій світовій союзні війська досить активно застосовували озброєні вантажівки та машини підвищеної прохідності в ході бойових дій в Північній Африці. Спочатку це були машини із встановленим на них легким протитанковим озброєнням. Однак для надання вогневої підтримки своїм підрозділам вони виявилися малоефективними, а при використанні як протитанкові самохідки — занадто вразливими. Більш вдалими для війни в пустелі виявилися джипи і легкі вантажівки підвищеної прохідності, озброєні кількома кулеметами. Ці машини активно використовували підрозділи «далекої розвідки».
У Радянському союзі подібні машини створювали у набагато менших кількостях. Улітку 1941 року на Іжорському заводі в Ленінграді для захисту міста частково бронювали вантажівки ГАЗ-АА та ЗІС-5. Всього в такий спосіб переобладнано близько 100 вантажівок. Броньовими листами товщиною від 6 до 10 мм обшивали переважно кабіну, двигун і кузов.
Машини озброювали по-різному. Так, броневантажівки ГАЗ-АА мали спереду танковий або піхотний кулемет Дегтярьова, а також кулемет ДШК чи станковий кулемет Максим у кузові. Озброєння бронемашин на шасі ЗІС-5 було потужнішим. До нього входили кулемет ДТ/ДА, а в кузові за похилим бронелистом було розміщено 45-мм протитанкову або 20-мм автоматичну авіаційну гармату. Стрільбу вели тільки вперед за ходом руху.
Однак невисока прохідність не дозволяла використовувати радянські «броньовики» поза дорогами з твердим покриттям. До кінця 1942 року майже всі ці машини були втрачені в боях або захоплені противником.
Новий етап розвитку
Після закінчення Другої світової війни, в умовах нестачі штатної бронетехніки, броньовані машини в невеликих кількостях періодично створювали на багатьох театрах військових дій. Однак по-справжньому масове переобладнання вантажних авто в машини вогневої підтримки для захисту і супроводу транспортних колон почали американці наприкінці 1960-х під час військової компанії у В’єтнамі.
Далі буде.
Читайте другу частину: В’єтнам: кулеметів багато не буває
Підготував Валерій ВОРОНЧУК
