Про особливості 14-денного періоду адаптації бійців у бойових частинах після проходження БЗВП та фахової підготовки АрміяInform розповів начальник групи інструкторів 127-ї окремої важкої механізованої бригади сержант…
Відповідно до наказу Головнокомандувача ЗС України від 19 лютого 2022 року, щороку 8 квітня відзначається День фахівців топографічної служби Збройних Сил України. Комусь щось доводити про особливе значення цієї професії не варто. Вона дуже важлива. Достатньо лише сказати, що жодна успішна бойова операція неможлива без чітких і злагоджених дій військових топографів: від переданих ними командирам карт, по яких вони оцінюють обстановку та ухвалюють рішення про наступальні або оборонні дії; та топогеодезичної прив’язки елементів бойових порядків військ, завдяки якій визначаються координати бойових позицій та коригується вогонь по цілях противника.
Військові топографи несуть службу у всіх видах і родах військ Сил оборони України. Сьогодні разом зі всіма вони складають дуже важкий іспит на професіоналізм, сміливо протидіючи рашистській навалі. На суходолі, у повітрі та в морі нашим міцним вогнем знищуються все нові й нові ворожі цілі: російська техніка, озброєння, жива сила. Помітна прицільна та успішна робота нашої артилерії, авіації, зенітників. І напевно якоюсь мірою залишаються непоміченими вони — військові топографи, які на полі бою завзято роблять свою справу, відкриваючи шлях уперед для наших передових підрозділів.
На чому сьогодні зосереджені зусилля військових топографів та як впливає війна на розвиток військової топографії в умовах сьогодення, було цікаво дізнатися на прикладі діяльності топогеодезичної служби повітряного командування «Південь».
Топогеодезична прив’язка як складова знищення повітряних цілей противника
Начальник топогеодезичної служби відділу сил підтримки повітряного командування «Південь» підполковник Володимир Трущенко перебуває у війську вже близько тридцяти років і весь час обіймає посади, пов’язані саме з геопросторовою підтримкою частин і підрозділів.
За його словами, загалом і в мирний, і у воєнний час фахівці підпорядкованої йому служби виконують притаманні для своєї специфіки завдання з геопросторової підтримки військ, які здійснюють охорону повітряного простору та протиповітряне прикриття важливих державних і військових об’єктів. Ці воїни — військові топографи — багато в чому визначають успішне виконання завдань щодо збиття ракет, літаків, гелікоптерів, «шахедів» та інших ворожих літальних апаратів. Так, ми, звичайні обивателі, перебуваємо під враженням та завдячуємо безпосередньо тим, хто здійснив наведення та влучив ракетою в повітряну ціль противника. Але не знаємо та не усвідомлюємо, що насправді влучне влучання та в такий спосіб збереження життя людей та об’єктів інфраструктури є результатом копіткої і наполегливої праці не лише тих же зенітників, а й представників інших підрозділів. Зокрема, і військовослужбовців топогеодезичних обслуг.
Так, це саме вони під керівництвом підполковника Володимира Трущенка та начальників топогеодезичних служб бригад під час кожного передислокування зенітних ракетних комплексів першими з-поміж інших вирушають на нову місцевість, де приховано здійснюють топогеодезичну розвідку та прив’язку засобів виявлення та ураження повітряних цілей, визначаючи координати та висоти позицій, постів і пунктів управління частин і підрозділів, та орієнтовних напрямків. І саме від точності виконання цих топогеодезичних робіт у подальшому багато в чому залежить ефективність знищення противника нашими зенітними ракетними комплексами.
Це й є той і лише на перший погляд непомічений внесок у виконання бойових завдань військовими топографами. Але насправді, як зазначає начальник топогеодезичної служби повітряного командування «Південь, топогеодезична прив’язка — це один із найголовніших підготовчих до стрільби заходів, без реалізації якого неможливе своєчасне виявлення, а згодом і знищення противника в повітрі.
— Так, і в мирний, і у воєнний час на військових топографів покладаються однакові завдання. Приміром, я, як начальник відповідної служби, відповідаю як за організацію здійснення топогеодезичної прив’язки бойових позицій наших підрозділів, так і за їхнє своєчасне й безперебійне забезпечення картографічними матеріалами. Але війна з російськими загарбниками внесла свої та досить суттєві корективи і у специфіку нашої діяльності. Приміром, якщо раніше в безхмарні мирні часи наша техніка та озброєння фактично були на одному місці, несучи бойове чергування з охорони повітряного простору та протиповітряного прикриття важливих державних і військових об’єктів, то нині, з початком широкомасштабного російського вторгнення, ті ж зенітні ракетні підрозділи здійснюють переміщення по кілька разів на тиждень, а іноді й на добу. Змінить місце дислокації якийсь дивізіон, відпрацює по ворожих повітряних цілях і швидко згортається, щоб ворог не помітив та не накрив своїм смертоносним вогнем. Ну і нам, топографам, звісно, належить вдень або вночі та в будь-яку пору року знов брати в руки топогеодезичні прилади, по кілька разів здійснюючи кутові вимірювання та обчислюючи координати нових позицій мобільних підрозділів, — розповів підполковник Володимир Трущенко.
На зміну застарілим радянським приладам надходять сучасні GPS-приймачі
Загалом, як і для всього нашого війська, життя топографів змінилося та набуло вже далеко не мирного існування ще дев’ять років тому, у 2014-му. Тоді ж гібридний напад росіян на Донецьку та Луганську області наочно розкрив прогалини, що існували в системі військового управління та забезпечення військ. В Україні на війську економили, і на військовій топографії — теж.
Приміром, за словами начальника топогеодезичної служби повітряного командування «Південь», те ж оновлення топографічних карт за всіма правилами має відбуватися не рідше ніж раз на п’ять років. Насправді ж через всім відоме скрутне фінансування на початок 2014 року лише на якісь окремо визначені ділянки місцевості були виготовлені нові карти. І це в той час, коли повним ходом у всіх великих містах тривала масштабна забудова багатоповерховими будинками, зокрема у місцях, де раніше дислокувалися розформовані частини та з’єднання українського війська та інших силових структур. Ніхто не очікував, що буде війна. А вона, як і зазвичай, увірвалася у наш дім підло й зненацька. Зламала життя й людські долі. Але водночас змусила вже серйозно замислитися над покращенням обороноздатності країни. І не лише замислитися, а й поспіхом, можна сказати, що «на колесах», вживати дієвих і невідкладних заходів.
— Жодний командир будь-якого рангу не здатний грамотно планувати та проводити будь-яку бойову операцію, не маючи під рукою карти з точно визначеними об’єктами на місцевості. Але тоді, у 2014 році, таких оновлених карт було небагато. Тоді же швидкими темпами почалося спочатку оновлення карт східних регіонів, де тривали бойові дії, а згодом і інших територій нашої країни. А на зміну радянським застарілим геодезичним приладам для вимірювання стали надходити новітні навігаційні та топогеодизичні прилади (багатофункціональні GPS-приймачі, електронні тахеометри та інше обладнання) вітчизняного та іноземного виробництва, завдяки яким можна з високою точністю та значно швидше виконувати завдання з топогеодезичної прив’язки елементів бойових порядків військ, а саме здійснювати визначення координат та вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів з мінімальними похибками, — наголосив підполковник Володимир Трущенко.
Тож на рівні зі всіма воїнами Сил оборони України на своїй ділянці фронту перебувають і українські військові топографи. Робота в полях — це взагалі їхнє головне призначення. Завжди скрупульозні, акуратні та уважні вони разом зі всіма сміливо та грамотно протистоять російському агресорові. І поки ворог, використовуючи застарілі карти та прилади, бездумно гатить по цивільних об’єктах нашої інфраструктури, ми переоснащуємося та поступово наближаємося до встановлених у світі передових стандартів і щодо розробки графічних документів, і щодо здійснення польових вимірювань, спрямованих на успішне забезпечення виконання завдань сухопутними, повітряними та військово-морськими силами. У кожного з цих видів військ є своя специфіка. З її урахуванням і працюють військові топографи, наносячи на карти точні місця перебування противника, панівні висоти та прокладаючи до ворога найбільш безпечні й тактично вивірені маршрути. Вони є «очима війська» та працюють з картами різного масштабу, що виготовлені в паперовому та цифровому варіантах. А згодом по цих картах з урахуванням особливостей тієї чи іншої місцевості здійснюється управління частинами і підрозділами в наступі або обороні та йдуть у бій наші солдати, знищуючи на своєму шляху наземні, повітряні та морські цілі противника.
Без копіткої праці військових топографів не відбувається жодне планування та проведення бойової операції. Це просто неможливо. І вже понад рік широкомасштабної російської агресії Повітряні Сили України своїми влучними пострілами на практиці доводять це майже щодня, поступово помножуючи на нуль військово-повітряний потенціал «другої армії світу». І в цьому є й неабияка заслуга топогеодезичної служби повітряного командування «Південь» — її офіцерів, сержантів і солдатів!
Фото з особистого архіву підполковника Володимира Трущенка
