Про особливості 14-денного періоду адаптації бійців у бойових частинах після проходження БЗВП та фахової підготовки АрміяInform розповів начальник групи інструкторів 127-ї окремої важкої механізованої бригади сержант…
Питання закриття повітряного простору над Україною, з огляду на масовані ракетні та «шахедні» атаки, залишається досить гострим. Власних комплексів ППО нам явно бракує. Тому наші міжнародні партнери, розуміючи ситуацію, надають технічну допомогу. Наприклад, найновіший комплекс ППО IRIS-T уже в Україні (також маємо NASAMS). Очікуємо інших поставок. Але тут треба розуміти, які ворожі повітряні цілі, якими засобами ППО ефективно вражати. Що маю на увазі, збивати ворожі дрони-камікадзе в нічних умовах треба із ЗРК із тепловізором, наприклад, польським комплексом «Перун». Так, збивати дрони-камікадзе можуть і зенітні установки типу «Шилка», «Тунгуска» та німецький Gepard. Але під час масованих ракетних та «шахедних» атак система ППО не зможе гарантовано вразити всі ворожі цілі. Тому є необхідність збільшення кількості та розширення номенклатури озброєння для ефективної боротьби з ворожими ракетами та дронами. У цьому контексті, як на мене, заслуговує на увагу шведський ПЗРК RBS 70.
Що про нього відомо, чим він цікавий та які особливості — розбираймося.
За свою 45-річну історію використання у 19 країнах ПЗРК RBS 70 має виключно позитивні відгуки. Його використовують як країни НАТО, так і інші (Фінляндія, Норвегія, ОАЕ та Бразилія).Універсальність ракети BOLIDE дозволяє збивати як невеликі цілі та дуже швидкі, так і легкоброньовані наземні цілі. Швидкість ракети в польоті може досягати двох махів, а система автоматичного відстежування дозволяє дуже точно вражати цілі. Універсальності також додають тепловізор для наведення вночі та фугасна дія підриву бойової частини, на відміну від інших ПЗРК з лише осколковою вражаючою дією. Цей комплекс можна встановлювати навіть на стаціонарний бойовий пост.
ПЗРК RBS 70, як видно з фото, це повноцінний комплекс, який можливо встановити на колісну базу пікапів без додаткового спорядження. Тобто, з такими характеристиками та можливостями компонування RBS 70 можна було б віднести до ЗРК малої дальності, але через простоту та малі габарити — все ж таки ПЗРК.
Бойовий розрахунок цього ПЗРК — два воїни, які несуть і, власне, пускову установку з оптикою та електронікою, і «штатив», на який кріпиться комплекс. Хоча й на відео весь комплекс несуть троє військовослужбовців, але, найімовірніше, це демонстративна сцена, тому що з однією ракетою точно на бойові стрільби ніхто не піде. Збільшення маси шведського комплексу призвело до збільшення бойового розрахунку. Наприклад, для 11-кілограмового ПЗРК «Ігла» не потрібно більше ніж одного бійця, а в ПЗРК RBS 70 тільки пускова установка має масу 35 кілограмів. При цьому ракети замінюються дуже швидко, та інший номер розрахунку може швидко підносити оператору інші ракети, які мають масу 15 кілограмів.
Збільшення маси комплексу розв’язало руки шведським інженерам компанії Bofors (підрозділ SAAB), яким непотрібно вже «зменшувати» ракету для одиночного пуску з плеча військового оператора. Установка на триногу та збільшення маси дало змогу виготовити перший у світі ПЗРК із лазерним каналом, який в кінці 70-х — на початку 80-х став дійсно революційним. Як і з безвідкатної рушниці шведські інженери зробили один з найпоширеніших РПГ у світі Carl Gustaff, так і з ПЗРК малої дальності вони створили універсальний ракетний комплекс, який у своїй п’ятій ітерації RBS-70 NG здатний вражати ворожі повітряні цілі на неймовірних дальностях до 9 кілометрів, а по висоті до 5 кілометрів!
