І хоча всі вони об’єднані однією метою, поглядів щодо того, як саме її досягти, може бути доволі багато. Чи є…
45 днів Lighthouse провів на передовій. За цей час його доньці Дейзі виповнився рік.
Його історію розповіли у 47-й окремій механізованій бригаді «Маґура».
Lighthouse приїхав воювати за Україну з-за океану. Один із його бойових виходів затягнувся на 45 днів без ротації.
Увесь цей час розвідник працював на передньому краї: спостерігав за противником, передавав інформацію своїм і разом із побратимами укріплював позиції.
Над ними майже постійно були російські дрони — розвідувальні та FPV. Затримався на одному місці надовго — даєш противнику більше часу тебе знайти.
«Чим більше ти змінюєш позицію, тим більше шансів залишитися живим».
28 липня, коли Lighthouse усе ще був на позиції, його доньці Дейзі виповнився один рік. Святкування він пропускав. Родину почув лише по рації — дружину, доньку та синів.
«Ми тебе любимо. Ми все ще чекаємо на тебе. Чекаємо, щоб почути твій голос», — сказала дружина.
Через деякий час Lighthouse вийшов на зв’язок.
«З днем народження, Дейзі. З першим днем народження. Люблю вас».
Після півтора місяця на передовій список того, чого хотілося найбільше, був коротким: нормально поговорити з дружиною, виспатися в ліжку, з’їсти шаурму і знову сісти за Xbox.
А от відповідь на питання, навіщо він узагалі приїхав воювати в Україну, у Lighthouse значно серйозніша.
«Майбутнє твориться тут і зараз. Якщо ви вирішите допомогти людям тут — ви вирішуєте допомогти світові в майбутньому».
Чекав на підвищення — отримав повістку: як «Самсунг» із продажів преміумтехніки прийшов у ССО
