Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Ще до великої війни Володимир працював у торгівлі та займався біатлоном. Тепер «Калниш» командує бойовим підрозділом і веде розвідку.
Історію бійця опублікувала на своїй Facebook-сторінці 3-я окрема важка механізована Залізна бригада.
До початку повномасштабного вторгнення 46-річний Володимир із позивним «Калниш» не уявляв себе у війську.
Він закінчив педагогічний виш, близько десяти років працював у сфері торгівлі продуктами харчування та професійно займався біатлоном — має звання майстра спорту.
Велику війну Володимир зустрів на рідній Сумщині, через яку одразу рушили російські колони.
Він долучився до місцевої територіальної оборони та чергував на блокпостах. Однак безпосередньо взяти до рук зброю у складі ЗСУ зміг лише в січні 2023 року.
Позивний «Калниш» Володимир обрав на честь свого земляка Петра Калнишевського — останнього кошового отамана Запорозької Січі.
Після підготовки, з огляду на вищу освіту, Володимир отримав офіцерське звання та служив на посадах морально-психологічного забезпечення військовослужбовців. У складі іншої бригади пройшов Лиман, Ізюм і Куп’янськ.
У 2025 році «Калнишу» довірили командування ротою. Згодом він служив на Чернігівщині, де став заступником командира стрілецького батальйону.
Коли підрозділ доєднався до Залізної бригади, Володимиру доручили ще складніші завдання — розвідку.
За його словами, військовослужбовці не лише стримували окупантів, а й завдавали їм суттєвих уражень.
Водночас офіцер наголошує, що завдання військових полягає не лише в утриманні рубежів оборони чи проведенні наступальних дій. Не менш важливо зберегти особовий склад, особливо військовослужбовців із мінімальним бойовим досвідом.
Про те, чому продовжує служити, Володимир говорить коротко:
«Замість мене мою роботу ніхто не зробить. Так, військового досвіду в мене, можливо, наразі не так і багато. Але тут ти постійно навчаєшся, вдосконалюєш навички, набуваєш досвіду, який більше ніде, як на війні, не отримаєш. І вже ділишся цим досвідом з побратимами», — говорить чоловік.
На запитання, чому він та його побратими досі у війську, «Калниш» відповідає без вагань:
«А давайте зараз усі гуртом розвернемося і розійдемося по домівках. А потім — до когось раніше, до когось пізніше — до нашого дому прийдуть вороги. Спочатку вб’ють нас, далі наші згвалтовані жінки народять їм дітей, які, змалку отруєні їхньою пропагандою, підуть воювати проти України. Тому ми маємо боронити свою країну, свій дім. І це має робити кожен, незалежно від того, хто ким був у цивільному житті», — наголосив військовий.
Раніше АрміяInform розповідала історію десантника «Кочегара», який більшу частину року мандрував, жив у наметі й пересувався автостопом.
