Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
У вересні російську пшеницю закуповують лише вісім країн — торік за аналогічний період покупців було 26.
Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Ще в липні різниця була значно меншою: російське зерно купували 23 країни проти 27 роком раніше. Але після обмежень судноплавства в Азовському морі кількість покупців почала швидко скорочуватися.
У серпні їх залишилося 16 проти 43 торік, а в середині місяця порти Азово-Чорноморського басейну майже повністю припинили відвантаження зерна. Частину потоків росія перенаправила через Балтику, однак компенсувати втрати не вдалося.
У СЗР прогнозують, що за весь вересень росія може експортувати близько 1 млн тонн пшениці. Для порівняння, у вересні минулого року поставки становили 5,7 млн тонн.
Скорочують закупівлі й основні імпортери російського зерна.
У другій декаді вересня Єгипет отримав 81 тисячу тонн — у 3,6 раза менше, ніж роком раніше. Кенія закупила 50 тисяч тонн, що у 2,3 раза менше, а Ємен — 32,4 тисячі тонн, або у 1,6 раза менше.
Проблеми з експортом уже б’ють і по внутрішньому ринку росії. За даними СЗР, ціни на зерно опустилися на 20–30% нижче рівня беззбитковості.
Раніше АрміяInform розповідала, що через зупинку основних терміналів Азово-Чорноморського басейну, через які проходило близько 88% морського зернового експорту росії, закупівельна ціна пшениці четвертого класу на півдні рф за тиждень упала на 19%. Балтійські порти при цьому могли перебрати лише частину втрачених обсягів.
Ситуацію ускладнює й підготовка до наступного врожаю.
Станом на 18 вересня в росії озимими засіяли 6,1 млн гектарів проти 7,1 млн торік. Темпи сівби на 14% нижчі за минулорічні та на 25% відстають від середнього показника за останні п’ять років.
За оцінкою СЗР, це найгірший результат щонайменше з 2013 року. При цьому близько 90% площ під озимими зерновими в росії припадає саме на пшеницю.
Тож проблема вже виходить далеко за межі самої логістики: росія одночасно втрачає покупців, експортні обсяги й рентабельність виробництва, а слабша посівна створює додаткові ризики вже для наступного сезону.
