Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
На Запорізькому напрямку українські командири зрозуміли, що бійці на позиції потрапили в полон, за дивними відповідями по радіозв’язку.
Про цей випадок розповів командир 9-ї роти 3-го механізованого батальйону Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького Ігор «Ряба».
Після ротації бійці зайшли на позицію, тримали її та брали полонених. У якийсь момент зв’язок із ними зник. Спершу командування не запідозрило нічого критичного — вирішили, що на позиції можуть проводити інженерні роботи.
Згодом ефір знову з’явився. Відповіді були звичними за змістом, але звучали неприродно.
«Вони казали все стандартне: „4.5.0“ та інші завчені фрази. Але чомусь почали заїкатися. Стали закрадатися думки, що вони це роблять навмисно і тим самим намагаються нам щось додатково передати».
Підозри передали командуванню, після чого позицію та місцевість довкола додатково перевірили з повітря. З’ясувалося, що туди зайшли четверо російських військових і взяли українських бійців у полон.
Тоді помітили ще одну важливу деталь: росіяни панічно реагували на безпілотники.
«Виходили з бліндажа, але як тільки бачили будь-яку „пташку“ — одразу ховалися назад».
На командно-спостережному пункті почали шукати спосіб визволити своїх без прямого штурму. Вирішили використати страх росіян і перейти до переговорів по радіозв’язку.
Окупантам дали зрозуміти, що їхнє місце перебування відоме, і запропонували кілька варіантів. Один із них — залишити українських полонених і відійти «зеленим коридором».
«Піднімаю погляд — за 15 метрів сидить ворог із сигаретою»: десантник «Калач» про свій перший день на позиціях
За словами Ігоря «Ряби», жорсткі умови переговорів були психологічним прийомом, покликаним переконати росіян, що залишатися на позиції для них небезпечно.
Троє погодилися залишити українських військових і пішли. Четвертий спочатку заявив, що хоче здатися в полон. За словами командира роти, він розповідав про вагітну дівчину й просив зберегти йому життя.
Але згодом росіянин спробував схопити зброю та напасти на українських бійців.
«І це була його фатальна помилка. Підсумок, гадаю, зрозумілий — 200-й».
Так не катались навіть вдома: на Оріхівському напрямку полонених росіян вивезли з передової на НРК
Ігор «Ряба» каже, що цей випадок добре показав: на війні хитрість іноді дає результат, але тільки тоді, коли вона прорахована до дрібниць.
