Відео про порятунок подружжя оприлюднив підрозділ Департаменту активних дій ГУР МО України KRAKEN. Валентин Андрійович із дружиною Людмилою Миколаївною 29 серпня хотіли…
Для зенітника рахунок під час роботи по цілі йде на секунди.
Про службу командира зенітного ракетного взводу 17 окремої важкої механізованої Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка розповіли в підрозділі.
Антон свідомо обрав військовий фах ще у 2019 році, коли вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Серед різних напрямів він обрав той, що пов’язаний із захистом від повітряного нападу.
«Це рішення досі непохитне. Я знав, куди йду і для чого», — говорить офіцер.
Після випуску у 2023 році Антон прибув до військової частини за розподілом, а вже за два місяці поїхав на свій перший бойовий виїзд — у район Часового Яру, де зенітники прикривали танкові підрозділи.
«Тоді були змішані почуття: хвилювання, щоб завдання пройшло ідеально, і справжня ейфорія від того, що ти — молодий офіцер — одразу робиш важливу та велику справу», — згадує він.
Командир відповідає не лише за ціль
Для Антона командування починається з людей. Серед головного — зберегти життя та здоров’я особового складу, вберегти зброю й техніку та виконати поставлене завдання.
У роботі зенітників немає другорядних ролей: кожен номер обслуги та кожен стрілець-зенітник відповідає за свою частину спільного результату.
«Від часу залежить надзвичайно багато: життя підрозділів, які ми прикриваємо, безпека цивільних у тилу та успіх логістики. А щодо довіри в колективі — усе просто: я даю людям можливість виконувати їхню роботу і сам не цураюся жодної справи разом із підрозділом», — каже офіцер.
Канцелярський ніж проти оптоволокна: як артилерист врятував побратимів від FPV-дрона за секунди до вибуху
Ворог змінює дрони — зенітники змінюють підходи
Повітряна загроза за час війни теж не стоїть на місці. Якщо на початку масового застосування Shahed знищення ударних дронів було одним із типових завдань, то тепер противник використовує складніші цілі — швидші, здатні працювати на більшій висоті, а подекуди й із реактивними двигунами.
Антон переконаний: технології в ППО — це не просто нове обладнання, а додатковий шанс урятувати чиєсь життя.
«Технологічний прогрес у військах ППО — це врятовані життя. Сучасні технології варто опановувати, бо деякі застарілі зразки озброєння вже втрачають ефективність», — зазначає він.
У 69 років знову пішов до війська: Микола підписав контракт із десантниками та ремонтує електроніку
У підрозділі також стежать за психологічним навантаженням під час цілодобових чергувань. Щоб бійці не виснажувалися від постійного спостереження за небом, обов’язки гнучко змінюють між тими, хто веде розвідку, і тими, хто перебуває в готовності застосувати засоби ураження.
Одна збита ціль — спільна перемога
Для зенітників кожне успішне ураження — момент, який запам’ятовується.
«Мені додає гордості за кожного бійця те, що вони не бояться працювати по ворогу. А коли є влучне ураження — це спільна радість усього підрозділу», — розповідає Антон.
Тим, хто лише обирає військовий фах або вагається щодо ППО, він радить не боятися своєї роботи.
«Не бійтеся робити свою роботу! Завдяки кожному з нас цивільне населення живе, воїни на передньому краї завдають вогневого ураження ворогу, а логістика працює. Усе це щодня наближає нашу Перемогу», — наголосив командир.
