Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Український захисник Сергій Юрченко провів три роки у ворожому полоні, проте пережите лише зміцнило його мотивацію.
Про його бойовий шлях розповіли в Державній прикордонній службі.
Так, у 2012 році наш герой вступив до Донецького військового ліцею, а вже у 2014-му пов’язав своє життя з ДПСУ.
У грудні 2019 року він за власним бажанням вирушив до району проведення операції Об’єднаних сил у складі 1-го прикордонного загону, з яким і зустрів російське повномасштабне вторгнення.
Вже з перших днів Сергій виконував бойові завдання з оборони Маріуполя, зокрема утримував разом з іншими українськими підрозділами завод «Азовсталь».
Під час одного з зіткнень із силами противника боєць дістав поранення, проте продовжив виконувати свій обов’язок, поки у травні 2022 року, після тривалих боїв за місто, не потрапив у російський полон.
За словами Сергія, найбільше в неволі йому бракувало зв’язку з близькими.
«У колонії в Комишино не дозволяли ані читати листи, ані писати рідним. Близькі надсилали йому багато листів, однак за час полону він отримав лише один — від батьків. Цей лист передали Сергію у травні 2025 року. Написали його ще в серпні 2024-го — приблизно за дев’ять місяців до того, як син зміг прочитати батьківські слова», — зазначають у ДПСУ.
З полону Сергій повернувся 14 червня 2025 року, провівши в неволі три роки та один місяць, а вже у серпні йому вручили орден «За мужність» III ступеня, який чекав на нього ще з 2022 року.
«Не вистачало ще в полон потрапити»: як десантниця Вікторія врятувала побратима попри своє важке поранення
