Дія цього механізму добігає кінця 20 вересня, тож скористатися ним ще можуть встигнути всі охочі. На цьому в спілкуванні з АрміяInform наголосив лейтенант 40-ї окремої артилерійської бригади…
Боєць 33-ї бригади пройшов шлях від оборони Києва до координатора екіпажів безпілотників.
Про історію військового розповіли у 33-й окремій механізованій бригаді.
До повномасштабної війни «Вересень» працював у сфері 3D-графіки. Але 24 лютого 2022 року, прокинувшись у Києві від вибухів, він одразу пішов добровольцем до мобілізаційного центру.
«Я одразу зрозумів, що сталося. Адже все вже давно йшло до цього», — згадує військовий.
Того ж дня він став до лав територіальної оборони. Захисникам видали зброю, і вже 24 лютого вони були готові зупиняти російські колони біля Київського іподрому, а згодом обороняли район річки Ірпінь, де окупанти намагалися форсувати переправу.
Перший справжній бій «Вересень» пам’ятає до деталей.
«Артилерійський снаряд, наче лазер, зрізав верхівки сосон і впав десь за хатами. Тут їдуть танки, тут працює наша артилерія, тут по танку б’є ворог, тут пролітає „Орлан“. Але ніхто не панікував. Усі хотіли помститися ворогу».
Згодом він перевівся до штурмового підрозділу, пройшов спеціальний вишкіл і вирушив на Донеччину. Бої точилися біля Нью-Йорка та Новоселівки, де його підрозділ тримав оборону під постійними артилерійськими й мінометними обстрілами.
Під час одного зі штурмів «Вересень» добровільно погодився йти в атаку разом із двома друзями. Єдина умова — взяти кулемет.
«Так я став ще й кулеметником. Тоді дві наші штурмові групи захопили три ворожі вогневі позиції без жодного загиблого чи пораненого», — розповідає він.
Після боїв під Бахмутом військовий перевівся до 33-ї бригади й опанував FPV-дрони. Спочатку літав на Запорізькому напрямку біля Роботиного, де, за його словами, більшість ударів екіпажу припадала на російську піхоту.
Найбільше йому запам’яталася операція з порятунку двох українських снайперів, яких росіяни взяли в полон.
Розвідка встановила місце, де їх утримували. «Вересень» завів FPV-дрон прямо в укриття.
«Я залетів у це укриття, а росіяни вибігли й почали тікати, залишивши полонених. Вони зрозуміли, що відбувається, теж вийшли з укриття. Я засік їх, спустився нижче й вивів у наш бік».
У 2024 році «Вересень» продовжив бойову роботу вже на Мар’їнському напрямку, де екіпажі FPV знищували російську піхоту, укриття, мотоцикли та бронетехніку.
З накопиченням досвіду він перейшов до нової ролі — координатора екіпажів безпілотників, а згодом став батлкапітаном. Тепер відповідає не лише за FPV-дрони, а й за важкі бомбери, мультикоптери та інші засоби ураження.
Для самого військового перемога має два виміри.
«Повна Перемога — це крах усієї імперіалістичної системи ворога. А моя щоденна перемога — це кожна знищена ціль. Кожен убитий ворог наближає мене, моїх побратимів і всіх нас до дому на один крок», — каже «Вересень».
