Фельдшер за освітою, який до широкомасштабного вторгнення рф працював у Кривому Розі на шахті. Йому 34 роки, за плечима вже…
Дмитро і Михайло родом з Херсонщини. Уже декілька місяців у лавах 110 окремої механізованої бригади вони знищують ворога в Донецькій області. Про те, як стали операторами дронів, яку ворожу техніку мріють підбити та в чому Сили оборони переважають окупантів — нижче в нашому матеріалі.
Початок великої війни та окупація рідного селища
На момент широкомасштабного вторгнення старший брат Дмитро вже служив у Військовій службі правопорядку ЗС України. Водночас молодший, Михайло, перебував у Новорайську, що на Херсонщині.
Хлопець розповів, що перші тижні відмовлявся в це вірити, але за місяць стало зрозуміло, що росіяни прийшли в його селище надовго. Тоді Михайло почав думати над тим, як виїхати на підконтрольну Україні територію.
З першого разу це зробити не вдалось, і через це росіяни звернули на нього увагу, забрали на підвал, знущались, але потім відпустили додому. Хлопець впевнений, що тоді його поставили «на прослушку».
Після місяців перебування селища під контролем окупантів прийшла гарна звістка від сусідського хлопця — Збройні Сили України вже перебувають у центрі Новорайська.
— Тоді росіяни залишили багато своєї техніки. Це назвали кацапським лендлізом. Від самого Херсона вони викрали майже все, починаючи від човнів, завершуючи зерном та металом, — розповів Михайло.
Як брати потрапили до 110 бригади
Після деокупації частини Херсонщини молодший з братів також долучився до лав ЗСУ і теж потрапив до Військової служби правопорядку. Ще під час проходження базової загальновійськової підготовки отримав позивний «Гугл» через те, що в незрозумілій ситуації завжди «гуглить» та шукає правильні відповіді.
Старший брат в армії служить вже близько п’яти років:
— Звати мене Дмитро, позивний «Старий», 29 років, потрапив в армію у 2019-му. Повістку принесли додому, після чого потрапив за розподіленням до Військової служби правопорядку, де служив до початку 2024 року, — розповів старший брат.
За його словами, після розпорядження Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського щодо переведення з тилових частин, він потрапив у 110 окрему механізовану бригаду.
«Старий» розповів, що на розподіленні одразу зміг потрапити в батальйон безпілотних систем, де близько місяця проходив навчання на FPV-дронах.
— Mavic — це велосипед після FPV. Ми одразу потрапили на симулятор, і після трьох днів симулятора Mavic здавався нам іграшкою. Літали на ньому, мов на скаженому, — зазначив воїн.
При цьому хлопець пояснив, що в керуванні FPV-дроном немає нічого складного. На його думку, якщо навчитись керувати та зрозуміти координацію, то заважати можуть лише погодні умови або засоби протидії типу РЕБ.
Дмитро літає на FPV не один, а разом зі своїм братом Михайлом, якого теж із Військової служби правопорядку вдалося перевести у 110 ОМБр.
— У безпілотні системи потрапив, можна сказати, вже по знайомству. Командир був там, і він звернувся до командування, щоб забрали до нього (до брата. — Ред.). Я запросив своє командування на переведення, якомога ближче до нього, в 110-ту. Дали добро, приїхав, зустрілися, попрацювали трішечки, повчилися трішечки і поїхали на Донбас. Десь тиждень-півтора, може, навіть і більше, ми ще потренувалися в команді працювати, і з часом почали ворожу техніку бомбити, — розповів «Гугл».
Чим компʼютерні ігри допомагають дронареві
Хлопці пояснили, що не кожна людина може опанувати навички керування дроном. За їхніми словами, чим доросліша людина, тим важче їй навчитися і зрозуміти всі процеси, хоча існують і винятки. При цьому «Старий» підкреслив, що майбутньому дронареві стане у пригоді досвід комп’ютерних ігор.
— Найбільшою базою, я гадаю, для мене були прості комп’ютерні ігри, тому що, ну, задр…т я, — з усмішкою розповів Дмитро.
Він уточнив, що ігри добре розвивають координацію, мислення, і навіть реакцію. Хлопець вважає, що йому було б набагато важче керувати дроном, якби раніше він не проводив стільки часу за компʼютерними іграми.
Тому він рекомендує грати в різні шутери з реальними людьми або авіасимулятори. І це точно допоможе в майбутньому, якщо людина захоче пілотувати дрони в лавах ЗСУ.
За декілька місяців служби у 110 бригаді бійцям вже вдалось знищити чималу кількість ворожої техніки. «Старий» розповів, що серед значних цілей вдавалось знищити не один танк окупантів.
— Хотілось би «Буратоса» (російська РСЗО. — Ред.) знищити. Від нього грибочок такий добрий виростає, — поділився своїми планами на майбутнє Дмитро.
Він уточнив, що серед знищених танків була «вісімдесятка» та Т-72Б3. «Гугл» розповів, що вже на другому тижні бойових виїздів вдалося знищити ворожу «Мотолигу».
— Розуміємо, якою дорогою вони завжди їздять, де пригальмовують, де можуть заховатися в якісь чагарники. І отак, за оці 4 місяці, у нас вже більш ніж 15 коробочок тільки броньованої техніки. Я думаю, це результат хороший, — сказав Михайло.
При цьому знищену легкову техніку хлопці вже не рахують, бо банально збились з рахунку. Мова йде про «буханки», мотоцикли та квадроцикли. Окрім цього, вдавалось вражати російські міномети, антени, РЕБи та «Старлінки».
Також брати розповіли, що одним з перших знищених росіян був саме оператор дрона. І це дуже важлива ціль для українських військових, бо навчений ворожий дронар може наробити багато лиха.
Ворог сильний, але ЗСУ мають більш якісну підготовку
Брати одразу відкинули фразу про «чмобіків-росіян» та заявили, що ворог доволі сильний.
— Те, що кажуть, що «чмобіки», вони просто-напросто опускають наших воїнів нижче плінтуса. Вони (росіяни. — Ред.) вже навчилися воювати, напевно, в деяких випадках краще, ніж наші хлопці. Вони дуже швидко переймають все. І вчаться на своїх помилках, — зазначив Дмитро.
При цьому хлопці запевнили, що дронів стало більше, хоча і з обох сторін. росіяни мають кількісну перевагу саме у «пташках», проте у ЗСУ набагато краща якість пілотування та підготовки операторів дронів.
«Старий» додав, що українцям треба багато сил та ресурсів, аби перебити ворожу орду, а отже, варто єднатись і долучатись до війська, і вже разом працювати на перемогу.
Що додає енергії та які плани на «після війни»
«Старий» і «Гугл» запевняють, що воїнам потрібно більше відпочинку, бо «працювати» по ворогу треба ледь не щодня і фактично без вихідних.
Проте все ж навіть під час такої втоми знаходяться сили, енергія і мотивація. За їхніми словами, це відбувається після ураження дроном ворожої техніки або особового складу. Саме тоді хлопці розуміють, що перебувають на потрібному місці й роблять важливу роботу.
Розмірковуючи про плани на «після війни», старший брат хоче банально виспатись, а молодший планує помандрувати в якихось тропічних країнах та загалом побачити світ.
Дмитро Браславський спеціально для АрміяInform
