А сталося це в революційній Франції. 23 серпня 1793 року Національний конвент (конституційне й законодавче зібрання періоду Французьких революційних воєн) ухвалив «Указ про масовий збір» (фр….
Днями військовослужбовці окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого знищили гелікоптер противника Мі-24. Уразити ворожий гвинтокрил вдалося у досить нетиповий для цього виду цілей спосіб — за допомогою самохідної артилерії, яка миттєво відреагувала на інформацію аеророзвідників щодо виявлення місця посадки ворожого гелікоптера з десантом.
Розрахунок аеророзвідників складається з двох військовослужбовців — Віктора та Тетяни. Вони тісно співпрацюють та майже щодня спілкуються в радіоефірі з артилеристами, проте жодного разу з ними не бачилися. Втім, це не заважає ефективно працювати разом.
Приводом для знайомства та живого спілкування «очей» мотопіхотного підрозділу бригади та «арти», як називають одне одного наші співрозмовники, став візит військових кореспондентів.
Віктор і Тетяна розповідають про свою роботу, за кілька хвилин з’являються Владислав та Давид. Військовослужбовці знайомляться, не приховуючи емоцій від зустрічі, діляться враженнями від добре зробленої спільної роботи.
Тетяна розповідає, що того дня вони з Віктором корегували роботу танка за допомогою квадрокоптера, коли почули звук гелікоптерів. Віктор визначив напрямок, і на відстані близько чотирьох кілометрів було виявлено місце посадки Мі-24 та групу десанту. Негайно координати були передані до штабу, звідки інформація про вогневе завдання надійшла артилерійському розрахунку, який точно уразив ворожу ціль.
«Ми почули, що напроти нас десь кружляють гелікоптери. За звуком почали орієнтуватися, оглядати місцевість. Помітили, що один літає, два стоять на землі, побачили десант, що заховався у посадці. Зрозуміли: є можливість класно відпрацювати, знищити їх. Почали наводити артилерію».
Артилерія відпрацювала рішуче та ювелірно. Її наведенням керував заступник командира бригади — начальник артилерії. Результатом цієї надзвичайної роботи і стало знищення Князівськими гармашами ворожого Мі-24.
«Після команди «Постріл», очікування… А в голові крутиться: ну давайте, давайте — влучте, і зараз буде все класно. Коли є точне влучання, звісно радіємо. Ми — це очі, ми корегуємо і допомагаємо. Налагодити досконалу взаємодію — це найголовніше», — говорить Тетяна.
Віктор розповідає, що останнім часом ворог досить активно використовує гелікоптери, а українські захисники завжди шукають можливість їх уразити.
«Те, що гвинтокрил знаходився в полі, було дивно, але ми не витрачали часу на емоції: я визначив азимут, і напарниця невдовзі знайшла ціль. У результаті гелікоптер знищено. Щодо десанту, то кількість знищеної живої сили визначити було дуже складно — видимість у той день була поганою», — говорить Віктор.
Віктор мобілізувався одразу після широкомасштабного вторгнення. Себе називає універсальним піхотинцем, оскільки опанував майже всі види піхотного озброєння. У цивільному житті працював з електронікою, тож вправно виконує завдання у складі розрахунку БПЛА. Воїн каже, що у війську йому подобається, у перемозі над ворогом сумніву не має, але зауважує, що повоювати ще доведеться.
«Приємно познайомитися з хлопцями-артилеристами, з яким виконали це завдання. Ми єдине ціле, і навіть, якщо незнайомі та не бачимося — знаємо, що виконуємо одну роботу, і нам цього достатньо», — зазначає Віктор.
Давид та Владислав працюють на самохідних артилерійських установках. «Кожен вид озброєння має «свої» цілі», — каже Давид, який вже сім років б’є ворога у складі Князівської бригади.
А Владислав розповідає, що рішення піти до війська ухвалив на третьому курсі університету, де здобував освіту філолога. Перевівся на заочну форму навчання і після 11 місяців проходження строкової військової служби підписав контракт з бригадою імені князя Романа Великого. Про знищення гелікоптера розповідає коротко, але яскраво.
«Дали ціль, ми навелися і почали працювати. Спочатку не знали, по чому працюємо. На останніх пострілах по нас почала бити ворожа артилерія, але ми не зупинилися, і ціль була уражена».
«Коли нам підтвердили, що ми знищили гелікоптер — відчуття неймовірні», — згадує свої емоції Давид. Каже, на рахунку його екіпажу, окрім знищеного гелікоптера, є й інші здобутки, пригадує бої під Соледаром.
«Були прями влучання у ворожі БМП, БМД, також знищили танк, вражали ворожі вантажівки, штаби, склади», — додає Давид.
Сьогоднішня зустріч з аеророзвідниками – це щось неймовірне. Віктор і Тетяна поділилися з нами своїм досвідом, розповіли деякі нюанси, познайомили нас зі своїм програмним забезпеченням і показали, як ним користуватися. Навіть не очікував, що сьогодні з ними зустрінемось…» — говорить Владислав.
Рішенням командира бригади імені князя Романа Великого полковника Олександра Охріменка, всі воїни бригади, які брали участь у безпрецедентному знищенні ворожого Мі-24, будуть відзначені високими нагородами.
