ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Покарання без строку давності: що чекає на воєнних злочинців рф…

Прочитаєте за: 12 хв. 14 Травня 2022, 9:48

Жахливі воєнні злочини, вчинені в нашій країні терористичними військами російської федерації, потребують ретельного їх розслідування. На початку квітня Президент України Володимир Зеленський оголосив про створення спеціального судового механізму для розслідування цих воєнних злочинів. «Настав час зробити все, щоб воєнні злочини російських військових стали останнім проявом такого зла на землі. Кожен винний у таких злочинах буде внесений у спеціальну Книгу катів, буде знайдений і покараний», — наголосив він.

На сьогодні Національна поліція розслідує майже 11 тисяч кримінальних проваджень щодо порушення російськими й білоруськими військовими законів та звичаїв війни. Затримано понад півтори сотні осіб, оголошено про підозру — майже двомстам.

Серед тих, кого першими ідентифікували українські правоохоронці:

  • Російський генерал-майор Денис Лямін. Командувач 22-го армійського корпусу Берегових військ Чорноморського флоту, керував вторгненням на материкову частину України з окупованого Криму.

«Для мотивації своїх солдатів іти вбивати українців він за кремлівськими методичками виправдовував ці дії необхідністю захисту російськомовних мешканців від вигаданих самими ж росіянами «українських націоналістів і фашистів». А ще пообіцяв підлеглим виплату додатково трьох посадових окладів та добових по 100 доларів США, яких вони, звісно ж, не отримали», — написала Генпрокурор України Ірина Венедіктова.

  • Командир відділення 4-ї танкової дивізії 21-річний сержант Вадим Шишимарін. Колону, в якій він їхав, розбили Збройні Сили України. Втікаючи, сержант та ще четверо російських військових обстріляли приватний автомобіль та захопили його. Шишимаріна підозрюють у вбивстві 62-річного жителя села Чупахівка Сумської області, який їхав дорогою велосипедом і бачив втікачів.

Підозрюваний — під арештом, це один із перших російських військових, що може постати перед судом.

  • СБУ встановила особи майже 900 російських військових, які вчиняли злочини проти мирного населення на Київщині. У «Бучанській різанині» загинуло понад 400 містян. У масових вбивствах, катуваннях і зґвалтуваннях підозрюють військовослужбовців 64-ї мотострілецької бригади 35-ї загальновійськової армії рф (с. Князє-Волконське, Хабаровський край), 5-ї окремої гвардійської танкової бригади (м. Улан-Уде, Бурятія).

Відповідно до статей нашого Кримінального кодексу за умисні вбивства, порушення законів і звичаїв війни, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку підозрюваним загрожує від 10 до 15 років ув’язнення або довічне ув’язнення.

Російські військовослужбовці бояться кримінальної відповідальності за воєнні злочини в Україні

Ті підозрювані, з якими у телефонному режимі вдалося поговорити журналістам, не лише заперечують свою провину, а й наголошують, що взагалі не мають стосунку до російської армії.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України на своєму офіційному сайті повідомило, що «розуміючи невідворотність покарання за воєнні злочини проти народу України, окупанти вимагають у командування засекретити їхню участь у вторгненні».

Особливо хвилюються військовики повітряно-космічних сил росії. Відповідальності за масові вбивства мирних громадян та співучасть у підготовці таких злочинів окупанти намагаються уникнути, вимагаючи у командування надати їм фальшиві документи про перебування на лікуванні чи у відпустках. Дехто з льотчиків бажає мати документи, що на момент початку російсько-української війни вже не проходив службу в частині.

«Сховатися від помсти за масові вбивства мирних мешканців та знищену інфраструктуру України намагаються не лише безпосередні виконавці злочинів, а й уже колишні військові, які брали участь у підготовці до вторгнення в нашу державу», — йдеться у повідомленні ГУР.

Навіть найвищий державний статус не рятував керівників держав від покарання за тиранію проти свого або чужого народу

Протягом історії людства безліч вождів, царів, імператорів, диктаторів, «батьків народів» та інших тиранів і самодержців було повалено з престолів, поміщено до буцегарень або страчено. Всесвітня онлайн-енциклопедія «Вікіпедія» згадує про 66 глав держав та урядів, які були позбавлені життя в результаті заколотів, революцій і війн, що вони самі часто-густо розв’язали. Ось лише деякі із цих прикладів:

  • 705 р. Візантійський імператор Леонтій. Прийшов до влади внаслідок перевороту, скинувши Юстиніана II. У результаті його агресивної боротьби проти зовнішніх ворогів від імперії відпала стародавня держава на території Грузії — Лазика, була втрачена Північна Африка з Карфагеном. Імператора ув’язнили в Далматському монастирі, згодом із ганьбою провели вулицями міста та обезголовили.
  • 1268 р. Король Сицилії та Єрусалима, герцог Швабський Конрадін. У війні за престол Сицилії його схопили й видали Карлу Анжуйському. Конрадіна судили як зрадника та стратили на ринковій площі в Неаполі.
  • 1648 р. 18-й османський султан Ібрагім I. Під час його правління була розпочата П’ята османо-венеційська війна за володіння Критом. В історіографії вважається божевільним, ласолюбом і марнотратником. У результаті перевороту його повалили й незабаром задушили.
  • 1649 р. Король Англії, Шотландії та Ірландії Карл І. Його політика абсолютизму та церковні реформи викликали повстання у Шотландії, Ірландії та Англійську революцію. Під час громадянських війн Карл I зазнав поразки. За рішенням суду йому відтяли голову.
  • 1793 р. Король Франції Людовик XVI. Під час Великої французької революції був скинутий, офіційно позбавлений престолу, відданий суду й незабаром за обвинуваченням у низці замахів на безпеку держави страчений на гільйотині.
  • 1824 р. Імператор Мексики Агустин I. Придушуючи повстання республіканців і деяких військових гарнізонів, вичерпав усі кошти уряду й добровільно склав із себе повноваження. Але під час спроби повернути собі престол з еміграції повернувся до Мексики й потратив до рук чинної влади штату Тамаулипас. За наказом місцевого конгресу його розстріляли.
  • 1918 р. Останній всеросійський імператор Микола II Романов. Провадив реакційну внутрішню і зовнішню політику, спрямовану на зміцнення самодержавства, посилення жорстоких репресій щодо національно-визвольного руху поневолених народів імперії та розширення колоніальних володінь. Невдачі на фронтах Першої світової війни, величезні втрати, розруха, голод викликали незадоволення самодержавством у всіх колах суспільства. Після Лютневої революції 1917 року в Росії зрікся престолу й був заарештований. У ніч із 16 на 17 липня Миколу II та членів його сім’ї розстріляли в Єкатеринбурзі.
  • 1945 р. Фашистський диктатор, прем’єр-міністр та державний секретар Королівства Італія Беніто Муссоліні. У зовнішній політиці активно втілював принцип агресивного націоналізму: встановив маріонетковий режим в Албанії, завоював Лівію, на боці генерала Франко втрутився у Громадянську війну в Іспанії, уклав союз із Третім Рейхом. Явно будучи підпорядкованим партнером Гітлера, Муссоліні після 1938 р. вслід за нацистами запровадив расову політику, яка призвела до переслідування євреїв та створення системи апартеїду в Італійській імперії.

Поразка Італії у Другій світовій війні привела до втрати влади Муссоліні, котрого разом із коханкою було страчено партизанським загоном. Тіла страчених повісили в Piazzale Loreto (Мілан) на глум натовпу.

  • 1979 р. Перший президент Екваторіальної Гвінеї Масіас Нгема. Повалений під час перевороту і відправлений на лаву підсудних за звинуваченням у геноциді, масових вбивствах, розкраданні державних коштів, порушенні прав людини та зраді. Був розстріляний на території в’язниці «Чорний пляж».
  • 1989 р. Генеральний секретар ЦК Румунської комуністичної партії, 1-й Президент Соціалістичної Республіки Румунія Ніколае Чаушеску. Під час Румунської революції 1989 року намагався втекти з країни, але був затриманий. Разом із дружиною Єленою Чаушеску розстріляний за вироком військового трибуналу за звинуваченням у геноциді, руйнуванні національної економіки та скоєнні інших тяжких злочинів проти народу Румунії й держави.
  • 2006 р. Іракський диктатор, президент Іраку Саддам Хусейн. Віддав наказ про вторгнення на нафтові поля Ірану (остан Хузестан), що стало однією з причин довгої та кривавої Ірано-іракської війни, яка забрала понад пів мільйона життів. Під час війни іракці використовували хімічну зброю — іприт. Здійснив спробу анексувати Кувейт. ООН засудила агресію, США та багато інших країн надіслали війська, аби вибили іракців з емірату. Коли американці просунулися до Багдада, тривалий час переховувався, але все ж був затриманий і за вироком Вищого кримінального трибуналу Іраку за злочин проти людства, міжнародний тероризм та воєнні злочини був повішений.
  • 2011 р. Братський вождь та лідер революції, верховний головнокомандувач Збройними силами Лівійської Арабської Джамахірії Муаммар Каддафі. Запровадив позитивні соціальні зрушення у країні й водночас задля боротьби із Заходом спонсорував терористів.

Масові повстання 2011 року перейшли у стан громадянської війни, водночас з іншими подіями так званої Арабської весни загинуло понад тисячу лівійців. Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Муаммара Каддафі, звинувативши його у злочинах проти людяності. Коли його затримали повстанці, вчинили над ним самосуд. Останні хвилини диктатора були жахливі.

  • 2022 р. Хто наступний?..

Як покарають найвище військово-політичне керівництво рф після перемоги над нею України?

Покарання чекає не лише на тих, хто убивав українців, а й на тих, хто був натхненниками, організаторами й головними пропагандистами війни з Україною. Утім, яке?..

За словами генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової, Україна не може відкрити кримінальні провадження лише проти двох російських чиновників, що мають «дипломатичний імунітет»: президента рф путіна та очільника МЗС рф лаврова. В ефірі радіо НВ вона заявила, що «ми не можемо президентів притягати (до відповідальності. — Авт.) в українському суді, але ми збираємо всі докази для того, щоб ця людина була притягнута в Міжнародному кримінальному суді. Звичайно, там теж є перестороги дуже різні юридичного характеру, ми про них знаємо, але ми все одно фіксуємо його злочинну діяльність».

МКС розслідує й судить обвинувачених у найтяжчих злочинах: геноцид, військові злочини, злочини проти людства. Прокурор МКС Карім Хан 28 лютого особисто ініціював розслідування щодо вторгнення рф в Україну. У березні за зверненням 42 країн він оголосив про початок розслідування воєнних злочинів внаслідок вторгнення рф в Україну.

У прокуратурах інших країн тривають власні розслідування. Нині їх розпочала Литва, Польща, Естонія і Німеччина. (Радіо НВ).

На переконання німецького політика, адвоката і громадського діяча у галузі захисту прав людини Ґергарда Баума, президент путін і міністр лавров можуть опинитися на лаві підсудних і у німецькому суді! Якщо Федеральна прокуратура Німеччини зможе зібрати достатньо доказів їхньої відповідальності за скоєння воєнних злочинів в Україні, якщо їх позбавлять імунітету, чи вони будуть заарештовані в Німеччині або десь у світі за ордером Інтерполу. Опитування українських свідків у Німеччині вже розпочалося, вивчаються наявні в них фото та відеоматеріали. Це, зокрема, обстріл атомної електростанції, бомбардування пологового будинку та театру в Маріуполі, застосування заборонених міжнародним правом касетних боєприпасів, перекриття мирному населенню доступу до продуктів харчування, вбивства у Бучі.

До того ж і імунітет перших осіб колись закінчується, додав Ґергард Баум і нагадав про арешти 1998 року у Великій Британії колишнього чилійського диктатора Аугусто Піночета за рішенням іспанського судді. Така перспектива, дав зрозуміти Баум, є і в Путіна, якщо він не залишиться на посаді президента до кінця своїх днів. (Deutsche Welle).

Крім того, у центрі уваги цьогорічної весняної сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) були загальнополітичні дебати щодо агресії росії проти України й пошук інструментів притягнення до суворої відповідальності винних у міжнародних злочинах.

Асамблея закликала держави-члени Ради Європи «терміново створити спеціальний міжнародний кримінальний трибунал», який повинен отримати мандат на розслідування та судове переслідування злочину агресії, нібито скоєного політичним і військовим керівництвом Російської Федерації».

Такий трибунал повинен «мати повноваження видавати міжнародні ордери на арешт і не обмежуватися імунітетом держави чи імунітетом глав держав і урядів та інших державних посадових осіб». (Парламентська асамблея Ради Європи).

Також ПАРЄ закликала Генеральну Асамблею ООН «запитати консультативний висновок Міжнародного суду ООН про можливі обмеження права вето постійних членів Ради Безпеки ООН».

Тобто вже нині дискутується можливість позбавлення росії її ключового інструменту в Радбезі, який вона використовує для блокування будь-якої реакції на свою агресію проти України.

Не залишаються осторонь і США. Генеральний прокурор Меррік Гарленд повідомив, що Міністерство юстиції сприяє міжнародному розслідуванню ймовірних воєнних злочинів в Україні, посилюючи участь Сполучених Штатів у спробах притягнути Росію до юридичної відповідальності за звірства, скоєні під час її вторгнення.

«Світ бачить, що відбувається в Україні. Міністерство юстиції бачить, що відбувається в Україні», — сказав Гарленд на пресконференції у штаб-квартирі відомства у Вашингтоні.

Міжнародна судова практика: як раніше було покарано воєнних злочинців

  • Нюрнберзький трибунал (листопад 1945 р. – жовтень 1946 р.)

До смертної кари через повішення засуджено:

  • міністра авіації, командувач ВПС Німеччини Германа Герінга (прийняв отруту незадовго до страти);
  • міністра закордонних справ у 1938-1945 роках Йоахіма фон Ріббентропа;
  • начальника Головного управління імперської безпеки Ернста Кальтенбруннера;
  • начальника штабу Вермахту Вільгельма Кейтеля;
  • обергрупенфюрера СС Ернста Заукеля;
  • начальника штабу оперативного керівництва командування Вермахту Альфреда Йодля;
  • обергрупенфрера СА, головного редактора тижневика Der Stürmer Юліуса Штрайхера;
  • рейхсміністра східних окупованих територій Альфреда Розенберга;
  • генерал-губернатора окупованої Польщі Ганса Франка;
  • керівника окупованої Чехії Вільгельма Фріка;
  • керівника окупованих Нідерландів Артура Зейсс-Інкварта.

Інші воєнні злочинці отримали від десяти років до довічного ув’язнення.

  • Токійський трибунал (травень 1946 р. – листопад 1948 р.)

Сімох обвинувачених засудили до смертної кари, зокрема колишніх прем’єр-міністрів Кокі Хіроту (очолював уряд у 1936-1937 роках) та Хідекі Тодзьо (очолював уряд у 1941-1944 роках), кількох генералів. 16 підсудних отримали довічне ув’язнення, кілька підсудних отримали тривалі строки ув’язнення, двоє померли під час процесу. Через психічну хворобу визнали неосудним пропагандиста Окава Сюмея.

  • Міжнародний трибунал щодо Югославії (травень 1993 р. – грудень 2017 р.)

Експрезидент Сербії та Югославії Слободан Мілошевич помер у тюрмі в Гаазі 2006 року, очікуючи вироку суду. До довічного ув’язнення засудили лідерів боснійських сербів Радована Караджича та Ратко Младича. Померли за ґратами або були засуджені всі лідери хорватських сербів.

У листопаді 2017 року прямо в залі судових засідань хорватський генерал Слободан Праляк випив отруту після відхилення апеляції за його справою.

  • Міжнародний трибунал щодо Руанди (лютий 1995 р. – грудень 2015 р.)

За 20 років роботи трибунал щодо Руанди висунув звинувачення проти 96 людей. 61 з них засудили до різних строків ув’язнення. Серед відомих засуджених — Жан Камбанда, який очолював уряд Руанди під час геноциду, католицький священник Атанас Серомба, який схвалив знищення власної церкви разом з 1500 тутсі, що ховалися в ній, міністр внутрішніх справ Калікст Калміандзіра, мер громади Таба Жан-Поль Акайєсу, який організовував зґвалтування, каліцтва та знущання з жінок-тутсі.

  • Міжнародний кримінальний суд (набув чинності у 2002 р.)

Членами МКС є 123 держави світу. Основний офіс розташований у Гаазі. За свою діяльність Міжнародний кримінальний суд висунув звинувачення 46 особам, зокрема експрезиденту Судану Омару аль-Баширу, лідеру бойовиків Армії Господа в Уганді Джозефу Коні, лідеру Лівії Муаммару Каддафі (вбитий у 2011 році), експрезиденту Кот-Д’Івуару Лорану Гбагбо. (BBC NEWS)

читайте також:

Там наразі акумулюється й документується інформація про злочини ворога. Зі своєрідним доказовим хабом працюють всі правоохоронні й державні органи. Кожен із нас, хто володіє інформацією про злочини рф, можуть поділитися інформацією, яка згодом буде використана Офісом Генпрокурора в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі й в українських судах, а також під час потенційних спеціальних міжнародних трибуналів. Ці докази також надаватимуть Міністерство закордонних справ Міжнародному суду ООН, а Міністерство юстиції Європейському суду з прав людини. (Ірина Венедіктова).

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram