Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Команда фільму «Зошит війни / War Note» представить його у 10 містах та кінотеатрах України. Творці фільму Babylon 13 та його співавтори – українські воїни, вирушили у тур нашою державою.
Картина насправді – унікальна і за жанром, і за наповненням. Вона повністю змонтована з відео, знятого самими військовими на телефони, екшн-камери чи фотоапарати. Різні автори, різні локації, різний час. Деякі автори відео, на жаль, загинули. Хтось повернувся додому. Строкаті сюжети з самого епіцентру катастроф – усі разом вони складають цілісну химерну картину.
«Під час перегляду фільму глядача запрошують у сюрреалістичну подорож на фронт війни з Росією – у химерне потойбіччя, де панують закони, відмінні від звичайного світу. Герої прокидаються та засинають, радіють і плачуть, та завжди відчувають, що запис може закінчитись у будь-яку мить», – йдеться у синопсисі фільму.
Трейлер фільму: https://www.youtube.com/watch?v=isNhz9e6dpo
Про те, як збирався матеріал до кінострічки, розповів режисер картини Роман Любий.
– Я є учасником кінооб’єднання «Вавилон’13», яке утворилось на початку Революції Гідності. Ми маємо спільний архів, де у 2014 році почали з’являтись матеріали бійців із телефонів, фотоапаратів, з камер тощо. Першими були матеріали Олексія Болдирєва, Романа Базенка та Вадима Наумова. Далі ми почали пошуки, ідея почала рости та протягом п’яти років виросла у повнометражний фільм. Ми шукали ці матеріали через друзів, частково через організацію «Захист патріотів», – розповів режисер кінострічки Роман Любий.
Відбираючи матеріал, автор каже, також хотів показати унікальне явище, з яким ми познайомились нещодавно – побратимство.
– Професійним документалістам потрібно було б провести місяці у компанії героїв, щоб здобути такий рівень довіри, такий рівень психологічного доступу. Тут важливо було вихопити моменти, які показують стосунки між людьми, – каже режисер.
Як правило, автора сюжету – самого героя, у кадрі не видно. Він – по той бік екрану. А самі відео різні за жанром, характером, часом та локаціями. Але, на думку режисера, сам фільм має чіткий сюжет, що має розвиток.
– То не просто колаж. Сюжет рухається від літа в зиму, від бійця, який вперше взяв в руки зброю, до досвідчених бійців. Від життя – до смерті, як до явища. Спочатку ми чуємо щось, десь, потім бачимо руйнацію, і поступово ми підходимо до смерті дуже близько. Але попри тему, фільм – життєствердний. Люди не виходять з перегляду у депресії. Ми живемо не в найщасливіші часи, це наша реальність, тому, думаю, це важливо знати, – каже Роман Любий.
Локації фільму – від Луганського аеропорту до ДАПу
Щодо локацій, на яких відбуваються події з фільму, то тут є епізоди у Донецькому та Луганському аеропортах, селищі Троїцьке, Дебальцеве, неподалік Іловайська. Але географія, на думку режисера, тут є другорядним питанням.
– Ми хотіли зробити фільм, який буде зрозумілим без розуміння контексту. Тому там не звучать назви населених пунктів. Ми прагнемо, щоб у будь-якій точці планети було зрозуміло, що відбувається. І щоб це було зрозуміло і через 20 років так само. Тобто мені здається, що не так суттєво, де відбуваються події, важливо у які обставини та психологічний стан потрапили люди та що вони пережили, – каже пан Роман.
Ми бачимо лише реальне відео, майже без корекції, без коментарів та титрів. Майстерність режисера перетворює фрагменти з набору окремих історій у розповідь, що має логічний розвиток, драматургію та непередбачуваний фінал.
Тож, фільм варто дивитись не лише для того, щоб побачити реальні свідчення того, що відбувається на лінії фронту. Це ще і кінематографічне явище, цікаве за формою та кіномовою. Можливо, англійська назва фільму, War Note, точніше відбиває його суть. Проте і українська багато що розповідає: зібрані в один зшиток різні історії, нотатки, записані у зошит, які допомагають зрозуміти краще, що ж насправді там відбувається.
– Нещодавно в нас був показ, на нього прийшов ветеран війни зі своєю дружиною і сказав: «Ви врятували мої стосунки, моя дружина нарешті зрозуміла, що я пережив». Уявляєте, вони живуть разом кілька років, він їй все розповідає, показує, але вона зрозуміла, через що пройшов її чоловік, лише завдяки фільму. Це надзвичайно круто, – каже режисер.
Як розповіли творці фільму , матеріали Вадима Наумова були передні авторам фільму організацією «Чорний тюльпан», яка займається евакуацією тіл загиблих. Про нього є окремий сюжет на каналі «Вавилон’13», що називається «Був такий хлопець».
Олексій Болдирєв віддав матеріали, а через кілька місяців загинув – БТР, у якому він їхав, підірвали.
З Тарасом Матвієвим режисер домовився про використання його матеріалів, епізоду з прогулянкою по порожньому місту. Його не стало вже після прем’єри фільму.
Cвітова прем’єра фільму відбулася на фестивалі Docudays UA у 2020 році, де він здобув приз глядацьких симпатій та дві спеціальні нагороди. Виробництвом та продюсуванням фільму займається творча група Babylon’13 та дистриб’юторська компанія 86PROKAT.
В Україні ж наразі розпочався тур містами України. Загалом команда творців планує показати фільм у 10 містах нашої країни. 10 гривень з кожного придбаного квитка перерахують у благодійний фонд допомоги армії «Повернись живим» на закупівлю мобільних комплексів спостереження для наших захисників.
Володимир Зеленський високо оцінив роботу бійців та підрозділів, які відбивають атаки російських безпілотників.
У Національній гвардії України прокоментували історію з поїздкою у потязі службового собаки Ермі, яка викликала бурхливі обговорення у соцмережах.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич повідомив, що потрібно зробити, щоб система рекрутингу набула подальшого поширення.
Ув’язнення отримали бойовики, які намагались «прорвати» оборону ЗСУ під Роботиним.
П’ять російських авіаційних ракет типу «повітря — земля», що не спрацювали під час запуску, виявили і знищили співробітники відділу вибухотехнічної служби поліції Сумської області.
Біля стели на в'їзді в Донецьку область були підняті прапори тих бригад, батальйонів і підрозділів Сил оборони, які боронять Донеччину від російського окупанта.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…