Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…
Цього тижня виповнилося 30 років Незалежності України. Історично вона стала однієї з багатьох країн, окупованих більшовицькою Росією, а згодом створеною на захоплених територіях неоімперією – Радянський Союз. На відміну від того, що міг би сказати Кремль, у відновленні Незалежності України не було відьом чи дияволів, це була лише воля людей залишити «залізну завісу» і приєднатися до сім’ї вільних і демократичних країн. Однак, виходячи з кремлівської дезінформації, зібраної цього тижня платформою Disinfo, ця концепція для деяких все ще здається занадто складною для розуміння.
Цвях у домовину російської «величі»
Напередодні 24 серпня російський агітпроп не скупився на їдкі епітети: «Незалежність України – це реквізит, потьомкінське село, якась окраса. Що на цьому тлі святкували? Фальшиву незалежність, бо, на жаль, справжньої немає. Вони її втратили».
Насправді це повторювана кремлівська дезінформація щодо української державності, яка стверджує, що Українська держава є такою, що зазнала невдачі. Однак, як би це не злило ідеологів нової московської імперії, незалежність України – історична даність та цвях у домовину їхніх амбітних проєктів щодо відновлення минулої «величі». Територіальну цілісність України поважають у всьому світі, і лише Росія її порушила. Україна, як незалежна країна, має свій уряд та економіку, вона є членом багатьох міжнародних організацій, підтримує двосторонні дипломатичні відносини з більшістю країн. Українці рішуче підтримують незалежність своєї держави і демонструють це, зокрема на фронті зі зброєю у руках. Святкування 30-річчя Незалежності України стало яскравим виявом солідарності суспільства.
«Хахаганда» як останній аргумент Москви проти Кримської платформи
Багато кремлівської дезінформації на цьому тижні було націлено на Кримську платформу – саміт, організований для обговорення шляхів деокупації українського Криму.
У цьому випадку кремлівський агітпроп вдався до останнього аргументу – «хахаганди» або просто глузування: «У Києві розпочала роботу Кримська платформа. Дуже загадкова подія для нас (росіян). Тому що Крим російський, а платформа працює в Києві». Або ще: «Кримська платформа тільки розпочала свою роботу, а в офісі Зеленського не без смутку зізналися, що розраховують на більше. Чому вони не прибули? Тому що міжнародна спільнота прекрасно розуміє, що відбувається насправді. Вони чудово розуміють, куди дме вітер і чим це все закінчиться».
Найбільш радикальним виявився підконтрольний Кремлю RT Arabic: «Буде ще один суботній день відьом, тобто Кримська платформа, під час якого Захід (США, НАТО та Велика Британія. – Авт.) продовжуватиме живити неонацистські настрої та расизм сучасної української влади».
У сумнозвісному російському телешоу «60 хвилин» стверджувалося, що Кримська платформа не має сенсу, що жителі Криму не хочуть жити за нацистського режиму, і тому проголосували на референдумі за приєднання до Росії. Ведучі вчергове забули, що жодна міжнародна організація не визнає референдум. Щодо нацистів при владі в Україні, то в базі даних Disinfo вже понад 400 розвінчаних справ на цю тему, однак, схоже, для кремлівських пропагандистів на одну більше – на одну менше, не має жодного значення.
В іноземних гостей Кримської платформи ставлення Москви викликало особливе здивування.
– Прокремлівські ЗМІ висміюють Кримську платформу, яка є самітом вищих посадових осіб 46 країн та блоків, зокрема від кожної з 30 країн-членів НАТО, – заявив голова Європейської ради Шарль Мішель під час виступу в Києві. – Я тут, щоб підтвердити непохитну позицію ЄС: ми не визнаємо і не визнаємо незаконної анексії Криму та Севастополя Росією.
Нагадаємо, що Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію під назвою «Територіальна цілісність України», в якій зазначено, що референдум у Криму не є дійсним і не може служити підставою для будь-яких змін у статусі півострова. Зрештою, у 2015 році сам президент Росії Володимир Путін визнав російську військову присутність у Криму під час «референдуму».
Щодо настроїв у самому Криму, то давно стало фактом: далеко не всі його мешканці «надзвичайно щасливі» перебувати під адміністрацією Росії. Невдоволення стає дедалі все виразнішим, хоча вираження будь-якої позиції, яка не збігається з офіційною, тут дуже ризиковане – порушення прав людини в Криму набули масового характеру. ООН продовжує їх документувати, і всі вони кваліфікуються такими, що скоєні Російською Федерацією як окупаційною державою. Серед найбільш поширених злочинів: депортація корінних мешканців, примусовий призов на військову службу та обмеження свободи слова.
«Україні потрібен Крим лише як кістка розбрату з росіянами та політичний інструмент. Проєкт Києва щодо повернення півострова – це ілюзія, – повторює невгамовний кремлівський агітпроп. – За самітом стоять США, НАТО та розвідувальні служби Великої Британії…»
Насправді Кримська платформа – це міжнародний та абсолютно добровільний консультативний та координаційний формат для деокупації Криму. У ньому взяла участь рекордна кількість країн та представників міжнародних організацій, зокрема Європейської Комісії, НАТО, Ради Європи та ГУАМ. А з приводу того, що за самітом може стояти «розвідувальна служба Сполученого Королівства» або будь-які інші спецслужби, то російські пропагандисти знову «забули» навести докази, які б підтверджували їхні заяви…
