Під час цих дій, як відомо, важливі бойові завдання покладаються на підрозділи Річкової флотилії ВМС ЗС України. Сприяючи військам, що…
Росія, як відомо, — країна-фейк, яка вкрала в України її середньовічну назву, історію, чималі шматки території, упродовж понад трьох століть намагалася привласнити церкву, узурпувала також цілі культурні пласти, одним з яких є пісня.
Чимало пісень, які через багатолітній вплив ворожої пропаганди вважали російськими, насправді є українськими й часто походять з доби визвольних змагань. Росіяни зухвало цупили мелодію, а іноді навіть адаптували під себе оригінальний текст пісні.
Читайте також: Пісні України, які вкрали росіяни
Найяскравішим прикладом, мабуть, є радянська російськомовна патріотична пісня «Вставай, страна огромная!», офіційно опублікована на третій день після початку так званої Великої Вітчизняної війни. Її музична основа — забута пісня українських повстанців під назвою «Повстань, народе мій». Оригінальний текст і ноти віднайшов кілька років тому заслужений артист України Тарас Силенко.
Читайте також: Як в Радянському Союзі плагіатом займалися: патріотичний марш «Священна війна» – насправді це пісня вояків Армії УНР
Її нібито автор — композитор Олександр Алєксандров, як виявилося, знаний плагіатор. Адже поцупив в українців мелодію не тільки для пісні «Вставай, страна огромная!», а й для гімну СРСР, який у дещо видозміненому варіанті від 2000 року є гімном РФ.
Первинно мелодія, використана Алєксандровим, написана всередині 1870-х українським композитором Миколою Лисенком і називалася «Епічний фрагмент». Схожість помітив член Національної спілки композиторів України Андрій Бондаренко. До нього звернулася викладачка Кропивницького музичного коледжу Марина Долгих. Для курсу української музичної літератури вона шукала запис «Епічного фрагмента». Композитор зізнався, що взагалі не знає цього твору, але пообіцяв поцікавитися. Незабаром він дістав ноти, сів за фортепіано і почав грати…
«Мої емоції в цей момент важко передати цензурними словами, — розповідає А. Бондаренко. — Звучав гімн СРСР!».
За його словами, «Епічний фрагмент op.20» написаний у формі рондо. При цьому епізод має дві частини і в останньому проведенні звучить лише друга його частина у динамізованому вигляді. Ось ця друга частина рефрену (див. скрін) і перероблена російським «гімнотворцем» Алєксандровим у помпезному дусі соцреалістичної епохи.
Краще один раз почути, ніж сто разів прочитати. Робіть висновок самі. Ось «Епічний фрагмент» Миколи Лисенка у виконанні пана Бондаренка за посиланням: (таймкод, 50 секунда).
Між тим «Епічний фрагмент» не виконувався в радянський час і лишається маловідомим досі. Композитор припускає, що піаністи остерігалися його з політичних міркувань. «Твір, між тим, дуже навіть концертний, віртуозний, виграшний для молодих піаністів зі спритними пальцями, ним можна блиснути на фортепіанному конкурсі», — підсумував Андрій Бондаренко.
