У переліку повітряних мисливців, які можуть з’явитися в Україні, є також Dassault Mirage 2000 — багатоцільовий реактивний винищувач четвертого покоління. Розроблений у 1970-х роках компанією Dassault…
Про історію та унікальну спеціалізацію компанії, виробництво боєприпасів, ракет, а також про перспективи підприємства в інтерв’ю АрміяInform розповів президент Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» Володимир Зімін.
Володимир Зімін: «Підприємство має необхідний науковий, конструкторський та технічний потенціал для виробництва снарядів калібру 155 мм для потреб Збройних Сил»
— Чим пишається компанія? Які основні напрямки виробництва та що нині постачаєте для потреб Збройних Сил?
— Наша компанія має столітню історію. Заводу цього року виповнилося 129 років. З середини 1950-х спеціалізуємось на керованому озброєнні класу «повітря-повітря». У різні роки підприємство виготовляло майже всю лінійку ракет класу «повітря-повітря» для винищувачів «Су» і «МіГ». Ракета Р-27 — основна наша гордість і «корова-годувальниця», у якої величезний експортний потенціал.
Виготовляємо і контрольно-перевірочну апаратуру — комплекс ГУРТ-М, призначений для перевірки керованого авіаційного озброєння, протитанкові керовані ракети. Крім того, ми є співвиконавцями таких виробів, як «Вільха», «Вільха-М», «Нептун», «Корсар». А протитанкову ракету «Комбат» виробляємо самостійно у двох варіантах — 125 мм та 120 мм.
«У різні роки підприємство виготовляло майже всю лінійку ракет класу «повітря-повітря» для винищувачів «Су» і «МіГ».
несерійний — легка вогнеметна система «СПЕКА», дослідний зразок якої планують продемонструвати до 30-річчя Незалежності України. — Танків Т-64, можливо, приблизно 70.БЛІЦ
На підприємстві освоюють нове виробництво озброєння
Наразі успішно розроблено і поставлено першу партію некерованих реактивних снарядів РС-80. Це снаряди 80-мм калібру для вертольотів Мі-8, Мі-17, Мі-24 і штурмової авіації, які запускаються з пускових установок Б-8, Б-20, Б-8М1 та широко застосовуються у Збройних Силах. Торік ми достроково виконали перший в історії компанії державний контракт на виробництво для потреб вітчизняного війська некерованих реактивних снарядів РС-80, а цьогоріч підписали додаткову угоду до контракту й достроково виконаємо замовлення на постачання цих снарядів.
Обсяг експортних замовлень у рази перевищує замовлення для Міноборони України
— Чи можете порівняти обсяг замовлень для потреб внутрішнього ринку України з експортними контрактами? Що змінилось у цьому контексті, якщо порівнювати з попередніми роками?
— На експорт переважно відправляємо ракети Р-27 і контрольно-перевірочні комплекси ГУРТ-М. До прикладу, недавно закінчився великий контракт з одним із наших головних іноземних замовників. Ми повністю переозброїли їхній парк контрольно-перевірочного обладнання. Цей контракт допоміг фінансово протриматись торік та успішно увійти в цей рік.
Цьогоріч компанія отримала аванс та почала виконувати найбільший контракт за останні 10–15 років на поставку ракет Р-27 вартістю понад 200 мільйонів доларів. Це величезний обсяг роботи для нас на кілька років.
У відсотковому відношенні замовлення Міністерства оборони України не перевищує 5% обсягів виробництва підприємства.
Обсяг замовлень вітчизняного оборонного відомства – незрівнянно малий у порівнянні з експортом. У відсотковому відношенні замовлення Міноборони України в середньому не перевищує 5% обсягів виробництва підприємства, цього року — 18%. Ми активно ведемо переговори про збільшення обсягів постачання нашої продукції для потреб ЗСУ. А нам є що запропонувати війську. До прикладу, некеровані снаряди РС-80 та 152-мм снаряди для гаубиці «Гіацинт» (снаряд ОФ-29).
Наразі виконуємо ДКР для Міністерства оборони щодо створення снарядів натовського калібру 155 мм — і для «Дани», «Богдани» чи іншої нашої гаубиці з таким калібром. Виходимо на стадію випробувань. Вже цього місяця проведено реальні випробування з підривами таких снарядів. З огляду на наш науковий, конструкторсько-технічний потенціал, підприємство спроможне забезпечити виробництво таких снарядів для потреб Збройних Сил.
З огляду на наш науковий, конструкторський та технічний потенціал, підприємство спроможне забезпечити виробництво снарядів 155 мм для потреб Збройних Сил.
— Чи можливо в Україні налагодити закритий, повний цикл виробництва боєприпасів і яка роль ДАХК «Артем» у цьому процесі?
— Проблема в тім, що в Україні відсутнє виробництво продуктів спеціальної хімії. Насамперед це вибухові речовини — гексоген, окфол та порохи. Мені відомо, що в цьому напрямку активно працює Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод». Там вивчають можливість організації виробництва таких речовин на своїх потужностях. І я впевнений: вони цієї мети досягнуть, адже завод має велику наукову базу, чудових спеціалістів, сучасну виробничу інфраструктуру. Тим часом українські підприємства змушені купувати ці речовини за кордоном за не дуже вигідними цінами. Сподіваємось, це виробництво налагодять в Україні ближчим часом та суттєво скоротиться плече підвозу вибухових речовин. Перевозити вибухонебезпечні речовини за тисячі кілометрів — дуже довго, дорого, потребує отримання великої кількості різноманітних дозволів. Сукупно це суттєво уповільнює процес, не дає змоги оперативно виготовляти ті вироби, для яких потрібні ці спеціальні хімічні речовини.
Перевозити вибухонебезпечні речовини за тисячі кілометрів — це довго, дорого, потребує отримання великої кількості різноманітних дозволів та погоджень.
Також у нас відсутнє виробництво піроксилінових порохів і слабо розвинуте виробництво капсулів для патронів стрілецької зброї. Для останніх взагалі немає виробництва, ну, окрім «Бердана», а весь розвинутий світ уже давно перейшов на тип капсулів «Боксер».
Організувати виробництво капсулів типу «Боксер» в Україні здатен Шосткінський казенний завод «Імпульс», що входить до складу Укроборонпрому. На мою думку, варто прискорити процес налагодження виробництва, адже в Україні має з’явитися власний патронний завод, і питання поставки сферичних піроксилінових порохів та капсулів постане дуже гостро. Закуповувати їх за кордоном — чималі кошти та час. Наразі для продажу боєприпасів існує так званий форвардний ринок: ви замовили, заплатили аванс і чекаєте кілька місяців поставки. Тому виробництво піроксилінових порохів та капсулів типу «Боксер» — важливе питання національної безпеки, яке слід вирішувати вже сьогодні.
Виробництво піроксилінових порохів та капсулів типу «Боксер» — важливе питання національної безпеки, яке слід вирішувати вже сьогодні.
Щодо повного циклу виробництва боєприпасів, наше підприємство може створити кооперацію для виробництва конкретного боєприпасу. У світі є поодинокі приклади таких заводів, які самостійно під одним дахом організували повний цикл виробництва боєприпасів. Починаючи від руди і спецхімії, закінчуючи кінцевим їх складанням та випробуванням.
Галузь виробництва боєприпасів у світі існує на кооперації різних підприємств. Кожен завод спеціалізується на тому, що робить краще й дешевше за конкурентів. Наприклад, в Україні працювати зі спецхімією можуть Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод», Шосткінський казенний завод «Імпульс», Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів (м. Шостка) та Державне підприємство «Спецоборонмаш». Щодо корпусних деталей будь-якого боєприпасу (виробництво гільз залишається невирішеним питанням), то ДАХК «Артем» частково заповнив нішу своїми силами та за допомогою коштів програми фінансування від Держпідприємства «Український центр «Безпека».
На базі підприємства здійснюється розробка та тестування корпусу під тиском, а далі вже передається для спорядження вибуховими речовинами на інші заводи. Кінцева збірка та спорядження снарядів вибуховими речовинами — це також окремий процес, який здійснюється під вакуумом у спеціальних бронекамерах, кабінах на потужностях ДП «Спецоборонмаш», на ДержНДІХП у Шостці.
Для нас це робить «Спецоборонмаш». Споряджати вони можуть як гексогеном чи окфолом, так і дешевшим тринітротолуолом. Наприклад, усі європейські підприємства, які виробляють великокаліберні боєприпаси, перейшли на тринітротолуол, бо таке виробництво безпечніше й дешевше. А за рахунок спеціальної термообробки не зменшується уражаюча сила снаряду.
— Тоді напрошується питання: окремі підприємства, що входять до Державного концерну «Укроборонпром» можуть самостійно розвиватись та освоювати нові технології, виробництва чи чекатимуть команди?
— Розумієте, кожен керівник підприємства мусить боротися за замовлення. І він знає, який потенціал підприємства, на яку нішу ринку можна розраховувати, які потрібно мати фінансові інвестиції і які ризики є. Команда від Укроборонпрому, можливо, і потрібна деяким підприємствам, але не для нас.
Ми за власної ініціативи займаємось виробництвом нових продуктів, зокрема, ведемо роботу над безпілотним літальним апаратом з баражувальним боєприпасом «Мисливець». Події в Нагорному Карабасі показали важливість безпілотних високоточних засобів ураження. І зараз це загальний тренд — безпілотники і баражуючі боєприпаси. Спільно з компанією ТОВ «НВП «Атлон Авіа» плануємо виготовлення ударного безпілотника «Грім» із зарядом, який ми розробили та виготовили.
Стосовно ролі команди від концерну, то наше підприємство самостійно проводить розробку чи виготовлення нових зразків ОВТ. Але для цього потрібно фінансування, а ДК «Укроборонпром» може сприяти виділенню коштів. Наразі усі програми і фінансування йдуть через Мінстратегпром та Державне підприємство «Український центр «Безпека» як службу замовника.
— У зв’язку з реформуванням ДК «Укроборонпрому», яким бачите майбутнє підприємства?
— У результаті реформи Укроборонпрому заплановано створити галузеві бізнес об’єднання, куди залежно від виробничої спеціалізації входитимуть підприємства. Попередньо планується створити холдинг «Боєприпасів та спеціальної хімії» і «Високоточної зброї». Історична виробнича спеціалізація компанії «Артем» — виготовлення високоточної зброї. Ракети класу «повітря-повітря», системи високоточного наведення, ракети «Комбат» — це «маржинальні» продукти, вони більш дорожчі. А боєприпаси — більш серійне і масове виробництво. Наразі частка компанії щодо присутності в тому чи іншому холдингах ще не вирішена та має як свої плюси, так і мінуси…
