Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
Кожного офіцера навчають довгі 4-5 років, як стати й бути лідером. Але, прийшовши у «війська», молоді лейтенанти часто стикаються з тим, до чого «життя їх не вчило». Наприклад, що командир усьому голова і він за все відповідає. Не те, що за техніку, зброю і особовий склад, а й за дії чи бездіяльність підлеглих, постійні форсмажори чи раптові задачі, які слід виконати на вчора…
Цей текст не звернення до молодих офіцерів чи маніфест для діючих і досвідчених офіцерів. Це звернення до всіх офіцерів, бо рано чи пізно офіцери-командири стають на ту чи іншу, вищу ланку керівництва у Збройних Силах України.
Я хочу звернути увагу, що до звичної політики – «командир у всьому винен» слід додавати в сучасній армії трохи деперсоналізації. Звісно, є чимало військовослужбовців, за яких краще б відповідав саме командир, а не він сам за себе. Але без такого розмежування відповідальності між командиром і підлеглими – не буде справді сучасного розвитку ЗСУ. Моя особиста думка.
Починаючи з лейтенанта, з військового інституту та перших посад – офіцери звикають, що вони відповідають за все. Цілодобово. Навіть у відпустці. Завжди на телефоні…
Хоча справжній офіцер, сучасний, має бути менеджером. Так, саме менеджером, бо успішні компанії та підприємства стають успішними завдяки своїм лідерам-управлінцям-мотиваторам. А вони зі свого боку відпрацьовують та налагоджують систему в управлінні та функціонуванні підрозділу. Система має працювати так, що за відсутності керівника – система працює. Та і про це багато чого написано у книжках і лекціях із менеджменту та управління персоналом. Тому не повторюватимусь і затягувати ваш дорогоцінний час.
Хочу наголосити, що Армія – дуже системна організація. У статутах й інших керівних документах розписано все – від довжини шнурків на черевиках до довжини повідомлення у радіоефірі в польотах. Але не прописано те, що приходить не тільки з досвідом… Багато цих норм прописані саме для використання ПРОТИ офіцера, якщо настав час його покарати чи провести розслідування. Хоча є багато чого і для захисту, не заперечую. Офіцери не тільки відповідають за все, а й мають делегувати деякі свої елементи відповідальності. У кожного командира є підлеглі, в армії вибудована чітка вертикальна лінія керівництва й відповідальності, але крайнім почасти чомусь залишається командир найнижчої ланки…
Підсумовуючи, хочу знову наголосити й звернутись до офіцерів: давайте будувати сучасну українську армію! Від совкових методів і методичок стрімко відійшли у 2014-му з початком війни, але, на мій сум, – повернулись до багатьох «зажимів» і «паперової армії» в останні роки. Давайте станемо менеджерами, будемо розвиватись й учитись, переймати досвід армій інших країн, тоді в нас сформується корпус справді прогресивних офіцерів Збройних Сил України! А яка ваша думка, друзі? Відкритий до ваших думок та дискусій!
Тому можливо треба почати з персоналізації відповідальності між командиром і особовим складом. Ми ж давно відійшли від строкової армії та перейшли на контрактну. Бойову, мотивовану та сучасну армію. Невже командир роти досі має відповідати за все? За техніку, зброю, амуніцію? Чому контрактник не може сам отримувати форму та зброю – та відповідати за неї? Техніка може бути не командира взводу, а перенести відповідальність за втрату на відповідний екіпаж – командира й механіка? Це все можливо і є гарним стимулом росту сержантського корпусу. І в цій ланці знову виступає командир, бо сержант – командир відділення, який теж має відповідати за підлеглих, а не тільки командир взводу чи роти. От у чому має відбутись перша фаза деперсоналізації. І я бачу в цьому великий стимул офіцерам далі залишатись в армії й рости. Бути офіцером, керівником, менеджером, а не винним за всі гріхи, що можуть статись у підрозділі.
На цьому закінчуватиму, бо в офіцерів і читачів немає стільки багато часу для довгого читання, адже ця тема обширна й потребує дискусій та обговорень. Я планую продовжувати писати й дискутувати з вами на цю й інші теми далі, а нині прошу написати ваше ставлення щодо цієї теми – «Командир усьому голова» і за все відповідає (у всьому винен) чи ні?
Наступного разу поговоримо про перспективи розвитку офіцерів, і що можна зробити для збереження таких цінних кадрів, як молоді офіцери, щоб вони таки продовжували свої контракти…
Зі мною можна зв’язатись в усіх соціальних мережах, будемо піднімати й висвітлювати проблемні чи болючі питання нашої Армії заради її ж прогресивного розвитку.
Честь маю!
Слава Україні.
