Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Скоро НАТО стоятиме на російських кордонах, і Кремль цього насправді злякався. Злякався всерйоз того, що нинішня українська влада в Києві налаштована реально привести нашу країну в Альянс. І хоча співпраця України і Північноатлантичного альянсу триває давно, майже три десятиліття (15 березня 1992р. – Вступ України до Ради північноатлантичного співробітництва РПАС), Росії за увесь цей час ніколи так страшно не було. Скільки б Україна не проводила спільних програм і заходів, скільки б не обіцяли попередні українські лідери про наближення до НАТО, Кремль почувався спокійно, бо знав, що шантаж, «договорняки» і гроші зроблять свою справу, і Україна (здебільшого з власної вини) трохи «недопрацює» до справжнього вступу в цю систему колективної безпеки.
Альянс уже на російських кордонах
Проте кілька днів тому очільник Кремля Путін, реагуючи на недавні заяви президента України Володимира Зеленського, що нашу державу слід якнайшвидше прийняти в НАТО, заявив, що «приближение инфраструктуры НАТО к российским границам — чрезвычайно важная вещь для безопасности россиян».
Простіше кажучи, Москва усвідомила: Україна і Північноатлантичний альянс мають доволі близькі стосунки, і подібні безкарні агресії, на кшталт окупації Криму і Донбасу, далі не пройдуть. Тобто, війна проти України для РФ перетворюється на вкрай небезпечну місію, наслідком якої може стати взагалі існування її як держави.
Щоб російська «ватоспільнота» краще усвідомила «натовську загрозу», Путін розповів це на зрозумілих для співвітчизників прикладах з ракетами (інакше росіяни важко сприймають геополітику).
«Представим себе, что Украина станет членом НАТО. Подлетное время от Харькова, скажем, или, не знаю, Днепропетровска до центральной части России, до Москвы, уменьшится до 7-10 минут», − заявив він. І продовжив − … как пример, размещение Россией ракет на Кубе, когда подлетное время до Вашингтона − 15 минут, а для 7-10 минут нужно было бы разместить ракеты у северной границы Мексики или южной границы Канады». І після таких прикладів кожен росіянин мав зрозуміти: Україна – ворог, яка невдовзі стане членом недружнього блоку, ракети якого стоятимуть на російських кордонах.
Російська пропаганда, формуючи фейкову реальність, в якій продовжує жити їхня спільнота, активно розповсюджує путінський наратив про те, що «НАТО виходить на російські кордони». Насправді, як зазначили представники офісу президента України, реагуючи на такі висловлювання про «кордони Альянсу», у Росії і Північноатлантичного альянсу вже давно є спільні кордони. Зокрема, з Норвегією, країнами Балтії і США (Аляска). «Чи створює це будь-яку військову загрозу для РФ? Ні. Ми не спостерігаємо концентрації військ НАТО на жодному з цих кордонів. Зате концентрація військ Росії на нашому кордоні зберігається. Чи можна в цьому звинуватити НАТО? Звичайно – ні», − заявив радник глави ОП Михайло Подоляк у коментарі виданню LIGA.net.
Дійсно, відстань від Москви до кордону з країнами Балтії всього 500-600 кілометрів і це лише на 100 кілометрів далі, ніж до українського. «Ракетною мовою» росіян, ця відстань зовсім несуттєва для такого озброєння. Норвезько-російський кордон проходить всього за 120 кілометрів від Мурманська, для ракет це взагалі дрібниця. Стільки ж кілометрів і від Санкт Петербурга до Естонії, а Калінінград взагалі майже прикордонне місто з «натовськими» Литвою і Польщею. Тобто, НАТО вже давно могло б розмістити там ракети й тримати на прицілі важливі російські міста і об’єкти.
А щодо спільного російсько-американського кордону, то по Беринговій протоці Росія вже давно перебуває всього за чотири кілометри від США – однієї з провідних країн Альянсу. Проте за всю історію сусідства РФ ніколи не зазнавала загрози зі Сходу.
Це означає, що НАТО в жодному випадку не має агресивних намірів щодо сусідів, а переймається безпекою його членів і країн-партнерів. Отже, це структура колективного безпекового середовища, зцементованого демократичними цінностями і правилами. Альянс створений не для того, щоб нападати, а щоб захищати своїх членів.
Саме тому Україна і прагне до партнерства з НАТО, маючи агресивного сусіда, який окупував частину її території і вбиває її громадян. Ми прагнемо захисту сьогодні, заявив Президент України Володимир Зеленський.
«Ми знаходимося в небезпеці прямо зараз, наша незалежність прямо зараз поставлена на карту, і саме зараз нам потрібна допомога», – заявив він, звертаючись до членів Альянсу. І у Росії усвідомлюють, що цього разу голос України почують, тому і намагаються «викривити» реальність, визнаючи певні наші спільні дії з НАТО як загрозу для РФ.
Сила лише у відповідь
Українські військові експерти, коментуючи заяви Путіна про наближення НАТО до російських кордонів, одностайні у висновках: подібними методами Росія формує спотворену реальність, адже Північноатлантичний альянс створений й існує для колективного захисту.
Координатор групи «Інформаційний спротив», військовий експерт, полковник запасу ЗС України Костянтин Машовець вважає, що гіпотетичне наближення НАТО безпосередньо до кордонів РФ не становить жодної загрози для цієї держави, як про це люблять стверджувати у Кремлі.
«По-перше, Альянс за ВСЮ історію існування жодного разу не був ініціатором застосування військової сили, ЗАВЖДИ НАТО пускали в хід силу тільки як відповідь на ті чи інші події і загрози, більше того − ЗАВЖДИ Альянс ЗАЗДЕЛЕГІДЬ і НЕОДНАРОЗОВО ПОПЕРЕДЖАВ, що застосує військову силу, – розповідає Костянтин Машовець, − тому кремлівське скиглення на рахунок «власної безпеки» просто безглузді. Якщо вони не поводитимуться агресивно щодо Альянсу, нічого страшного з їхньою «безпекою» не станеться…»
«По-друге, після розпаду СРСР було принаймні 3 хвилі розширення НАТО. І це ЖОДНИМ чином негативно не відбилося на рівні безпеки РФ, навіть у тому випадку, коли у лави Альянсу вступили колишні радянські республіки − нинішні країни Балтії, які за «стратегічно-підльотним» часом для ракетного озброєння цілком співставні із ситуацією в Україні»,− продовжує Машовець.
«По-третє, метою вступу України в Альянс є не створення загрози РФ, а власний захист. Тому постає запитання, яким саме чином її вступ у НАТО загрожує Росії?» − констатує військовий експерт.
«Інша справа, що наша інтеграція в Альянс «суттєво» ускладнить експансіоністські прагнення РФ, яка «бачить» усю територію колишнього СРСР, ба навіть, Російської імперії… територією «власних інтересів». Але це проблеми самої Росії та правлячого там режиму. Ніхто не обіцяв, що процес «вставання з колін» та «збирання російських територій» буде легким і нагадуватиме прогулянку. Ймовірно, він взагалі може скінчитися зміною влади у самій РФ», − підсумовує Костянтин Машовець.
НАТО − безпековий клуб демократичних держав
«Сьогодні Північноатлантичний альянс – це союз двох північноамериканських та 28 європейських країн. Їх поєднує кілька речей: це демократичні країни з дотриманням прав людини, верховенством права, свободою вибору і преси», − розповідає інший експерт − кандидат політичних наук, автор телевізійного проєкту про НАТО «Фактор безпеки», полковник Сергій Череватий.
«Два важливих фактори, які є засадничими для існування Альянсу. Це 5 стаття Вашингтонського договору, яка стверджує, що напад на одну з країн-союзників є нападом на всіх членів НАТО та те, що всі рішення в організації ухвалюють консенсусом! Статтю 5 застосовували тільки одного разу −2001 року після терористичного нападу на США, – розповідає Сергій Череватий. − А яскравим прикладом застосування принципу консенсусу є незгода Німеччини та Франції на військову операцію проти режиму Саддама Хусейна. І тоді США створювало військову коаліцію самостійно».
«Відтак уявити, що всі 30 демократично обраних урядів країн Альянсу схвалять рішення знічев’я атакувати РФ − повна маячня! – упевнений експерт. − НАТО ніколи не дав напасти на країни, які до нього входять, але і сам не загарбував чужого. Альянс лише брав участь у миротворчих і стабілізаційних місіях: від колишньої Югославії, де зупинив етнічні чистки й масові вбивства, до боротьби, і досить результативної, з сомалійськими піратами».
«Крім того, − розповідає Сергій Череватий, − до 2014-го РФ ефективно співпрацювала з НАТО, була учасницею програми «Партнерство заради миру», миротворчої місії у Боснії і Герцеговині, брала участь у спільних навчаннях, у Москві діяло натовське Інформаційне представництво й багато іншого.А зараз терміново НАТО стало ворогом?»
Україна під натовською «парасолею» – страшний сон Путіна
«Російські казки про «підлітний час ракет» у разі вступу України до НАТО і їм подібні розраховані, передусім, на внутрішню аудиторію, − переконаний Директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді Юрій Кочевенко. − Цими мотивами «державної безпеки» виправдовують як агресивну політику щодо України, так і репресії в самій Росії».
«Для решти світової спільноті такі заяви – звичайна пропагандистська маячня. Оскільки варто пам’ятати, що з 2004 року, після вступу до Альянсу країн Балтії, НАТО вже на кордонах РФ. А підлітній час ракет із території Естонії до Санкт-Петербурга можна рахувати на секунди, − констатує Юрій Кочевенко. − Можемо пригадати, що Росія і тоді влаштовувала дипломатичні істерики й вела інформаційні операції, намагаючись перешкодити вступу Литви, Латвії і Естонії до Альянсу. Погрожувала повним розривом стосунків, забороною туризму, економічною блокадою. Використовуючи ті ж лякачки про «солдатів НАТО на кордоні» та «підлітний час ракет»».
Але країни Балтії вступили в НАТО, і що зробила Росія? Нічого! І в стосунках між країнами драматичних змін не відбулося. Що справді змінилося, так це зникла загроза воєнної агресії з боку Росії. Країни Балтії почали відчувати себе впевненіше та безпечніше, – переконаний експерт.
«Ситуація в Україні, звичайно, відрізняється, оскільки РФ вже розв’язала збройну агресію проти України, веде неоголошену війну й окупувала українські території. Проте суті питання це не змінило. Нам навіть не треба бути в НАТО, за спільної згоди України і США ми можемо розмістити американські ракети в себе і без приєднання до Північноатлантичного альянсу, − розповідає Юрій Кочевенко. − Але Кремль панічно боїться нашого вступу до Альянсу, оскільки це унеможливить повномасштабну агресію проти України й незворотньо вирве нас із геополітичних пазурів Москви. І саме це – страшний сон Путіна».
