Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Днями кореспондент АрміяInform побував у Військовому інституті танкових військ НТУ «ХПІ», де мав можливість поспілкуватись із заступником начальника інституту з навчальної та наукової роботи полковником Володимиром Марущенком. Говорили про залучення абітурієнтів та сучасні вимоги до курсантів-танкістів.
— Багатьох наших читачів цікавлять такі речі: як проходить підготовка до державних екзаменів, відбір абітурієнтів, що нового в навчальному процесі з урахуванням бойових дій. Ну і плани на майбутнє.
— На цьому етапі навчання п’ятикурсники обох спеціальностей, за якими здійснюється підготовка військових фахівців, готуються до підсумкової атестації. Вона передбачає захист магістерських робіт, складання екзамену з фізичної підготовки та комплексного екзамену з фахової підготовки. Підготовка йде за планом, курсанти відпрацьовують магістерські роботи зі своїми керівниками й готуються до комплексного іспиту за фахом та іспиту з фізичної підготовки. Ці випробування почнуться 31 травня й триватимуть майже 3 тижні — до 18 червня. Випуск передбачено провести 19 червня. За цим напрямком іде планова робота.
— На що звертаєте особливу увагу?
— Знаєте, завжди хотілося б, аби під час розроблення магістерських робіт було видно творчість кожного курсанта. Взагалі, магістерська робота й призначена для того, щоб навчити аналізувати інформацію, на основі проведеного аналізу та здобутих знань синтезувати ідею, знайти раціональне зерно за визначеною темою дослідження, щоб поліпшити управлінські процеси, технічний стан або взагалі технічну систему. Ми спонукаємо курсантів протягом усього навчання займатися творчою роботою, це відбувається в рамках воєнно-наукового товариства курсантів. Щороку відбуваються конкурси цих робіт в інституті. Ми беремо участь у конкурсах і серед цивільних вишів, в Національному технічному університеті, і також серед військових вишів. Роботи наших курсантів у цьому році на Всеукраїнському конкурсі отримали 2-ге та 3-тє місця.
— Які саме теми розробляють Ваші майбутні магістри?
— Тематика різноманітна, теми погоджує замовник. Для спеціальності «Забезпечення військ (сил)» — це Командування Сил підтримки, а для спеціальності «Озброєння та військова техніка» — Командування Сил логістики. Безпосередньо працюємо з Центральним бронетанковим управлінням. Особисто начальник ЦБТУ генерал-майор Юрій Мельник і його заступник полковник Євген Сидоренко вивчають, корегують і обговорюють з нами тематику магістерських досліджень. Ці фахівці замовляють наші роботи, над погодженою тематикою розпочинається робота в межах воєнно-наукового товариства курсантів. Часто тема, над якою працює курсант, стає його магістерською роботою.
— Як Ви працюєте з майбутніми курсантами?
— Щодо набору та профорієнтації молоді на цей час, вже надходять особові справи потенційних абітурієнтів, тих, хто виявив бажання стати офіцером. Ми їх обліковуємо й ведемо роботу щодо супроводу на етапі підготовки. Приблизно 90 відсотків з них школярі.
Зараз проводимо роботу у військових частинах, де намагаємось відібрати кандидатів на навчання серед військовослужбовців контрактної служби. Строковики, фактично, це ті ж школярі, і їх дуже мало потрапляє в наші лави, тому що вони найменш мотивована категорія. Зазвичай це та категорія, яка після школи не мала бажання поступати й не пов’язує своє життя з військовою службою. Контрактники — більш мотивована та свідома категорія. Хотілося б мати контингент з високим балом ЗНО та з високою мотивацією.
— Яким чином Ви привертаєте увагу до Вашого вишу?
— Декілька місяців тому запустили агітаційний фільм на наших YouTube-каналі та на Telegram-каналі про Військовий інститут танкових військ.
Проводимо онлайн-заходи зі школами, військовими ліцеями з посиленою підготовкою та сподіваємось на здоровий, в широкому сенсі, контингент для вступу на 1-й курс.
— Які зміни відбулися в освіті з урахуванням досвіду АТО/ООС?
— Якщо говорити про досвід АТО/ООС, то відтоді, як почалася війна на сході нашої держави, коли відбулася окупація Криму, Збройні Сили набули багато досвіду, і його ми впроваджуємо в освітній процес. По-перше, освітній процес ми зробили більш практичним і навчаємо того, що необхідно на війні. По-друге, з трансформацією військової освіти, якою ми зараз займаємося спільно з місією НАТО, проходить комплексна переоцінка самої структури підготовки. Передбачається така модель, яка містить формальну освіту — це той складник, що акредитує держава, і неформальну освіту, яка містить професійну курсову підготовку й підвищення кваліфікації. Всі військові ВВНЗ займаються цією трансформацією за координації представників НАТО, отримуємо допомогу наших партнерів за певними напрямками для того, щоб швидше набути взаємосумісності. Це стратегічне завдання. Також ми дуже ретельно займаємося платформою дистанційного навчання, створено вже більше ніж 150 курсів-ресурсів. Мета цього процесу — створити сучасний інформаційний контент електронного навчання, який можна використовувати як для віддаленого навчання, так і для супроводження освітнього процесу. Сучасний контент має задовольняти класичну методику «розповідь-показ-тренування». Під розповіддю розуміється викладений і стилізований у знакових формах матеріал у вигляді таблиць, схем, алгоритмів, те, що запам’ятовується і засвоюється краще.
Щодо показу. Краще взагалі засвоювати всі маніпуляції, технологічні процеси й операції тоді, коли ти бачиш, як це виконується. Для того щоб людина могла напрацювати алгоритм дій, вона має дивитись навчальні відеофільми, 3D-тури, інші форми візуалізації. Наразі у нас майже всі викладачі пройшли курси підвищення кваліфікації, де навчались працювати з платформою дистанційного навчання, майже всі склали курси-ресурси своїх дисциплін, і нині ми займаємося поліпшенням цього інформаційного контенту. Це забезпечить, по-перше, навчання викладачів, підніме їхній рівень до достатньо високого і конкурентного. Надалі це допоможе реалізувати принцип доступності навчання. Якщо курсант матиме можливість у будь-який час, у будь-якому місці зайти на платформу й користуватись цим інформаційним ресурсом, це дасть змогу підвищити якість навчання. Також це дасть можливість підвищити якість контролю. Самі розумієте, коли у курсанта є можливість працювати й самому оцінювати себе, а у викладача є можливість не перебирати папірці, а заходити до журналу й дивитись оцінки, і бачити, хто та коли написав, рівень підготовки зростає. Це серйозний процес, який революційним шляхом реалізувати не вдасться, лише крок за кроком створюючи систему. Ще зазначу, що ми переглянули всі методичні розробки, весь матеріал і позбулися «зайвого». Коли мова йде про навчання, ті, хто навчались у вищій школі, розуміють, що інформація засвоюється якісно, коли вона чітко систематизована й оптимізована.
— Які зміни відбулися у матеріально-технічній базі?
— Ви бачили, наскільки вона змінилась. І навіть за останні 2 роки багато чого зроблено. Деякі кафедри кардинально перепрацьовані, і класи, і підходи до навчання. Оформлюємо класи з можливістю викладати дистанційно. В умовах карантину викладач повинен мати можливість проводити заняття віддалено і мати зворотний зв’язок. Він має бачити аудиторію і що в ній відбувається, як поводяться курсанти. Достатньо непогано проходили ці лекції та групові заняття. Взагалі в інституті сповідується принцип, що кожна ділянка території має використовуватись для навчання.
Нас нещодавно відвідував Директор департаменту військової освіти Володимир Іванович Мірненко. Метою візиту була зустріч з особовим складом інституту та інформування про заходи й процеси трансформації військової освіти, напрямки розвитку військової освіти в системі освіти держави. Ми зі свого боку ознайомили його з нашими досягненнями.
— Наскільки я пам’ятаю, під час реформувань Ваш виш зазнав тяжких часів. Як ви відроджувались?
— Так, різні були часи й погляди на структуру військової освіти, але сьогодні ми працюємо й маємо амбітні плани щодо створення сучасної ефективної системи освіти, яка базується на компетентнісному підході на парадигмі не викладання, а навчання, на принципах доступності та взаємної відповідальності, інноваційних підходах до формування професійних, світоглядних, моральних якостей тих, хто навчається. Основою цього процесу є кваліфікований викладач. Викладач є основною цінністю інституту. Тому ми приділяємо значну увагу розвитку та професійному зростанню науково-педагогічних працівників. З початку цього календарного року в нас захистилось 6 докторів філософії. Наприкінці минулого року відбувся успішний захист докторської дисертації. Наш інститут порівняно не великий, але у нас 29 викладачів нині зайняті навчанням в аспірантурі — здебільшого це майбутні кандидати технічних наук. Значну увагу приділяємо навчанню викладачів щодо опанування інноваційними технологіями. Робота проводиться і у складі груп, і індивідуально.
— Розкажіть про абітурієнтів. Чи є якісь підготовчі курси, Дні відкритих дверей?
— Проводимо Дні відкритих дверей, заходи на День танкістів. Усього було три заходи протягом року. На сьогодні ми проводимо такі заходи в режимі онлайн, зокрема і в межах НТУ «ХПІ». В університеті щотижня на YouTube-каналі проводяться заходи щодо агітації, демонстрації своїх можливостей по кожному факультету, ми беремо в них участь.
— На Вашу думку, що потрібно для підвищення рівня абітурієнтів?
— По-перше, підняти рівень фізичної підготовки. Не тільки до нас приходять непідготовлені абітурієнти. В школах учні фактично демотивовані займатися фізичною культурою. Батьки мало приділяють цьому питанню уваги. Вчителі в школі на цьому не наполягають. Ніякої відповідальності за підготовку немає, а раніше вона була.
Багато хто з абітурієнтів не може навіть пробігти 3 км у рамках іспиту з фізичної підготовки.
Також яскравим прикладом є хімія. В Україні впав рівень підготовки, тому що багато шкіл вже не мають лабораторної бази. Коли хімія вивчається по книжці і по екрану на стіні, це не той спосіб вивчення, який приведе до нормальних результатів.
Коли ми призначали вступний іспит «Хімія» для однієї зі своїх спеціальностей, то курсантів не могли набрати. Дуже мало випускників шкіл реєструються на хімію. А якщо реєструються, то це здебільшого ті, хто хоче пов’язати своє життя з хімією і вступає на цивільні спеціальності. Моє побажання — підвищення рівня навчання в середній школі, але це системне завдання. Передусім потрібна мотивація. Для того, щоб змінити погляди, треба проводити комплексні заходи і зі школярами, і з їхніми батьками, показувати приклади того, як люди, що добре навчались, набули певних спроможностей і мають професійні досягнення, і як наслідок — матеріальний та соціальний добробут.
