Країна-агресорка тривалий час намагалася насаджувати нам свою культуру та мову… Навесні 2022 року у відомого українського музиканта, телеведучого та військовослужбовця Миколая Сєрги народилася…
Мирні мешканці українських населених пунктів у районі ООС гинуть від російських мін. Безпеці людей в регіоні збройного конфлікту загрожує наявність великої кількості мін та інших вибухонебезпечних предметів по обидва боки лінії розмежування.
Про це повідомляє пресслужба операції Об’єднаних сил.
Так, 2 вересня 2020 року, у рамках роботи Тристоронньої контактної групи, було погоджено рамкове рішення про протимінну діяльність, яке повинно стати основою для проведення робіт з гуманітарного розмінування в майбутньому.
У зв’язку з цим погоджено координати 19 пріоритетних ділянок розмінування. А ще одна ділянка, поблизу Золотого, мала бути розмінована в межах проведення робіт з відкриття КПВВ «Золоте».
Незважаючи на конструктивну позицію української сторони, РФ та її найманці продовжують блокувати процес розмінування, намагаючись прив’язати виконання досягнутих домовленостей щодо гуманітарного розмінування до реалізації своїх політичних інтересів.
Українська сторона СЦКК, відслідковуючи, верифікуючи та обліковуючи порушення Мінських домовленостей, які вчиняють збройні формування РФ уздовж лінії розмежування, констатує збільшення кількості порушень з боку окупантів із застосуванням заборонених протипіхотних мін та повне ігнорування ними взятих на себе зобов’язань.
Зазначене підтверджується у квітневих звітах СММ ОБСЄ, у кожному з яких містяться дані про раніше зафіксовані та нові мінні загородження на території, яку тимчасово контролюють найманці РФ, зокрема, понад 2000 мін лише за два дні, 28 та 29 квітня, що виявила Місія поблизу населених пунктів Сигнальне та Верхньошироківське.
Відверте нехтування з боку противника питань гуманітарного розмінування, відсутність попереджувальних знаків та огорож навколо замінованих територій, хаотичність мінування та відсутність карт полів, які замінував ворог поблизу населених пунктів на тимчасово окупованій території, становить серйозну проблему та наражає на небезпеку мирне населення.
Підтвердженням цього є численні факти каліцтва та загибелі місцевих мешканців на тимчасово окупованій території, відповідальність за які цілком лежить на окупаційних адміністраціях.
Намагаючись виправдатись за злочини проти людяності, вони вдаються до тиражування абсурдних звинувачень Збройних Сил України в начебто причетності до підривів поблизу населених пунктів на тимчасово окупованій території, які є нічим іншим, як елементами брудної та деструктивної пропагандистської кампанії противника, спрямованої на населення ОРДЛО та Російської Федерації.
Ця кампанія розгорнута на тлі збільшення кількості випадків цілеспрямованого застосування ворогом дистанційного мінування місцевості та цивільної інфраструктури на підконтрольній урядові України території російськими мінами ПОМ-2.
Українська сторона СЦКК інформує, що з початку поточного року, за допомогою різних систем доставки (переносні комплекти мінування, БПЛА, гранати РПГ), ворог скинув понад 50 таких мін із затертим маркуванням, намагаючись приховати країну та завод їх виробництва.
Зафіксовано факти дистанційного мінування населених пунктів Майорськ, Зайцеве, Хутір Вільний, що є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Внаслідок спрацювання однієї з дистанційно встановлених мін загинув цивільний мешканець Хутора Вільний.
Зафіксовано й інші способи мінної війни — це, зокрема, закидання на підконтрольну територію вибухових пристроїв, замаскованих під іграшки, а також предмети побуту, які можуть викликати цікавість мирних мешканців.
2 травня, у свято Великодня, на ґрунтовій дорозі неподалік населеного пункту Широка Балка українські військовослужбовці виявили дитячий музичний програвач.
Розуміючи, що знаходження недешевої іграшки посеред дороги не може бути випадковим, даний предмет було знешкоджено за допомогою «саперної кішки», внаслідок чого він вибухнув.
Злочинні дії противника спрямовані на дестабілізацію обстановки вздовж лінії розмежування та свідчать про небажання вирішувати конфлікт мирним шляхом. Українська сторона СЦКК вкотре наголошує, що всю відповідальність за вказані злочини несе Російська Федерація та її найманці.
