Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Днями у пресцентр АрміяInform завітали директор Департаменту соціального та гуманітарного забезпечення Міноборони України Назім Агаєв і директор Національного військово-історичного музею Андрій Ільєнко. Говорили про важливість нарощування музейної справи, культурно-освітню діяльність, пошукову роботу, участь музейників у військово-історичних реконструкціях, проведенні презентацій, показу фільмів на військову тематику тощо.
— Цьогорічне нещодавнє відзначення Міжнародного дня музеїв відбувалося за тематикою вдосконалення їхньої садово-паркової зони, — зазначив на початку розмови Назім Агаєв. — Приємно, що всі шість філій нашого Національного військово-історичного музею розвивають цю тематику й неабияк дивують відвідувачів. Наприклад, у Полтавському музеї важкої бомбардувальної авіації мешканці й гості міста ознайомлюються не лише з унікальною експозицією літальних апаратів, а й можуть насолодитися відпочинком у парковій зоні установи площею 3 гектари. Охоче відгукуються містяни й на заходи національно-патріотичного виховання, які тут регулярно організовують для молоді.
За словами Назіма Асафовича, музейники розглядають можливість започаткувати надалі інтерактивні майданчики, на яких би реконструктори відтворювали костюмовані сцени й сюжети з діяльності військовиків на техніці не таких вже й далеких років. Це може бути обслуговування літака, постановка бойового завдання екіпажеві тощо.
— Зміни відбулись у наповненні експонатами й в іншій філії — музеї Ракетних військ стратегічного призначення у селищі міського типу Побузьке, що на Кіровоградщині, — продовжив Назім Агаєв. — Відтепер відвідувачі можуть побачити пересувний командний пункт ракетної дивізії, залізничну колію з вагонами, в яких перевозили ядерну зброю, впорядковано й територію філії.
— А ще хотілося б, щоб до наших музейних установ навідувались не лише пересічні громадяни, — наголосив Агаєв. — Ми запрошуємо військове керівництво всіх рангів знайти час ознайомитись з експозицією Національного музею і його філій та пересвідчитись у їхній надважливій виховній і просвітницькій діяльності. Тому що час від часу доводиться чути пропозиції передати музейні установи у власність місцевих органів влади. Ми не маємо права втрачати впливу на молодь таких унікальних важелів у справі національно-патріотичного виховання.
Довідково:Національний військово-історичний музей України (НВІМУ) із шістьма філіями розташовується на площі 175 га, з яких 50 га — землі оборони й 125 га — землі для розвитку Меморіального комплексу «Пам’яті героїв Крут». Станом на травень 2021-го на музейному обліку перебуває близько 130 500 одиниць історичних пам’яток. Під експозиції (з філіями) зайнято 12 будівель. Загалом до військово-музейної справи залучені 105 працівників.
— Зміни відбудуться ще в одній філії — Меморіальному комплексі «Пам’яті героїв Крут», — доєднався до розмови Андрій Ільєнко. — В січні цього року ми оголосили про започаткування програми «Крути 2023».
Планується розширення Меморіалу в межах його території й розробити Пантеон героїв визвольних змагань України ХХ-ХХІ століть, військово-історичний скансен фортифікаційних споруд, притаманних українському війську різних часів, започаткувати на території комплексу проведення національно-патріотичних вишколів. Ми запросили органи державної влади та громадські об’єднання долучитись до цієї важливої місії.
Нагадаємо: колектив НВІМУ ось уже 7 років бере участь в гуманітарному проєкті ЗС України «Евакуація 200». У взаємодії з іншими силовими структурами й цивільними організаціями співробітники музею здійснюють заходи з пошуку тіл загиблих військовослужбовців у районі проведення АТО/ООС, їх евакуацію та транспортування до закладів судово-медичної експертизи, а у подальшому — до місць остаточного поховання.
— Участь у гуманітарному проєкті далеко не механічна робота, а є дуже важкою моральною працею, — зауважив Назім Агаєв. — Тільки люди, які розуміють, як важливо ідентифікувати загиблого захисника України для його родини, які вважають це справою честі, можуть і здатні виконувати таку місію. Втім, як і забезпечувати діяльність Зали Пам’яті — Меморіального комплексу вшанування пам’яті військових і правоохоронців, які загинули за свободу, незалежність та територіальну цілісність України.
До 30-річчя Незалежності України колектив НВІМУ зробив ще одну корисну справу — підготував путівник музеєм.
