Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
Казенне підприємство «Науково-Виробничий Комплекс «Іскра» − провідний розробник і виробник сучасних високотехнологічних радіолокаційних систем, засобів радіоелектронної та контрбатарейної боротьби для оборонного комплексу України та іноземних партнерів. Нині продукцію цього українського підприємства використовують у понад 50 країнах світу, зокрема й в армії США.
Незважаючи на те, що підприємство нещодавно отримало статус спецекспортера, який дозволяє йому фактично напряму здійснювати постачання ОВТ закордон, 90% продукції «Іскри» виготовляється для потреб українського війська у межах Державного оборонного замовлення.
У другій частині інтерв’ю з директором підприємства «Іскра» Юрієм Пащенком кореспонденти АрміяInform говорили про економічний стан підприємства та перспективи розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
− У сусідньому Дніпрі донедавна одне з провідних вітчизняних підприємств «Південмаш» нині знаходиться у скрутному становищі. Яким є економічний стан вашого підприємства?
− Прикро, що на КБ «Південне» і ДП «ВО «Південмаш» нині така складна економічна ситуація, я, до приходу в оборонний сектор у 2014 році, працював технічним директором «Південмашу». Багато років ці підприємства були флагманом нашої промисловості, мали великі перспективи. Були цікаві міжнародні проєкти, які стосувалися співпраці з Бразилією, США. Шкода, що нині ці підприємства переживають кризу, але сподіваюся, що ситуація буде виправлена, причому вже невдовзі.
На «Іскрі» нині фінансове становище стабільне. Ми 2020 рік завершили досить непогано, хоча наші плани були більшими. Але ми завершили рік із прибутком, не дивлячись на складнощі через COVID-19 та карантин.
«Державне оборонне замовлення у 2020 році виконано в повному обсязі. Воно становить близько 90% від загальних обсягів виробництва»
− 2020 рік був дуже складним, проте Державне оборонне замовлення, яке в нас торік становило близько 90% від загальних обсягів виробництва, ми виконали. Виконали вчасно і не зірвали жодного контракту.
Фінансовий стан підприємства наразі стабільний, заробітна плата виплачується вчасно, ніяких заборгованостей немає – ні перед людьми, ні перед нашими постачальниками.
На 2021 рік обсяги замовлення МОУ збільшені майже вдвічі, якщо порівнювати з 2020 роком, а з 2019 – тим паче. А 2018 рік, до речі, у нас був рекордний за обсягом виробництва – ніколи підприємство «Іскра» за пострадянський період не виготовляло такої кількості техніки, причому переважна більшість для МОУ.
У 2019 році вдвічі знизилась кількість замовлень продукції. У 2020-му − невелике зростання. Цього року за обсягами замовлень плануємо вийти приблизно на показники 2018 року. Портфель замовлень на 2021 рік у підприємства солідний.
− Сьогодні на підприємстві ми побачили багато молоді, примітно, що у них горять очі. Де нині готують кадри для підприємств вітчизняної «оборонки», якою є заробітна плата на «Іскрі»?
− Чисельність підприємства ми дещо оптимізували одночасно із зменшенням обсягів виробництва, але не за рахунок основного виробництва.
Зменшилась кількість сторожів, комірників, представників інших допоміжних професій. Під час реорганізації підприємства ми оптимізували чисельність управління, зменшили кількість цехів. Ми об’єднали їх у серйозні виробництва – у нас чотири основних виробництва на підприємстві. За рахунок цього ми зменшили управлінський склад на третину.
Нині чисельність на підприємстві є практично оптимальною, на цьому можна зупинитися, оскільки йде серйозне нарощування обсягів виробництва.
Сьогодні «Іскрою» управляє молодь
Підприємство наше омолодилося: середній вік зменшився, напевно, років на десять. Велику увагу ми приділяємо, насамперед, молоді. Ви звернули увагу, що керівники цехів, керівники дільниць, відділів і вище − це молоді люди, яким трохи за 30 або близько до цього.
Вони цілком пристойно справляються із цією роботою, і вони не взялися звідкись. Ми ще у 2017 році провели серйозну роботу, яку назвали створенням молодіжного кадрового резерву. Крізь це сито ми провели всіх молодих людей, визначили цей резерв, який протягом 2019−2020 років був практично реалізований.
Тому нині «Іскрою» фактично управляє молодь. Серед керівників вищої ланки я, напевно, самий старший на підприємстві. І, відверто кажучи, цьому дуже радію.
Ця молодь – переважно випускники запорізьких вишів, ніхто зі мною з Києва сюди не приїхав. Це місцеві кадри, які тут народились, працюють, виховані переважно на цьому ж підприємстві. У нас мало людей, які прийшли з інших підприємств – переважно це «кадрові» іскрівці.
Багато конструкторів мають світове ім’я
У нас є досить серйозний потенціал наукових підрозділів Центру досліджень конструювання. Багато з цих людей, не перебільшую, мають світове ім’я.
Коли приїжджаємо на переговори з представниками повітряних сил чи міністерства оборони якоїсь країни, то іноді напряму запитують –чи приїхав той чи інший фахівець, якого вони знають. Такі люди є, і ця молодь у них вчиться. Тому підприємство підготоване для того, щоб виховувати свої майбутні покоління конструкторів.
Більше того, постачаючи техніку закордон, у нас навчаються й офіцери армій країн-замовників. Приїжджають й офіцери армії США, проходять навчання, отримають спеціальні сертифікати про те, що вони підготовлені до правильного використання техніки нашого виробництва.
Нині є ініціатива концерну «Укроборонпром» направити до київського політехнічного інституту на підвищення кваліфікації наші інженерні кадри. Там створюється відповідний факультет, куди можна буде відправити на навчання представників нашого Центру досліджень − саме в контексті підготовки кадрів управління для оборонно-промислового комплексу.
Щороку в розвиток виробництва інвестується до 200 млн грн.
На превеликий жаль, протягом десятків років нічого не вкладалося в оновлення виробничих потужностей підприємства. Нові виклики, нові вимоги, щоб випускати конкурентну продукцію, варто швидко освоювати нові технології. Ми розпочали широкомасштабне оновлення виробничих потужностей. І дуже раді цьому.
Щороку інвестується до 200 млн грн. Через публічні закупівлі у Прозоро закуповуємо новітнє обладнання. Переконаний, що невдовзі – через рік-два − підприємство зміниться радикально.
Лише на 2021 рік нами заплановано продовжити й завершити приладобудівне виробництво, яке ви сьогодні бачили. До кінця року в нас має бути нове гальванічне виробництво – більш чисте, більш компактне, більш механізоване. У нас буде нове інструментальне виробництво, продовжуємо технічне переозброєння механообробного виробництва – прийде новітнє обладнання. Будуть відремонтовані приміщення, тож умови роботи людей мають змінитися радикально.
Сьогодні молодь дивиться не лише на розмір заробітної плати, досить велика увага приділяється і умовам роботи. Коли заходиш до холодного цеху, де старезне обладнання, то важко знайти аргументи для молодої людини, щоб вона в таких умовах погодилася працювати. Тому ми це враховуємо.
Середня заробітна плата основного персоналу − понад 19 тис. гривень, у майстрів, начальників цехів − 26 тис. гривень
Середня заробітна плата – це серйозне запитання. І для мене болюче, у нас з цього приводу є серйозні амбіції. Станом на лютий заробітна плата основного персоналу, основних робітників підприємства становила трохи більше ніж 19 тис. грн. Інженерно-технічний склад отримує приблизно стільки ж, різниця становить лише декілька сотень гривень, це в середньому.
Звісно, хтось нещодавно розпочав трудову діяльність і немає такої заробітної плати, а головні фахівці – маємо таку інституцію, і їх багато, ведучі інженери, то отримують гідну заробітну плату. У декого з них зарплатня може сягати 60-70 тис. гривень на місяць, і це десятки людей.
У керівників: майстрів, начальників цехів, відділів, бюро − середня заробітна плата становить приблизно 26 тис. гривень.
У короткостроковій перспективі ми прагнемо досягти показника середньої зарплати основного персоналу − понад 25 тис. гривень.
При цьому підкреслюю, що ми хочемо досягти цього не за рахунок МОУ, замовлення від якого для нас критично важливі, це зрозуміло. Зростання заробітної плати досягається за рахунок активності на міжнародних ринках – за рахунок експорту, ми над цим працюємо.
Візит Президента України, візит Міністра оборони сприяв тому, щоб 20 лютого нашому заводу надали статус спецекспортера, відтепер ми фактично маємо право самостійно здійснювати постачання нашої військової техніки закордон.
Статус спецекспортера дозволить збільшити обсяги постачань продукції на зовнішні ринки в рази
− Якими є плани підприємства, що допоможе розкрити потенціал «Іскри» повною мірою?
− Сьогодні ми завершуємо розробку досить серйозного документа – це Стратегія розвитку до 2030 року. Там буде викладене бачення «Іскри» як підприємства майбутнього. Це кадровий склад, технологічні можливості, виробничі потужності, локація підприємства. Ми націлені не на створення документа, який є мрією, а це має бути робочий документ. Він має бути реалізований раніше, ніж настане 2030 рік.
Дуже важливим моментом у роботі з нашим головним замовником – МОУ− є передбачуваність. Це наріжний і надзвичайно важливий момент.
Передбачуваність і плановість у роботі потрібна для того, щоб наш науковий і виробничий потенціал міг розкритися якнайкраще і найефективніше. Це знизить і навантаження в плані ціноутворення − тому що не буде зайвих потужностей, зайвих витрат.
Щоб ми розуміли хоча б на найближчі три роки середню номенклатуру замовлення і кількість цих позицій. Щоб наші потужності, насамперед кадрові й технічні, були збалансовані під цю кількість. Тоді б будь-яке підприємство знало, куди воно крокує, як розвивається, що його очікує.
Якщо є такі перепади, і ми зробили, припустимо, 15 одиниць техніки в одному році, а у наступному − сім, то все це відбивається на ціноутворенні. Це люди, оплата праці, обладнання… Врешті маємо меншу кількість за вищу ціну, і всі при цьому програють − і замовник, і підприємство.
Я сподіваюся, що ця ситуація буде виправлена − вже ухвалені відповідні закони про оборонні закупівлі, тож очікуємо ефекту − тоді потенціал розкривається дійсно повною мірою.
Ще, як побажання, хотілось би передбачуваності з точки року виконання дослідно-конструкторських робіт. Якщо їх не будемо виконувати ми, це будуть робити наші конкуренти закордоном, і ми дефакто перейдемо на імпортну техніку.
Тому що державні підприємства з точки зору інвестування в свої плани обмежені. Обмежені фінансово і в плані ухвалення рішень – немає механізму залучення інвестицій. Сподіваємось, що ці перепони будуть зняті, але все ж таки МОУ має бути саме основним замовником на проведення таких ДКР. Врешті, так відбувається у всьому світі. Тому є й таке побажання – щоб ці завдання були передбачуваними і у середньостроковій перспективі доведені до підприємств.
Водночас буде несправедливо, якщо я не подякую Міністерству оборони за співпрацю. Коли ми прощалися з Міністром оборони, я Андрію Тарану напівжартома сказав: «Бачите, ми є практично вашим особовим складом – 90% обсягів продукції виробляється для потреб Міністерства оборони України».
Міністр відповів, що погоджується з таким формулюванням. Це сприймаю як серйозний комплімент на адресу підприємства − наші зусилля знайшли певну оцінку і сприймаються всерйоз. Це було приємно чути!
