ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

«Наразі війни ведуться не за території, а за свідомість людей. Адже ми не переможемо у війні доти, доки люди не вирішать, що ми перемогли…»

21 Квітня 2021, 11:29

Агресія Російської Федерації проти України, особливо в інформаційному просторі, зумовила потребу пошуку можливих механізмів відповіді на нові виклики та загрози. Одним з найбільш ефективних механізмів відповіді на ворожу пропаганду та дезінформацію є розвиток системи стратегічних комунікацій. Так, рік тому в Апараті Головнокомандувача Збройних Сил було створене Управління стратегічних комунікацій, покликане розповісти суспільству правду про Збройні Сили України. Про те, що вдалося зробити за рік, мету, цілі та перші успіхи, які, до слова, вже високо оцінюють міжнародні партнери під час спільних навчань, Інформагентству АрміяInform розповів начальник Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача ЗСУ полковник Андрій Островський.

— Термін «стратегічні комунікації» вперше з’явився в Міноборони США ще у ХХ столітті і означав таку собі урядову піар-службу Збройних Сил у суспільстві. Для української армії стратегічні комунікації новий напрям. Здебільшого через закритість структури в інформаційному плані з огляду на специфіку виконання завдань. Разом з тим вашому управлінню вже рік. Які завдання стоять перед вами й що вдалося зробити за цей період?

— Головна мета, яка стояла перед Управлінням, — зміна формату комунікації війська із суспільством, тобто трансформація з реактивної комунікації, коли ми реагували на будь-яку інформацію, яка циркулювала в інформаційному просторі, на проактивну, тобто ту, яка формує інформаційний порядок денний. Наше головне завдання як військового СтратКому — формувати інформаційне середовище для розуміння, підтримки українським суспільством та міжнародною спільнотою діяльності ЗС України, створювати сприятливі умови для виконання ними завдань за призначенням.

— Коли Збройні Сили зрозуміли, що позиція реактивної комунікації — заздалегідь програшна, адже «виправдовуватися» або пояснювати певні події через призму чужої позиції завжди важче?

— Саме з початком російської збройної агресії ЗС України стали об’єктом уваги медіа у нашій державі. До 2014 року про нашу армію суспільство знало мало, а рівень підтримки ЗС України та престиж військової служби залишали бажати кращого. Сьогодні у журналістських матеріалах ЗС України фігурують переважно у прив’язці до подій в районі проведення операції Об’єднаних сил, важливих дат російсько-української війни та, на жаль, коли йдеться про скандальні речі.

Насправді ж нам є що розповісти громадськості про нашу повсякденну роботу та про стратегічні завдання, як то набуття взаємосумісності зі збройними силами країн-членів Альянсу, багатонаціональні навчання та нашу участь в операціях (місіях) з підтримання миру й безпеки у світі, переозброєння війська тощо.

Тому наше Управління планує та координує комунікативні кампанії, спрямовані на підвищення поінформованості громадян та наших міжнародних партнерів про діяльність ЗС України.

Суспільство має знати, що відбувається у Збройних Силах

— Якщо порівняти нас з інформаційною політикою РФ, очевидно, що сили не рівні. Адже вони мають уже роками напрацьовану потужну систему пропаганди, яка формує інформаційний простір навколо себе. Як у цьому контексті вибудовуєте систему й на що звертаєте особливу увагу?

— Збройна агресія РФ проти нашої країни почалася сім років тому, тоді як інформаційна значно раніше. Боротьба за серця та свідомість людей не припиняється ні на мить, у ній не буває режиму «тиші». Протидія інформаційним загрозам в умовах демократичного устрою лежить передусім у площині стійкості суспільства до них.

Саме розуміючи актуальність ефективної протидії інформаційним загрозам з боку РФ, Головнокомандувач ЗС України ініціював створення нашого Управління та надає сприяння реалізації таких проєктів, як Програма Peer-to-peer для курсантів військових навчальних закладів. Підвищення медіаграмотності військовослужбовців поряд з розвитком проактивної комунікації та ефективної взаємодії ЗС України з медіа та громадянським суспільством — вагомий крок до формування стійкості перед ворожими інформаційними впливами.

Враховуючи те, що стратегічні комунікації для нас це ще один з кроків до НАТО, ми вивчали досвіт їхньої системи, яка давно пройшла процес становлення й формування та інтегрували його з нашими національними особливостями.

— Яким чином визначаються ключові меседжі стратегічної комунікації?

— Усе залежить від комунікаційних цілей, тематики та аудиторій, на які спрямовано комунікацію. Раніше над проактивною комунікацією майже ніхто системно не працював, і ми бачимо те, що суспільство мало поінформоване про Збройні Сили України. Тому одним з наших головних завдань є виправлення цієї ситуації. Враховуючи те, що Збройні Сили на етапі масштабної трансформації, ми інформуємо суспільство про її результати. Що саме змінилося, чому саме ці зміни потрібні.

Тобто люди як платники податків, за які утримуються Збройні Сили, чітко усвідомлюють, що змінюється в тій структурі, яка їх захищає.

— Нашого Головнокомандувача наразі цитують не лише наші медіа, а й ЗМІ РФ. Його нещодавня теза про те, що «Збройні Сили України — то є щит Європи» — просто заполонили російський інтернет.

— Те, що нашого Головнокомандувача цитує Російська Федерація, є безумовно успіхом. Адже чим більше росіяни критикували цю фразу, тим більше вона поширювалась та розповсюджувалась. Рано чи пізно критика забудеться, а меседж, який вона несе, залишиться у свідомості. І Головнокомандувач глибоко усвідомлює ключову роль комунікації в досягненні успіху Збройних Сил України.

— У цьому контексті, на вашу думку, чи доречно висвітлювати негативні моменти, які відбуваються в Збройних Силах?

— Збройні Сили України — то лакмусовий папірець суспільства. Неможливо розглядати Збройні Сили як щось відокремлене. Ми така ж сама частина суспільства, і ті негативні процеси, які відбуваються в суспільстві, на жаль, відбуваються й у Збройних Силах. Люди однакові. Тому у Збройних Силах, як і в будь-якій організації у світі та у будь-якій сфері держави, є проблемні питання. В освіті, медицині, тощо… Ми це визнаємо та проводимо системну роботу в цьому напрямку.

Кожне слово має значення. Є питання професійної етики окремих журналістів, які бажають хайпонути на проблемах у війську, завдаючи  удару по іміджу ЗСУ

— Особливість у тому, що до офіцера суспільство наразі ставить завищені вимоги. До прикладу, якщо хабар візьме голова якось міськради під час війни, це не спричинить такого шквалу негативу, який спричинили б ті самі дії військового посадовця.

— Безумовно, питання сприймається гостріше, через війну. Але ще є питання  професійної етики окремих журналістів, які бажають хайпонути на будь-якій темі і висвітлюють ту чи іншу проблему з особливим акцентом. До прикладу, пам’ятаєте, був випадок, коли військовослужбовець під час свого чергування застрелив цивільну особу, яка намагалася проникнути на військові об’єкти в районі проведення операції Об’єднаних сил? У деяких медіа це було подано так: «Військовослужбовець убив цивільного…». Це викликало такий резонанс у суспільстві, наче він вийшов на вулицю, щоб навмисно когось убити. Ми дискутували з журналістами на цю тему. Адже військовий був під час виконання обов’язків, і коли настав момент загрози його життю, він діяв згідно зі Статутом, скориставшись законним правом захисту себе та свої побратимів.

— Як вдалося врегулювати цю проблему?

— На сайті ООС було правдиве повністю відкрите повідомлення про те, що сталося. Ніхто нічого не приховував. І це крок до порозуміння. Ми провели тренінг для журналістів, де пояснили, що кожне слово має значення. До того ж ЗС це та інституція, яка захищає всіх громадян України, зокрема і тих журналістів, які виїжджають на хайпі про ЗСУ також. Тому важливо дещо змінити фокус журналістів на підняття іміджу ЗС, а не навмисне його пригнічення.

— Тут  не можна виключати й російській вплив.

— Так і це завдання вже загальнодержавного рівня та відповідних безпекових структур.

«У США якщо на борту цивільного літака є військовослужбовець або ветеран, перед злетом капітан дякує йому за службу. Це наче вірусна реклама, яка поширюється по всій державі»

— Але ж не всі військові, на жаль, є еталоном доброчесності та добропорядності. Нерідко проти військових, зокрема ветеранів, влаштовують диверсії та провокації… Яким чином підняти в суспільстві їхній імідж?

— Збройні Сили України у своїх комунікаційних заходах враховують ветеранів як важливу аудиторію, підкреслюючи їхній неоціненний внесок у захист держави. Є приклад Сполучених Штатів Америки. Там питання ставлення суспільства до військовослужбовців і до ветеранів винесено на державний рівень. До прикладу, якщо на борту цивільного літака є військовослужбовець або ветеран, перед злетом капітан повітряного судна робить оголошення, що на борту є військовослужбовець, і дякує йому за службу. Це наче вірусна реклама, яка поширюється по всій державі: у закладах харчування, магазинах, транспорті. Тобто якщо ти військовослужбовець, люди підходять і дякують за службу. Якщо військові послужили суспільству, то суспільство має підтримати ветерана, щоб інтегрувати його в цивільне життя. Це має бути державна політика. Наприклад, у США щороку проводиться марафон морської піхоти, на який виходить багато людей, щоб підтримати й висловити солідарність.

«Цього року до 30-річчя ЗСУ плануємо провести марафон на кшталт марафону морської піхоти в США, сподіваємося, він стане щорічним»

Такий марафон допоміг би й нам покращити комунікацію армії з суспільством. Спорт об’єднує, тим паче в контексті того, що не всі дивляться медіа та читають ЗМІ…

— Так, цього року, якщо нам ковід не завадить, плануємо провести марафон Збройних Сил України на кшталт марафону морської піхоти в США — до 30-річчя Збройних Сил України. Він буде перший і сподіваємося, стане щорічним.

— Хто зможе брати участь у марафоні?

— Це соціальний спортивний івент, до якого будуть долучені військовослужбовці та представники інших складових сектору безпеки й оборони, родини військовослужбовців і цивільні, які забажають підтримати Збройні Сили України.

— Яку дистанцію треба буде подолати під час марафону?

— Це буде півмарафон з дистанцією у 21 км. Але ми дивимося на цей захід не стільки як на подолання дистанції, а як на засіб комунікації, об’єднання людей довкола ЗС України, демонстрації нашої відкритості, сили духу.

— Нині також створюються державні центри стратегічних комунікацій і протидії дезінформації. Ви дотичні до цього процесу, можливо, комунікуєте стосовно роботи в контексті Збройних Сил?

— Ці Центри лише починають свою роботу. Ми відкриті до співпраці задля посилення інформаційної безпеки нашої держави та протидії дезінформації.

«Ми працюємо над проєктом «Медіаграмотності для військовослужбовців»

— На якому етапі нині стратегічні комунікації Збройних Сил? Чим пишаєтеся за рік роботи?

— Якщо ми говоримо про побудову системи, то можемо похвалитися тим, що за рік роботи підібрано професійний колектив, який чітко розуміє своє призначення, роль і місце в системі ЗСУ. Ми зробили перший крок, визначили, якою має бути система і рухаємося до цього.

Що вдалося за рік? Перше — сформувати управління. Друге — ми заклали фундамент проактивної комунікації, тобто налагодили співпрацю з багатьма провідними медіа та провели близько одинадцяти комунікативних кампаній. Наразі розроблена й затверджена доктрина стратегічних комунікацій. Важливість розвитку стратегічних комунікацій відображена у двох ключових документах держави: в стратегіях національної безпеки України та воєнної безпеки. Разом з цим ми працюємо над проєктом «Медіаграмотності для військовослужбовців». Питання медіаграмотності досить болюче питання не лише для України, а й для партнерів НАТО. Вони кажуть, що свого часу як і ми також не були готові до інформаційної експансії РФ. У розрізі медіаграмотності за підтримки Головнокомандувача ми провели проєкт Peer-to-peer з партнерами, де представники вищих військових навчальних закладів у форматі змагання розробляли продукти медіаграмотності й боротьби з дезінформацією. Зокрема наші учасники розробили медіаботи для телеграм-каналів саме для боротьби з дезінформацією, також був створений курс лекцій з навчання медіаграмотності. Унікальність цих продуктів у тому, що їх використання не потребує спеціальних навичок, тому є доступним для всіх українців.

«Наразі саме військовослужбовці ЗС України — це одна з цільових аудиторій противника, на яку він намагається здійснювати інформаційний вплив з метою підриву обороноздатності держави»

— Щодо медіаграмотності. Її варто повчити не тільки військовослужбовців, а загалом українців. Мова про вміння критично мислити, розрізняти фейки, фільтрувати інформацію та ресурс, з яких вона надходить…

— Безумовно, але наразі саме військовослужбовці ЗС України — це одна з цільових аудиторій противника, на яку він намагається здійснювати інформаційний вплив з метою підриву обороноздатності держави. Тому їхні вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, перевіряти дані, критично мислити, оцінюючи зміст повідомлень, виявляти міс- і дезінформацію надзвичайно цінні. Це робить наших військових менш вразливими до деструктивних інформаційних впливів, допомагає убезпечити їх особисто та державу в цілому.

Треба пам’ятати, що противник полює за «закритою» інформацією та персональними даними військовослужбовців. Від рівня компетентності військовослужбовця як користувача інтернету, комп’ютера чи мобільного телефона може залежати безпека даних, військової операції, навчань, підрозділу.

Тому одним із завдань нашого Управління є підвищення рівня медіаграмотності військовослужбовців ЗС України.

У сучасних війнах інформація — це зброя. Вміння нею володіти — вимога часу та обов’язкова компетенція для офіцерів

— Торік ви брали участь у навчаннях «Об’єднані зусилля – 2020» з міжнародними партнерами. Якою була їхня оцінка?

— Комунікативна кампанія під час навчань «Об’єднані зусилля – 2020», на мій погляд, є однією з найбільш вдалих кампаній. Там ми вперше випробували свої можливості працювати спільно з партнерами, планувати та на практиці реалізовувати заходи. І дуже приємно було отримати досить високі оцінки з боку, зокрема, британських партнерів. Чому саме від них? Річ у тому, що багаторічні попередні спроби вийти на співпрацю із 77-ю бригадою ЗС Великої Британії були неуспішними.

Як кажуть партнери, стратегічні комунікації в НАТО — це досить закритий клуб, куди важко потрапити новачкам. Цього року представники ЗС Великої Британії вийшли на нас самі з ініціативою щодо планування комунікативної активності в інтересах заходів спільної підготовки у 2021 році. Ми вже провели низку зустрічей і спланували ключові наративи та меседжі, які будуть імплементовані у плані стратегічних комунікацій цього року.

— Закритий клуб? Але ж комунікації, зокрема й стратегічні, це про те, щоб навпаки бути відкритими до інформаційної взаємодії…

— Так, відкритими, але кожна країна має так звані чутливі моменти, які не хочеться розголошувати.

— Чи доводиться Управлінню Страткому брати участь у реальних міжнародних операціях з протидії дезінформації?

— Так. Наприклад, коли торік у США під час безладів на демонстраціях їхні ЗМІ підхопили особу, як було зазначено «слов’янської зовнішності», яку за певні діяння затримала тамтешня поліція, почали поширювати інформацію, що це начебто військовослужбовець ЗСУ — це кидало пляму на доброчесність усього нашого війська. Проте завдяки оперативній і злагодженій роботі нам вдалося відстежити весь ланцюжок: кому потрібен був цей фейк, як він був підготовлений і оприлюднений… Тобто наше ім’я було швидко реабілітоване.

— Кому потрібен був цей фейк, здогадатися не важко…

— Так, ми знайшли там російський слід.

Розвінчання міфів, донесення правдивої інформації, в контексті Збройних Сил та воєнної історії допоможе українцям зрозуміти, хто ми є

Одним з напрямків управління є формування національної ідентичності військовослужбовців Збройних Сил, адже в нашому суспільстві тривалий час домінувала радянська, а згодом і російська історична думка стосовно багатьох подій, фактів, постатей. Яким чином плануєте повернути історичну справедливість?

— Знання своєї історії — запорука свободи й цілісності особистості та нації в цілому. Наш бойовий дух сьогодні зміцнюється усвідомленням спадкоємності військових традицій.

З початком російської збройної агресії проти нашої країни у 2014 році ми почали переосмислювати нашу історію, яку старанно приховувала або спотворювала російська імперська та радянська пропаганди. Важливим елементом формування ідентичності сучасного українського війська стало відновлення пам’яті про воїнів Визвольних змагань 1917–1921 років — Героїв Крут, Чорних Запорожців і Лицарів Зимового походу, Олексу Алмазова та Романа Дашкевича, Михайла Білінського та Михайла Остроградського й інших. Їхні імена на бойових прапорах частин Збройних Сил України є промовистим свідченням спадкоємності наших національних бойових традицій.

Ми готуємо кілька видань на воєнно-історичну тематику, які стануть у пригоді як нашій аудиторії, так і міжнародній.

На своїх сторінках у соціальних мережах Управління регулярно публікує матеріали про видатних українців, які захищали наш народ і боролися за державність, а також про тих українців, що воювали в арміях різних держав світу і є героями цих країн.

Ми переконані, що, зокрема, розвінчування міфів, донесення правдивої інформації в контексті Збройних Сил та воєнної історії допоможе українцям зрозуміти, хто ми є. До цього залучаємо наших істориків. У нашому управлінні є два професійні історики та два кандидати наук. Наразі наші колеги, активно виступаючи на різних медійних майданчиках, доносять позицію ЗС до суспільства… Але це має бути масштабний державний проєкт, де історична правда буде відновлюватися в усіх площинах.

Однак суспільство дуже важко приймає зміни. Наприклад, ДШВ болісно сприймали заміну беретів. Усвідомлення того, для чого це потрібно, прийшло під час навчання з партнерами НАТО. Коли презентувалися британські парашутисти і по суті різниця між ними вбачалася лише в кольорах одягу, але ключовий берет був однаковий, вони автоматичного почали сприймати себе як частину європейської військової родини. Тут зміна форми одягу стала кроком до Європи.

Тому до процесу формування громадянської ідентичності мають долучатися також і сім’я, і школа. Зокрема система освіти повинна не тільки вчити дітей, вона формує так званий мобілізаційний резерв держави, тому що потенційно кожний хлопчик, який навчається в школі, має розуміти, що є захисником.

«Складових стратегічних комунікацій загалом 6, кожен, прямуючи різними шляхами, працює на досягнення єдиної цілі. Це називається дотриманням політики єдиного голосу, коли різні складові системи комунікують про одне й те саме, але різними мовами, за різними напрямками, на всіх фронтах»

— Якою, на вашу думку, є ідеальна модель системи стратегічних комунікацій у Збройних Силах?

— Імплементація головного принципу НАТО — централізоване управління та децентралізоване виконання. Тобто моделі, де стратегічні комунікації є центром, який генерує ключові наративи, визначає цілі комунікації, яких потрібно досягти. А складових стратегічних комунікацій загалом 6, кожен, прямуючи різними шляхами, працює на досягнення єдиної цілі. Це називається дотриманням політики єдиного голосу, коли різні складові системи комунікують про одне й те саме, але різними мовами, за різними напрямками, на всіх фронтах. Зокрема так було під час навчання «Об’єднані зусилля – 2020». Показником нашої ефективності було те, що наративи, напрацьовані нашим управлінням, були використані під час формування звернення Президента України щодо цих навчань і викладені на сайті Офісу Президента.

— Чи вдається будувати таку модель в умовах протидії РФ? На які труднощі натрапляєте?

— Якщо раніше битва відбувалася на полі бою, то нині, навіть перемігши противника фізично, можна програти інформаційну війну, де тебе можуть показати не переможцем, а агресором…

Тому варто розуміти, що, по-перше, поле бою вже ніколи не буде таким, як раніше. Боротьба наразі точиться за свідомість людей, за те, що люди вважають правдою. Начальник Генерального Штабу ЗС РФ під час презентації так званої доктрини Герасимова зазначив, що інформаційна боротьба відіграє вирішальну роль та починається задовго до початку конфлікту й не закінчується після її завершення. Враховуючи те, що нам протистоїть РФ з її колосальними потужностями в інформаційній сфері, де наративи держави озвучує величезний державний медіахолдинг, який чинить інформаційний вплив на свідомість громадян, нам важко протидіяти противникові симетрично. Ми використовуємо асиметричні заходи, а наша головна непереможна зброя — правда.

Основний принцип стратегічних комунікацій — це комунікувати правду. Адже правда — формує довіру

— Щодо міжнародної підтримки, з ким співпрацюєте в контексті стратегічних комунікацій?

— Ми активно працюємо з колегами зі Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Литовської Республіки та інших держав за напрямом стратегічних комунікацій.

Водночас ми відкриті до розширення кола партнерства, вивчення та обміну досвідом зі спеціалізованими освітньо-науковими інституціями, центрами вдосконалення майстерності НАТО та окремими партнерами; проведення та участі у спільних програмах підготовки, у тому числі у сфері протидії дезінформації з боку Російської Федерації.

Також ми відкриті й готові до співпраці з будь-якими медіаресурсами, які мають державницьку позицію й готові співпрацювати із ЗСУ.

«Наша перемога на Сході України відбудеться тоді, коли люди, які проживають на окупованих територіях, вирішать, що так і є. Адже тут не питання в тому, чи звільнимо ми квадратні метри та території, питання в тому, щоб звільнити свідомість людей».

— Коли, на вашу думку, ми зможемо констатувати перемогу над РФ в контексті збройного конфлікту й інформаційної боротьби?

— Коли ми відчуємо підтримку на всій території України, в тому числі і на окупованих територіях. У цьому контексті доцільно процитувати американського командувача об’єднаних сил в Афганістані Стенлі Маккрістала. Він казав: «Боротьба, тобто битва, за сприйняття людей є ключовою у будь-якій війні. Тобто ми не переможемо доти, доки люди не вирішать, що ми перемогли».

І наша перемога на Сході України відбудеться тоді, коли люди, які проживають на окупованих територіях, вирішать, що так і є. Адже тут не питання в тому, чи звільнимо ми квадратні метри та території, питання в тому, щоб звільнити свідомість людей.

Американці зіткнулися з цим в Афганістані й вони розуміють, що це — контролювати територію, але не свідомість.

18
9

Кореспондент АрміяInform
Стежте за нами в Instagram