Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Її звати Анна. Вона львів’янка. У 2016 році жінка пішла у військкомат і сказала: «Якщо я можу служити – візьміть мене до війська!»
− Мене тоді запитали: «У 10-ту бригаду підете? Це на Івано-Франківщині!» Я погодилась! − розповіла військовослужбовиця.
За рік, у березні 2017-го, слідом за дружиною призвався у військо і пішов на війну її чоловік Мар’ян. А ще за рік, у січні 2018 року, і єдина дитина – син Олексій.
− Йому тоді тільки виповнилося 18. Він мав відстрочку, бо навчався в університеті «Львівська політехніка». Чудова і розумна дитина. Навчався за спеціальністю «програмування та системний аналіз». Але йому стало соромно, що мати служить на передовій, а він просто навчається у затишному Львові. Тож, тільки став повнолітнім, одразу поставив ультиматум: «Йду служити або втікаю з дому!» Я ще мусила йому дозвіл давати у військкоматі, аби його в цьому віці таки призвали! Тоді ж він одразу перевівся на заочне відділення і взяв до рук зброю, − пригадує Анна.
Певний час всі служили окремо. Анна – в гірсько-штурмовій бригаді, чоловік − у 24-й механізованій, а син − у 80-й десантно-штурмовій. Доля розвела їх і по лінії фронту! Втім, усій сім’ї добре знайома Луганщина і Донеччина.
На початку військової кар’єри Анна була кухарем. Згодом закінчила курси й стала навідником-оператором. Ще пізніше її призначили командиром бойової машини – БРДМ-2! Нині старший солдат Анна Бомерсбах – оператор-навідник ПТРК «Корсар»! Служить у механізованій бригаді імені короля Данила. Тут мінометником і її чоловік Мар’ян.
−А як у сина справи? − запитую у пані.
− А в нього 28 січня закінчився контракт. Відслужив з честю! Нині в життєвому пошуку свого місця й долі, − з гордістю говорить мати.
−А чому ви вирішили піти до війська тоді, у 2016-му?! − продовжую розпитувати співрозмовницю.
− Як тоді, так і нині, твердо переконана, що наші діти не мають іти на війну, саме на війну, а не у військо, коли є їхні батьки й матері! Коли є загалом дорослі, які можуть приймати обмірковані рішення з огляду на свій життєвий досвід та вік. І це саме наш обов’язок дати їм можливість пожити, набратися того розуму, досвіду й загалом сил. І дати змогу свідомо приймати важливі, доленосні рішення! Ба більше, рішення, які стосуються найціннішого – свого життя! – впевнена жінка.
Жінка…Її турботливість та любов не перестає дивувати. Заради дітей вони здатні на все… Навіть узяти зброю і стати їхньою захисницею, «кам’яною» горою! Наші берегині! Берегині всього й не тільки домашнього тепла та вогнища, а як показала війна – й всієї України!
Фото автора
В одній із громад Дніпропетровської області ворожий дрон атакував автівку, є загиблий та поранений.
Ще трьох дітей з Херсонщини вдалося повернути на підконтрольну Україні територію. Це хлопчики 5-ти, 11-ти та 14-ти років.
Президент України Володимир Зеленський розповів про необхідність посилення протиповітряної оборони України, контрнаступальні дії росії та про те, чому підтримка Сполучених Штатів важлива для нас.
Ворожий ракетний удар у ніч на п’ятницю був спрямований здебільшого по енергетичній інфраструктурі в західних областях України.
Систему DELTA розробили за стандартами НАТО. За потреби в ній вже можна обмінюватись даними з партнерами в режимі реального часу.
Контррозвідка Служби безпеки запобігла новим спробам агресора завдати вогневого ураження по місцях базування Сил оборони на Сумщині.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…