ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

«Збройні Сили підвищили готовність до відбиття широкомасштабної агресії» — Сергій Корнійчук

24 Лютого 2021, 10:24

Нещодавно начальник Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Корнійчук узяв участь у семінарі ОБСЄ високого рівня з військових доктрин, виступивши на тему співробітництва між державами в умовах зростання безпекових загроз. У своєму виступі він зосередився на військовій співпраці України з іноземними партнерами, передусім з НАТО.

Генерал-лейтенант Сергій Корнійчук відповів на запитання кореспондента Укрінформ про ризики відкритої широкомасштабної агресії РФ проти України.

Для реформи системи управління ЗСУ потрібні законодавчі зміни

— Сергію Петровичу, реформа системи управління Збройних Сил України, яка відбулася наприкінці березня минулого року, передбачала, зокрема, остаточне розмежування функцій між Міноборони та Генштабом. Чи все пішло, як хотілося?

— Розмежування функцій між Міноборони та Генштабом остаточно не завершено. Адже досі не внесено зміни до низки законодавчих актів, передусім до законів у сфері національної безпеки й оборони — зокрема, до Закону «Про національну безпеку України» та ще 10 основних законів. Для їх реалізації необхідно також внести зміни до низки постанов Кабінету міністрів та наказів Міністерства оборони.

Ці зміни, як бачимо, взаємопов’язані — одні вимагають невідкладного запровадження інших. Адже не можна позбавити Генеральний штаб окремих функцій, не передавши їх іншому органові військового управління.

Зміни нормативно-правової бази дадуть змогу впровадити такі самі принципи функціонування системи управління, як у державах-членах НАТО. Під час роботи над законопроєктами враховано рекомендації радників високого рівня країн-партнерів, отримані під час міжнародних консультацій.

Передусім це стосується завершення розмежування функцій з формування державної політики у сфері оборони від її реалізації. Головний ідейний задум цього принципу — Міноборони відповідає за формування державної політики у сфері оборони, а Збройні Сили — за її реалізацію, делегування міністром оборони повноважень щодо керівництва Збройними Силами головнокомандувачу. За таких умов Міністерство оборони не може бути органом військового управління, яким воно є сьогодні.

Для забезпечення ефективного функціонування Збройних Сил як у мирний час, так і в особливий період, органи військового управління повинні мати більше повноважень щодо фінансового забезпечення, кадрів, підготовки фахівців первинних офіцерських посад. І це — наступний етап розподілу.

— Командування об’єднаними силами, утвореними в результаті реформи, мало підвищити готовність Збройних Сил до відбиття імовірної широкомасштабної агресії Росії проти України. Чи могли б пояснити простими словами, як саме зростає ця готовність?

— Суть реформ полягає в тому, що одні органи військового управління займаються генеруванням сил і засобів, забезпеченням за напрямками діяльності, а інші — безпосереднім управлінням застосування військ.

Рік тому в ЗСУ було створено п’ять нових командувань: Об’єднаних сил, Медичних сил, Сил підтримки, Сил логістики, Військ зв’язку та кібербезпеки. Також започатковано створення системи логістичного забезпечення за новим принципом, триває процес чіткого розмежування повноважень між органами військового управління відповідно до принципів країн НАТО.

Командування об’єднаних сил ЗСУ має забезпечити управління під час виконання завдань і призначено для проведення об’єднаних операцій на території України, а також миротворчих операцій за її межами. Тобто в разі необхідності цьому командуванню передають у підпорядкування сили й засоби для стримування або відбиття збройної агресії. І цьому трансформованому органу військового управління не потрібен додатковий час для доукомплектування, злагодження та інших підготовчих заходів — він завжди готовий виконувати завдання за призначенням.

Торік з Командуванням об’єднаних сил проведено низку навчань та тренувань, у тому числі стратегічних командно-штабних навчань «Об’єднані зусилля-2020». У них узяли участь близько 12 тисяч осіб, 700 одиниць озброєння та військової техніки. Командування об’єднаних сил ЗСУ набувало спроможності планувати й проводити операції в новій структурі, у тому числі за участі іноземних підрозділів країн-партнерів.

Тож створення Командування об’єднаних сил та інших структур, як і засвідчили навчання, підвищило готовність Збройних Сил України до відбиття широкомасштабної агресії.

Цього року також заплановано низку навчань і тренувань з органами військового управління, у тому числі міжнародних.

Ризик відкритої агресії РФ проти України завжди існує

— Власне, наскільки великою є загроза відкритої широкомасштабної агресії РФ проти України у найближчий час?

— Як бачимо, агресивна зовнішня політика Російської Федерації не змінюється. Свідченням цього є воєнні конфлікти в Абхазії, Грузії, окупація та подальша мілітаризація Криму, окремих районів Донецької та Луганської областей, де триває паспортизація населення. Розвідка фіксує постачання на окуповані території нових озброєнь та військової техніки. Відбуваються постійні ротації підрозділів і кураторів першого та другого армійських корпусів Південного військового округу збройних сил РФ, що діє на окупованій частині Донбасу. Триває порушення режиму сталого припинення вогню снайперськими групами та іншими російськими окупаційними підрозділами.

За даними Генерального штабу та розвідки, повної готовності ударних угрупувань збройних сил Росії вздовж державного кордону та на окупованих територіях сьогодні немає. Але Російська Федерація може за короткий час наростити сили й засоби частинами та підрозділами повітрянодесантних військ, ракетними військами тощо. Тому ризик відкритої агресії РФ проти України завжди існує. Як військові ми маємо бути готовими до будь-яких сценаріїв.

За цих умов нам необхідно без зволікань змінювати старий парк озброєння і військової техніки на сучасніші зразки, розвивати ракетні війська й артилерію, авіацію, флот, засоби радіоелектронної боротьби, ППО, набувати спроможностей щодо оборони в інформаційному та кібернетичному просторі тощо.

Позбутися радянського минулого непросто, але з часом ця спадщина відійде в минуле

— Дехто вважає, що внаслідок реформи зростає кількість органів управління і бюрократичних посад, і що на тактичному рівні армія залишається організованою за радянською моделлю та з радянськими статутами й оргштатною структурою. Наскільки це відповідає дійсності?

— Сьогодні важко не побачити тих змін, що відбулися й тривають у Збройних Силах України. Від трансформації органів військового управління, організації підготовки військових частин і підрозділів до речового, продовольчого та іншого забезпечення.

До речі, щороку вебресурс Global Firepower оприлюднює оцінку сукупної військової потужності кожної з країн світу. Так, у рейтингу найсильніших військових держав світу Україна посіла 27-у сходинку зі 138, а серед країн Європи — 9-е місце з 50. За даними авторитетного міжнародного видання SIPRI (Стокгольмського інституту досліджень проблем миру), за обсягом оборонних видатків Україна перебуває в третьому десятку з-поміж усіх країн світу.

Звісно, реформи не можуть відбутися в одну мить. Це тривалий процес, який потребує реалізації організаційних, наукових, законодавчих, нормативних та інших заходів, належного фінансового й матеріального забезпечення.

Твердження, що українська армія озброєна тільки радянськими зразками озброєння і техніки, не відповідає дійсності. До військ поступово надходить нове та модернізоване озброєння. Звичайно, хотілось би отримувати його більше, але слід зважати на можливості держави.

Торік тільки доктринальних документів за стандартами та принципами НАТО органами військового управління опрацьовано понад три сотні.

У навчальних центрах інструктори збройних сил США, Великої Британії, Канади, Литви готують наших спеціалістів-інструкторів та підрозділи в повному складі. Така підготовка на тактичному рівні дає нам змогу опанувати натовські методики й обмінятися досвідом.

Також докладаються зусилля для розвиту сержантського корпусу, впровадження алгоритмів кар’єрного зростання сержантів та старшин.

Під час трансформації наявних і створення нових командувань чисельність особового складу органів військового управління, запевняю, не зросла. А загалом навіть зменшилася й відповідає чисельності, що прийнята у збройних силах країн Північноатлантичного альянсу.

Реформування триває, й оргштатні структури як органів військового управління, так і військових частин та підрозділів поступово приводимо у відповідність до нинішніх завдань та функцій. Іншими словами — кожна військова структура має бути спроможна виконати те саме, що роблять аналогічні структури армій країн НАТО. Тобто штаби й підрозділи мають бути сумісними з нашими партнерами на всіх рівнях.

Участь наших підрозділів у багатонаціональних навчаннях засвідчила, що вони за спроможностями не поступаються підрозділам армій провідних країн світу. Відсутність найновітніших зразків озброєнь і техніки часто-густо компенсується бойовим досвідом, злагодженістю та професійністю.

Найближчим часом очікуємо й на зміну військових статутів, нову редакцію яких має затвердити Верховна Рада. Між тим, зміни до бойових статутів вносимо постійно, враховуючи досвід ведення бойових дій під час антитерористичної операції та операції об’єднаних сил. Позбутися радянського минулого непросто, але з часом ця спадщина, поза сумнівом, відійде в минуле. Нині докладаємо всіх зусиль, аби цей процес прискорити.

Перехід на стандарти НАТО потребує зміни ментальності військових

— Проведена реформа відбувалася також у рамках переходу України на стандарти НАТО. Скільки таких стандартів уже впроваджено в українському війську і які слід ще очікувати найближчим часом?

— Стандарти військового управління НАТО визначаються відповідними доктринами. Генеральний штаб розробляє доктринальні документи в рамках проєкту «Об’єднана підготовка та взаємосумісність» за процедурами країн-членів НАТО з урахуванням національних особливостей.

Так, найперше було опрацьовано Ієрархію доктрин Збройних Сил України, яка охоплює перелік усіх доктринальних документів та військових публікацій. Вона являє собою систему з вертикальним розподілом доктрин за функціональною ознакою кожної так званої J-структури (від J-1 до J-9) Генерального штабу та горизонтальним розмежуванням за рівнями важливості та ступенем деталізації.

Найвищими є Доктрина застосування сил оборони держави, розроблена на основі Стратегії воєнної безпеки України, та десять ключових доктрин, які є системотворчими в дев’яти сферах: «персонал», «розвідка», «операції», «логістика», «планування», «зв’язок», «підготовка», «ресурси» та «цивільно-військове співробітництво». Вони змістовно поєднуються з Доктриною застосування сил оборони держави.

Для їх розвитку опрацьовано 76 визначальних доктринальних документів, котрі деталізують положення ключових доктрин, та 188 доктринальних документів видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Це бойові статути, настанови та інші доктрини, у розробці яких враховувався досвід АТО та ООС.

Загалом протягом минулого року опрацьовано понад 300 військових публікацій. Нині ця робота триває вже на нижчих рівнях військового управління. Водночас уточнюються ключові доктринальні документи, бойові статути й настанови, розробляються тактичні публікації.

Також триває робота зі створення бази даних «відкритих» доктринальних документів у інтернеті за аналогом країн-партнерів.

Наш та міжнародний досвід свідчить, що це — тривалий і масштабний процес, який охоплює всі сфери діяльності Збройних Сил — від оперативного планування до застосування військової техніки та озброєння.

Сам процес упровадження стандартів Альянсу (адміністративних, оперативних, технічних та матеріальних) передбачає низку кроків, серед яких головним є розроблення на основі натовських стандартів відповідних національних нормативно-правових та нормативних документів.

Важливо додати, що окрім суто практичних аспектів цієї роботи, є кілька чинників, які мають критичне значення для досягнення її кінцевої мети. Це — зміни в ментальності особового складу, готовність керівників до впровадження нових підходів, а також фундаментальні зміни в системі військової освіти, яка має остаточно позбутися радянських рис.

Один з ключових чинників — знання англійської мови. Без володіння мовою, військовою термінологією — запровадження стандартів і досягнення сумісності зі збройними силами членів НАТО неможливе. Очевидно, що, не володіючи англійською, неможливо навіть опанувати понятійний апарат штабних процедур Альянсу.

Україна є найбільшим отримувачем допомоги в рамках трастових фондів НАТО

— Які пріоритетні напрямками співпраці з Північноатлантичним альянсом? Як оцінюєте загалом взаємодію з країнами-партнерами в контексті російської агресії?

— Пріоритетним напрямком передусім є підготовка органів управління та досягнення сумісності штабів. Сьогодні десятки іноземних радників та інструкторів передають нам міжнародний досвід і знання, допомагаючи уникнути можливих помилок на шляху реформ. Яскравий приклад: за допомогою іноземних радників ми практично виконали завдання першого етапу трансформації системи об’єднаного керівництва силами оборони та військового управління у Збройних Силах України.

Другим, не менш важливим, напрямком співпраці є масштабна практична та матеріально-технічна допомога, що надається в рамках проєктів трастових фондів НАТО та відповідних двосторонніх програм. Україна є найбільшим реципієнтом допомоги НАТО, яка надається державам-партнерам у межах трастових фондів Альянсу.

Ця допомога полягає як у виділенні коштів до бюджету фондів, які надалі використовуються при закупівлі обладнання для нагальних потреб української армії, фахової підготовки персоналу, реабілітації поранених військовослужбовців, так і в наданні союзниками масштабної консультативно-дорадчої допомоги з напрацювання концептуальних засад розвитку Збройних Сил.

У червні 2020 року Україна стала партнером НАТО з розширеними можливостями. До цього такий статус мали п’ять країн-партнерів — Австралія, Грузія, Йорданія, Фінляндія та Швеція. Він дає його учасникам низку переваг порівняно з іншими партнерами. Зокрема, щодо підготовки персоналу та підрозділів, а також участі в навчаннях за тематикою статті 5 Північноатлантичного договору, що є недоступним для решти держав-партнерів, а також допуску до навчань з кібербезпеки. Істотно розширює можливості в навчально-тренувальних заходах за цією тематикою.

Окрім того, така держава-партнер може бути попередньо визнана потенційним учасником майбутніх операцій Альянсу, що надає її представникам доступ до механізму кризових консультацій, оперативного планування на ранніх стадіях та обміну інформацією.

Для нас важливим є практичне набуття сумісності наших сил та засобів з військовими формуваннями НАТО, зміцнення рівня військової взаємодії.

Ми виходимо з того, що сучасні безпекові умови, зокрема протидія збройній агресії з боку Російської Федерації, потребують максимально ефективного використання всіх механізмів та інструментів співпраці з НАТО. Велику роль відіграє й участь наших партнерів у міжнародних навчаннях, що відбуваються на території України.

У цілому ж можна констатувати, що військова співпраця з нашими іноземними партнерами значною мірою допомагає нам просуватися на шляху реформ українського війська.

Поки триває війна, про скорочення війська не йдеться

— Яка ситуація навколо приведення штатної чисельності ЗСУ у відповідність до законодавства України? Процес уже завершено, чи відбулося при цьому зменшення кількості військових частин та управлінських структур у ЗСУ?

— Нині уточнено поетапний порядок приведення штатної чисельності військ у відповідність до визначених законодавством показників. У процесі оптимізації штатної структури жоден бойовий підрозділ не може бути скорочено. Є завдання: ще раз проаналізувати ефективність та доцільність нинішніх штатів управлінських структур, зокрема, з огляду на дублювання функцій та щодо небойових підрозділів.

До речі, понад 9 тисяч військовослужбовців, призваних за мобілізацією, самовільно залишили військові частини й перебували в розшуку. Законодавчі зміни дали змогу командирам у співпраці з прокуратурою та військовою службою правопорядку за певною процедурою виключити зі списків частину цих осіб. На вивільнені посади ми набрали нових мотивованих людей, які нині проходять військову службу за контрактом.

Укотре хочу наголосити: поки триває війна, про скорочення війська не йдеться. Абсурдно навіть про це говорити. У процесі реформи жоден бойовий підрозділ не буде скорочено. Це чітка позиція керівництва Збройних Сил України.

Натомість пропонуються інші шляхи оптимізації чисельності: виключити апарат Міноборони та підпорядковані йому установи, а також Головне управління розвідки Міноборони зі складу Збройних Сил, активніше запроваджувати аутсорсинг. Завдяки цьому Збройні Сили будуть позбавлені невластивих їм функцій і займатимуться лише завданнями за призначенням.

Паперової бюрократії не так легко позбутися, але зміни йдуть

— З боку молодих офіцерів чимало скарг на те, що більшість їхнього часу й зусиль іде на оформлення різних паперів та ведення різноманітних журналів, а не на бойову підготовку. Що робиться для скорочення зайвої паперової бюрократії?

— Паперової бюрократії не так легко позбутися. Її можливо замінити автоматизованими системами. Але є юридичні нюанси, котрі вимагають вести облік лише на папері — це стосується документів бойового управління, обліку особового складу, матеріально-технічних засобів тощо.

З поступовим наближенням Збройних Сил до нових стандартів та структур відбувається і процес зменшення документообігу, запровадження електронних документів.

На часі — впровадження електронного посвідчення військовослужбовця — пластикової карти. Це має спростити виконання повсякденних завдань військовослужбовцем, як то: відмітки про відрядження, отримання матеріальних засобів тощо. Електронне посвідчення може замінити медичну книжку, реєстр речового майна, перепустку, виступатиме захищеним носієм особистого ключа доступу до інформаційно-аналітичних систем тощо.

Цим питанням опікуються відповідні структурні підрозділи Міністерства оборони та Збройних Сил України.

У теробороні найголовнішим є готовність громадян чинити опір загарбникові

— Після початку збройної агресії Росії в Україні проходили активні дискусії щодо реформування системи територіальної оборони. Яка ситуація навколо цієї реформи? Як має виглядати ефективна територіальна оборона?

— Наслідком браку належної територіальної оборони стало загарбання Криму 2014 року, безперешкодна дія диверсійно-розвідувальних груп у Донецькій та Луганській областях, що надалі призвело до тимчасової окупації цих територій.

Потрібно змінити філософію територіальної оборони, яка має ґрунтуватися на організованих, забезпечених та підготовлених підрозділах, готовності населення захищати свій край. А для цього військовослужбовці запасу, котрі перебувають у оперативному резерві, мають досконало володіти зброєю, тактичною медициною, уміти діяти в складі малих груп та підрозділів тощо. А найголовніше — громадяни мають бути морально готовими чинити збройний опір загарбникові й володіти військовими навичками.

Сьогодні відпрацьовано розгортання складників територіальної оборони й перевірено функціонування системи управління нею. Під час масштабних навчань «Об’єднані зусилля — 2020» на навчальні збори до військових частин територіальної оборони та військових частин було залучено понад 7 тис. резервістів оперативного резерву другої черги та військовозобов’язаних.

Вони відпрацьовували практичні дії як самостійно, так і у взаємодії з іншими складовими сил оборони — Державною прикордонною службою, Національною гвардією, Національною поліцією України. Виконували завдання, зокрема, з прикриття державного кордону, охорони органів державної влади, критичних об’єктів інфраструктури, мостів, навчалися протидіяти диверсійно-розвідувальним силам та антидержавним незаконно утвореним озброєним формуванням. Також приділялася увага несенню служби на блокпостах з практичними діями з перевірки цивільних громадян та автотранспорту на автошляхах.

З року в рік участь у навчальних зборах беруть дедалі більше вмотивованих громадян, а керівники підприємств, установ та організацій з розумінням ставляться до участі їхніх працівників у навчаннях.

Триває вдосконалення системи територіальної оборони з урахуванням практичного досвіду щодо протидії гібридній агресії Російської Федерації. Вивчили і враховуємо досвід наших партнерів. Також сподіваємося на підтримку народних депутатів і законодавче закріплення цього важливого виду оборони держави.

ЗСУ впевнено набувають рис армії за зразками НАТО

— Недавня азербайджано-вірменська війна в Нагірному Карабасі підтвердила, що сучасні технології, у т.ч. безпілотні літальні апарати, є вирішальними для бойових операцій. Яка ситуація з дронами в українській армії?

— Те, що Збройні Сили України необхідно переозброювати, ні для кого не новина. Бойові дій на Кавказі, у Сирії та в інших гарячих точках планети підтвердили ефективність високоточної зброї, до якої належать і безпілотні авіаційні комплекси.

У Збройних Силах на озброєнні — безпілотні авіаційні комплекси турецького виробництва BAYRAKTAR TB2, вітчизняні безпілотні літальні апарати «Лелека», «Фурія» та інші. Триває льотна підготовка екіпажів безпілотних авіаційних комплексів та операторів БПЛА. Вони готові до виконання завдань, що підтверджено успішним застосуванням комплексів під час навчань. Водночас практичне застосування BAYRAKTAR у зоні проведення ООС обмежено умовами виконання Мінських домовленостей: заборонено їх використання у 30-кілометровій зоні від лінії розмежування.

Сьогодні тривають перемовини з провідними виробниками сучасних безпілотних ударних авіаційних комплексів щодо їх постачання до Збройних Сил України. А також розробляються новітні вітчизняні ракетні та артилерійські високоточні комплекси.

Потреба в озброєнні є, її показники Генеральний штаб щороку уточняє та надає Міноборони для реалізації.

— Що закуповується для ЗСУ в першу чергу?

— Починаючи від боєприпасів, безпілотних літальних апаратів, у тому числі ударних, ракетних і артилерійських високоточних систем, лопатей для вертольотів, закінчуючи протиракетними комплексами та кораблями для ВМС. Очікуємо на ракетні комплекси «Нептун», засоби радіоелектронної боротьби та боротьби з БПЛА, засоби захищеного зв’язку, а також нові БТРи, модернізовані танки, засоби розвідки, антиснайперські комплекси тощо.

«Мотор-Січ» освоїв виробництво несучих лопатей для бойових вертольотів Мі-24 та транспортних — Мі-8. Це значно підвищує рівень боєздатності бригад армійської авіації й дає великі можливості з їх застосування.

Водночас нині про масове переозброєння військ, про повне переозброєння бригад, на жаль, ще не йдеться.

Цього року плануємо отримати береговий ракетний комплекс «Нептун», американські патрульні катери типу Island, середній розвідувальний корабель, малий броньований артилерійський катер «Гюрза-М», кілька десантно-штурмових катерів та інше озброєння. До речі, українські екіпажі катерів Island нині проходять навчання в США, і після надходження цього озброєння зможемо одразу поставити його для несення бойового чергування та виконання завдань.

Сьогодні Збройні Сили України впевнено набувають рис та спроможностей армії нового зразка за стандартами НАТО. Відстоюють незалежність і територіальну цілісність держави, стримуючи окупантів у районі проведення ООС і на кордонах нашої держави.

Василь Короткий, Відень

Джерело: Укрінформ.

8
1
Читайте нас у Facebook