Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Військові конфлікти сьогодення передбачають використання різної військової техніки. Сучасна війна, попри успіхи продемонстрованих у останніх конфліктах БПЛА, неможлива без застосування бронетехніки, серед якої важливе місце займають бронетранспортери.
У павільйонах Національного виставкового центру в Абу-Дабі серед численних експозицій українські виробники представили БТР-4МВ1 ― модернізований варіант добре відомого БТР-4, розроблений фахівцями «Харківського конструкторського бюро імені О.О. Морозова», що входить до складу «Укроборонпрому». «Четвірка» з часом стала одним із основних бронетранспортерів ЗСУ. Підтверджує пристойні характеристики машини не тільки участь у міжнародних виставках, а й у повсякденній бойовій роботі.
Україна та її стратегічний партнер США серійно випускають сучасні бронетранспортери й активно застосовують їх у реальних боях. Наш агресивний сусід Росія теж намагається вчергове наздогнати світ та створити традиційно «унікальний» зразок техніки, із натхненням видаючи старі конструкторські рішення за «проривні» технології. У результаті при створенні «нових» зразків бронетранспортерів росіяни не змогли відійти від класичної схеми машини, розробленої у 1956 році. У 2013-му вони запустили в серію та прийняли на озброєння БТР-82А.
Щоб зрозуміти рівень російського «прориву» у виробництві бойових бронемашин, які масово надходять на озброєння армії РФ, достатньо порівняти основні характеристики американського БТР «Страйкер» , українського БТР-4 з «унікальним» БТР-82А.
Конструкція БТРа впливає на виживання екіпажу
БТР-4 та його колега БТР «Страйкер» мають типове компонування для машин країн НАТО. БРТ-4 має три відділення. У передній частині корпусу розташоване відділення управління, в середній ― моторно-трансмісійне, в кормі ― бойове й десантне. В американця у передній частині корпусу розташоване моторно-трансмісійне, ліворуч ― відділення управління з місцем для водія. За водієм розташоване місце командира машини. Середній відсік та кормова частина відведені для десантну.
Висадка десанту в БТР-4 і «Страйкера» здійснюється через кормові двері. БТР-82А має класичну застарілу радянську конструкцію. У передній частині корпусу місця водія і командира екіпажу, навідник ― у башті й тільки він може вести вогонь. У середній частині розташовується десант, який покидає машину через бічні двері. А в кормовій частині встановлено двигун.
У бойових умовах десантування через бічні двері дозволяє противнику швидко нейтралізувати десант, оскільки бійці нічим не захищені. За десантування через кормову апарель десант прикритий корпусом машини. Це дозволяє швидко десантуватися. Для збереження життя бійців у корпусі встановлені крісла для захисту від підриву на мінах. Російський десант розміщений посередині корпусу на жорстких сидіннях, які не мають протимінного захисту. Із лобової проєкції під час ураження захист мінімальний, на відміну від конкурентів, у яких двигун розташований так, що створює додатковий захист десанту. Для підвищення захисту американці передбачили оснащення своїх машин додатковим шаром кераміки, в українських машинах теж є варіант із посиленим захистом. Росіяни обмежились тим, що з внутрішньої сторони корпусу розмістили протиосколкові кевларові панелі, оскільки використання додаткової навісної броні призведе до переобтяження машини й додаткового навантаження на трансмісію і слабкий двигун.
Широкі можливості модульного компонування
Сучасна модульна конструкція українського та американського бронетранспортерів дозволяє не тільки значно підвищити рівень захисту екіпажу і десанту, а й відкриває можливість створювати машини з різним озброєнням у великій кількості модифікацій. БТР-4 сконструйовано так, щоб можна було оснастити модулями озброєння «Грім», «Шквал», БМ-7 «Парус», «БАУ 23х2» згідно з вимогами замовника.
Американці на базі своєї машини створили серію модифікацій, серед яких заслуговують на увагу самохідна артилерійська установка М1128 з британською 105-мм танковою гарматою, самохідний 120-мм міномет М1129, самохідний протитанковий ракетний комплекс М1134. Про рівень систем керування вогнем, приладами спостереження та озброєння красномовно говорить дальність стрільби, яка в БТР-4 сягає 5000 м проти 2000 м у російського БТР-82А.
Тривалість життя машини залежить від двигуна
На українських бронетранспортерах силові установки мають значно вищу потужність, ніж у російських. Двигун Deutz (на українських машинах встановлюють чотири типи двигунів) має моторесурс 1 000 000 км, російський дизельний двигун КамАЗ лише 50 000 км. Використання автоматичної коробки американської фірми Alisson значно полегшує роботу механіка-водія БТР-4 на відміну від російської моделі, в якій стоїть «механіка», від якої вздовж корпусу йдуть тяги до двигуна. Така «просунута» конструкція росіянина не тільки ускладнює роботу водія, а є причиною частих поломок та некоректного функціонування коробки передач.
Попри очевидні речі, росіяни продовжують уперто стверджувати: «Сравнение нашего бронетранспортера с его прямым заокеанським конкурентом не в пользу «американца». Що тут скажеш Фомам невіруючим….
