Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Мінстратегпром формує і реалізовує державну політику у сфері ОПК
Необхідність створення центрального органу виконавчої влади, який формуватиме і реалізовуватиме державну політику у сфері ОПК, назріла давно. Проте тривалий час все так і залишалося на рівні розмов. Нарешті у липні 2020-го справа зрушила з мертвої точки, коли уряд країни ухвалив відповідну постанову про створення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України. Новостворене відомство очолив віцепрем’єр-міністр Олег Уруський. У структуру цього міністерства увійшли ДК «Укроборонпром», Державне космічне агентство України, Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки, а також окреме державне підприємство «Павлоградський хімічний завод», що виробляє паливо для новітніх ракет.
Відтепер Мінстратегпром формуватиме політику так, щоб не надавати окремі преференції ані державному, ані приватному сектору господарювання вітчизняного ОПК. Адже має працювати на одну мету — своєчасне і якісне забезпечення українського війська сучасним ОВТ.
Сприяти цьому має і анонсоване Олегом Уруським створення агенції з оборонних технологій, що є спільним завданням з Міноборони. На його думку, залучення до цього процесу профільних фахівців із Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України та Національної академії наук дозволить краще розуміти, що в майбутньому найбільш потрібно для розвитку озброєння та військової техніки.
Уперше в історії України проведено огляд вітчизняної «оборонки»
Торік уперше в історії України провели огляд оборонно-промислового комплексу. Звіт про його результати Кабмін затвердив 20 травня 2020 року. Як зазначила з цього приводу заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Панаіотіді, мета огляду полягала в тім, щоб усебічно оцінити можливості і спроможності вітчизняної «оборонки» для подальшого напрацювання стратегії її розвитку в поєднанні з потребами ЗСУ. Огляд дав можливість визначити поточний стан підприємств (як державної, так і приватної форм власності) та рівень необхідної модернізації промисловості, обрати напрямки і шляхи їх розвитку.
Безпосередньо огляд містить дві частини: відкриту — доступну для всіх, і закриту — таємну. Цінність закритої в тім, що вона відображає не тільки стан обладнання, а й характеризує працівників підприємств. Зокрема, вивчалося питання здатності заводчан, які мають великий досвід і стаж роботи, передавати знання молоді. Адже для виробництва необхідно не тільки залучати інвестиції, а й запроваджувати освітні програми. Здобуті знання дозволять молодим працівникам ефективно працювати з новітніми технологіями у царині безпеки і оборони.
Корпоратизація «Укроборонпрому»: у складі холдингів залишиться 65 найперспективніших підприємств
21 грудня 2020 року гендиректор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв підписав наказ про початок корпоратизації Концерну. «Утворення холдингів, куди увійдуть 65 найперспективніших підприємств, відкриє можливість для залучення фінансів, нових технологій та впровадження прозорої ефективної системи корпоративного управління. Тож оборонно-промисловий комплекс в особі «Укроборонпрому» отримає довгоочікувану реформу, а люди — впевненість у завтрашньому дні», — зазначив він з цього приводу.
Щоправда, для повноцінного запуску цього процесу слід остаточно ухвалити законопроєкт № 3822 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», який Верховна Рада України підтримала в першому читанні 29 січня 2021 року.
Так, згідно з проєктом цього закону, запроваджується сучасна модель корпоративного управління на підприємствах Концерну, яка убезпечить їх від корупційних ризиків, конфлікту інтересів та прямого політичного впливу. Крім того, відбудеться оздоровлення підприємств «Укроборонпрому» на всіх рівнях: фінансовому, соціальному, виробничо-технологічному. Як результат, у державних оборонних підприємств з’явиться можливість залучати прямі (зокрема іноземні) інвестиції для виготовлення сучасних зразків озброєння й військової техніки, передусім для потреб ЗСУ.
Остаточну ліквідацію ДК «Укроборонпром» і створення нового оборонного холдингу у формі акціонерного товариства передбачено завершити до кінця червня 2021-го.
Уряд виділив торік майже 13 мільярдів гривень на закупівлю і модернізацію ОВТ
На закупівлю і модернізацію ОВТ з держбюджету України торік надійшло майже 13 мільярдів гривень. Завдяки раціональному використанню наявного фінансового ресурсу впродовж 2020-го на озброєння українського війська прийнято 28 та допущено до експлуатації 22 зразки ОВТ. Зокрема, на озброєння війська прийнято береговий ракетний комплекс 360МЦ «Нептун»; броньовану бойову колісну машину «Козак-2М1»; тактичну бойову колісну машину «Дозор-Б»; безпілотний авіакомплекс А1-СМ «Фурія»; комплекс зенітний ракетний переносний 9К310УМ; машину командно-штабну К-1450-02; автопаливозаправник АПЗ-6,5-5233; комплекс автоматизованого управління артилерійським дивізіоном 1В17У-2; комплекс протидії БПЛА ЕDM4S-ІUА; тепловізійну систему нічного керування АТRI TINDS; радарну систему МFTR-2100/40; мобільний ретранслятор цифрового транкінгового зв’язку спеціального призначення «Либідь К-2РТД»; станцію радіорозвідки радіорелейних ліній зв’язку «Виріб Р-365» тощо.
Окрім того, допущено до експлуатації ударний безпілотний авіаційний комплекс Bayraktar ТВ2; рухому танкоремонтну майстерню ТРМ-80Д; 30-мм постріл ВОГ-17В до автоматичного гранатомета АГС-17; КБА-117; прилад нічного спостереження ТВНО-2БУМ; броньовану медичну машину БММ МТ-ЛБу С; броньовану вантажівку «Козак-012»; 73-мм станковий гранатомет СПГ-9У; парашутну систему спецпризначення «Сокіл-Т»; безпілотний авіакомплекс Windhover й інші зразки ОВТ.
«Нептун» дістане за майже 300 кілометрів від нашого берега
Береговий ракетний комплекс 360МЦ «Нептун» за результатами державних випробувань прийнято на озброєння війська в серпні 2020-го.
РК-360МЦ — комплекс крилатих ракет наземного базування з протикорабельною ракетою Р-360. Призначений для ураження бойових кораблів, десантних, танкодесантних кораблів та транспортів, які діють як самостійно, так і у складі корабельних груп, десантних загонів, берегових радіоконтрастних цілей у простих і складних метеорологічних умовах, у будь-який час доби та року, за активної вогневої й радіоелектронної протидії ворога.
Тактико-технічні характеристики «Нептуна» вражають, адже дальність пуску ракети — до 280 км. Фактично цього вистачить, щоб контролювати всю українську прибережну смугу. При цьому швидкість польоту становить близько 1000 км/год, а глибока модернізація крилатої ракети дозволила знизити висоту польоту з 10 до 3 м. Це означає: її перехоплення для ворога стає надскладним завданням, і він, ймовірно, не зможе збити таку ракету.
До речі, Державне Київське конструкторське бюро «Луч», яке входить до складу «Укроборонпрому», і Міноборони України уклали контракт про постачання до війська у 2021 році берегових комплексів РК-360 МЦ «Нептун». Це відбудеться у межах державного оборонного замовлення.
Бронеавтомобіль «Козак-2М1» витримує підрив 8-кілограмової міни
Бронеавтомобіль «Козак-2М1», який серійно виготовляє ПАТ «НВО “Практика”», прийнятий на озброєння українського війська у квітні 2020-го. Здатний витримати обстріл бронебійно-запальними кулями калібру 7,62х39 у будь-якій проєкції і підрив 8-кг міни чи фугасу під колесом. Для підвищення захисту екіпажу й десанту обладнаний протимінними сидіннями і багатошаровою підлогою. Бронемашина має повністю несучий бронекорпус, що відрізняє її від аналогічних зразків, які зазвичай будують на базі позашляховиків чи вантажівок.
«Козак-2М1» з повною вагою 14 тонн оснащено 280-сильним дизельним двигуном об’ємом 5,9 л та крутним моментом 950 Н*м. Бронеавтомобіль має незалежну підвіску з можливістю блокування всіх коліс, кліренс у 500 мм та вертикальний хід коліс 260 мм. Це забезпечує високу прохідність і мобільність, а також максимальну швидкість 110 км/год.
Головне озброєння «Козак-2М1» — 12,7-мм великокаліберний кулемет НСВ, встановлений у захищеній турелі. Він забезпечує прицільну стрільбу на відстань до 2 км по наземних цілях. Екіпаж бронемашини — 8 осіб: 2 члени екіпажу та 6 бійців у десантному відділенні.
До речі, постачання «Козак-2М1» до військових частин Десантно-штурмових військ та Сил спеціальних операцій планують здійснити в другій половині 2021-го. Згадана броньована бойова колісна машина покликана замінити у вказаних родах військ бронеавтомобіль «Козак-2».
«Фурія» — розвідник і коригувальник вогню артилерії
Безпілотний авіаційний комплекс розвідки та коригування вогню артилерії А1-СМ «Фурія» розробила й серійно випускає приватна компанія НВП «Атлон Авіа». Прийнятий на озброєння у квітні 2020-го.
БПАК «Фурія» здатний проводити розвідку і визначати точні координати цілі вдень і вночі. Може перебувати в повітрі понад 3 години, має оперативний радіус 50 км. До складу комплексу входять кілька літальних апаратів, денне і нічне корисне навантаження (включаючи тепловізійну камеру), наземна станція управління та обробки інформації, антени й інше додаткове обладнання.
А1-СМ «Фурія», побудований за аеродинамічною схемою «літаюче крило», здатний розвивати швидкість до 130 км/год, підніматися на висоту до 2500 м і долати відстань до 200 км. Завдяки використанню склотканини, карбону та кевлару має максимальну злітну вагу 5,5 кг, а живиться від потужної батареї до 42 000 mAh.
Зліт безпілотника — за допомогою еластичної чи механічної катапульти, а посадка у штатному режимі — на парашуті, що спрощує експлуатацію.
