ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Аналіз Генерального штабу ЗСУ щодо бойових дій на Дебальцевському плацдармі з 27 січня до 18 лютого 2015 року

Прочитаєте за: 8 хв. 18 Лютого 2021, 15:15

У січні-лютому 2015 року відбулася головна битва між українською армією та російсько-терористичними військами.

До цього часу сили АТО протягом дев’яти місяців забезпечували ізоляцію кризового району на сході України та не допускали його розширення на решту території держави. Починаючи з травня 2014 року, штабом АТО було проведено більше 40 операцій зі звільнення території Луганської та Донецької областей від незаконних збройних формувань. Більшість з них була успішною.

Підрозділи Збройних Сил, Національної гвардії, органів Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України звільнили від терористичних угруповань близько 60% території Донецької та Луганської областей. Звільнено більше ста населених пунктів регіону, найбільш важливими з яких були: Маріуполь, Слов’янськ, Краматорськ, Сіверськ, Рубіжне, Дзержинськ, Лисичанськ, Дебальцеве та інші.

«Гарячим» етапом ведення АТО був період з травня по серпень 2014 року. На середину серпня сили АТО створили усі умови для повного блокування бойовиків в районах міст Горлівка, Алчевськ, Стаханов, а також Луганськ та Донецьк. Впродовж місяця, приблизно до 15 вересня, планувалося завершити їх ліквідацію. Але внаслідок відкритого вторгнення регулярних підрозділів Збройних сил Російської Федерації на територію України кількісна перевага опинилася на боці противника.

Після потужного артилерійського удару з території РФ, у якому були задіяні близько 200 одиниць артилерії, відбулось вторгнення російських військ.

У вересні — грудні 2014 року інтенсивність бойових дій в районі проведення АТО знизилася. Відповідно до Мінських домовленостей, досягнутих у вересні, здійснювалося відведення озброєння калібром більше 100 мм від лінії зіткнення на встановлені відстані.

Черговий виток загострення обстановки в районі АТО відбувся у січні-лютому 2015 року. Найбільш складна ситуація склалася в районі Донецького аеропорту та Дебальцевого. Противник намагався будь-якою ціною ліквідувати Дебальцевський виступ та захопити Донецький аеропорт, тим самим примусивши Україну йти на політичні поступки під час переговорного процесу стосовно особливого статусу Донбасу, амністії для терористів, а також термінів і порядку проведення виборів до органів місцевого самоврядування.

Терористи, маючи підтримку підрозділів Збройних сил РФ, прагнули будь-якою ціною здійснити оточення та розгром наших військ.

Ліквідувавши Дебальцевський виступ, російсько-терористичні війська мали на меті розвинути наступ та захопити Артемівськ, Краматорськ і, в подальшому, Харків.

Не допустити просування противника вглиб території України було однією з цілей операції, яку наші війська проводили в районі Дебальцевого.

Стійкою обороною займаних рубежів і позицій наших військ планувалося не лише зупинити переважаючі сили противника, а й нанести йому значні втрати і максимально знизити наступальний потенціал та, як наслідок, зірвати його задум.

Якби противник не був виснажений, вивід наших підрозділів з Дебальцевського виступу з мінімальними втратами був би ускладненим. Крім того, противник отримав би можливість розвитку наступу вглиб контрольованої території «на плечах» наших військ.

Саме значні втрати, нанесені російському противнику, примусили його відмовитися від подальших наступальних дій, дозволили перекинути резерви сил АТО, а також забезпечили успішне відведення наших підрозділів з Дебальцевського виступу у безпечні райони з мінімальними втратами.

На 27 січня 2015 року у секторі С було залучено близько 13 тисяч особового складу, з них:

  1. Збройні Сили України — понад 8 тисяч осіб;
  2. Національна гвардія — до 1500 осіб;
  3. Служба безпеки України — до 250 осіб;
  4. Міністерство внутрішніх справ — понад 3 тисячі осіб.

У складі угруповання сектору С нараховувалося:

120 танків;

530 бойових броньованих машин;

180 артилерійських систем;

65 реактивних систем залпового вогню.

При цьому, загальна чисельність особового складу підрозділів, що несли службу безпосередньо в районі Дебальцевського виступу в лютому 2015 року, складала близько 4700 військовослужбовців ЗСУ:

по рубежу Семигір’я — Троїцьке — до 1500 осіб;

по рубежу Вуглегірьк — Дебальцеве — до 2700 осіб;

по рубежу Булавинське — Нікішине — до 500 осіб.

У цьому ж районі від Національної гвардії, Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України були задіяні близько 500 осіб.

В розпорядженні наших військ в районі Дебальцевого було:

50 танків;

40 артилерійських систем;

15 реактивних систем залпового вогню.

Силам АТО у секторі С протистояло угруповання російсько-терористичних військ загальною чисельністю понад 19 тисяч осіб. У його складі нараховувалося:

170 танків;

280 бойових броньованих машин;

290 артилерійських систем;

110 реактивних систем залпового вогню.

При цьому лише в районі Дебальцевого противник мав:

до 120 танків;

до 180 артилерійських систем;

до 60 реактивних систем залпового вогню.

З 31 січня до 17 лютого по позиціях наших підрозділів щодоби відбувалося щонайменше 100 обстрілів з боку противника. Для придушення вогневих засобів, знищення резервів противника силами АТО було нанесено більше 1500 ракетних ударів та вогневих нальотів артилерії для підтримки підрозділів, що вели оборонні дії в секторі С.

Втрати, які поніс противник внаслідок вогневого ураження нашою артилерією, змусили його відвести свої засоби ураження на максимально допустимі відстані для зниження їх уразливості та зосередити їх південніше м. Дебальцеве. Після цього ефективність застосування артилерії та реактивних систем залпового вогню противника значно знизилася.

Незважаючи на гостру нестачу резервів, Генеральному штабу ЗСУ вдалося зосередити у смузі сектору С мінімально необхідну кількість сил і засобів. Як резерв керівника сектору в районах сел. Луганське та Покровське утримувалися 1-ша батальйонна тактична група та 5-й механізований батальйон 30-ї окремої механізованої бригади. Зведений підрозділ 42-го окремого мотопіхотного батальйону утримувався в районі Костянтинівки у двохгодинній готовності до дій на загрозливих напрямках. Крім того, в районах Артемівська та Клинового утримувалася 30-та окрема механізована бригада (без 1-ї батальйонної тактичної групи, ротної тактичної групи 3-го механізованого батальйону, 4-го,5-го механізованих батальйонів) у готовності до мобільних дій за рішенням керівника АТО.

До переломних моментів, які не дозволили втримати оборону в районі Дебальцевого, варто віднести бойові дії у Вуглегірську та на північно-східній околиці Дебальцевого. В районі Вуглегірська підрозділи 13-го окремого мотопіхотного батальйону, які спільно з підрозділами Національної гвардії та Міністерства внутрішніх справ виконували завдання в опорних пунктах на околиці міста, несвоєчасно виявили підхід противника та були змушені поспіхом відходити, залишивши свої позиції.

Не витримавши вогневого впливу противника, 107 бійців 40-го окремого мотопіхотного батальйону, які виконували завдання на північно-східній околиці Дебальцевого, здалися в полон. Після цього виконувати завдання залишилися лише 23 військовослужбовці 95-ї окремої аеромобільної бригади, які посилювали опорні пункти 40-го батальйону.

В той час, коли противник зосередив максимальну кількість сил і засобів в районі Дебальцевого, 57-й окремій мотопіхотній бригаді було поставлено завдання провести штурмові дії та зайняти Горлівку. Але бригада так і не зрушила з місця.

Особовий склад зведеного загону 3-го та 8-го окремих полків спецпризначення, які мали забезпечити відведення підрозділів з району Дебальцевого, внаслідок фізичного та морального виснаження відмовився виконувати завдання, самостійно їх змінюючи та відходячи без наказів у безпечні райони.

Коли стало зрозуміло, що втримати Дебальцеве неможливо, було прийнято рішення про виведення підрозділів у безпечні райони. Під час Дебальцевської операції вперше було здійснено виведення великої кількості військ з-під ударів противника.

Незважаючи на досягнуті у Мінську домовленості про припинення вогню з 00.00 15 лютого 2015 року російські терористи за підтримки регулярних підрозділів Збройних сил РФ не лише обстрілювали позиції наших військ з танків, артилерії та реактивних систем залпового вогню, а й систематично здійснювали штурмові дії, намагаючись захопити базові табори, опорні пункти та блокпости, наносили удари по мирним цілях у населених пунктах.

Особливого цинізму набув зміст заходів психологічного впливу з боку РФ. Українські військовослужбовці отримували адресні СМС-повідомлення з погрозами та вимогами здати свої позиції. Рідні та близькі наших військових також отримували СМС-повідомлення такого ж змісту.

Незважаючи на це, наші війська мужньо обороняли Дебальцевський виступ. Вони сковували переважаючі сили противника, не допустили проведення подальших наступальних дій ворога на інших напрямках та створили умови для досягнення цілей під час переговорів у Мінську.

З честю виконавши усі визначені завдання, підрозділи сил АТО з мінімальними втратами були виведені у нові райони, закріпилися на вигідних рубежах, де продовжили виконання завдань.

Активні дії мобільних груп 95-ї окремої аеромобільної бригади, посилених танками 14-ї окремої механізованої бригади, потужний вогонь артилерії, дії із засідок снайперів підрозділів спецпризначення та загальні втрати, які противник поніс в боях за Дебальцеве, виснажили його. Тому вже з 21 лютого противник припинив будь-які дії на цьому напрямку.

Підрозділи тактичної групи Барс «були» передані в безпосереднє підпорядкування штабу сектору С в Артемівську.

Під час бойових дій в районі Дебальцевого у період з 15 січня до 18 лютого загинуло 110 військовослужбовців, 270 було поранено, 7 — взято в полон та 18 зникли безвісти. За весь час оборони Дебальцевського виступу загинуло 136 та було поранено 331 військовослужбовців ЗСУ.

Значними були втрати українських військ в озброєні. Біля 30% техніки було знищено противником або виведено з ладу силами наших підрозділів.

За ведення бойових дій в районі Дебальцевого державними нагородами України нагороджено 379 військовослужбовців (зокрема посмертно — 136), а відзнаками Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ — 450 осіб.

ВИСНОВКИ

Внаслідок скоординованих дій сил АТО задум противника — оточити наші війська та знищити їх в районі Дебальцевого — був зірваний.

Втрати, яких зазнав противник, змусили його відмовитися від подальших наступальних дій.

Силам сектору С вдалося утримати бар’єрний рубіж по річці Луганка і закріпитися на плацдармі Луганське — Троїцьке — Попасна, не допустивши захоплення росіянами нових територій.

Підрозділи були виведені з-під ударів противника з мінімальними втратами особового складу та перейшли до оборони на завчасно підготовлених оборонних рубежах.

Стежте за нами в Instagram