Одним із напрямів його діяльності є забезпечення харчування для військовослужбовців. Також у сфері його відповідальності — речове забезпечення в нашій армії. Що вже зроблено за цей період…
Минулий рік був складним у всіх аспектах, зокрема й через певні обмеження, для організації фізичної підготовки та тренувань і виступів армійських спортсменів як у національних чемпіонатах, так і міжнародних. І все ж, він має право на свою історію. Поговорити про підсумки торішнього спортивного року ми запросили начальника Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України Юрія Фіногенова.
− Дійсно, 2020-й був роком випробувань і для спортсменів, і для тренерів на міцність, вміння знаходити нові підходи до організації навчально-тренувального процесу, проведення спортивних змагань, як правило без глядачів і уболівальників. Потрібно було контролювати стан здоров’я в умовах протиепідемічних заходів, − зазначив на початку розмови Юрій Семенович. − Але й у цих складних умовах і фізична підготовка військовослужбовців, і спортивна робота у Збройних Силах України не припинялись.
Загалом у 2020 році в складі національних збірних команд України та Збройних Сил України на чемпіонатах і кубках світу та Європи, інших міжнародних змаганнях виступили 787 спортсменів Збройних Сил України. Вони взяли участь у 265 змаганнях та здобули 118 золотих, 99 срібних та 77 бронзових медалей. Крім того, 1580 армійських спортсменів взяли участь у 202 чемпіонатах і кубках України та інших всеукраїнських змаганнях, де здобули 758 золотих, 528 срібних та 445 бронзових медалей.
Водночас, у зв’язку зі встановленням карантину та запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів, значна частина змагань, зокрема й міжнародного рівня, були скасовані або перенесені. Це стосувалося й головної події спортивного року – Олімпійських ігор у Токіо, які мали відбутися у 2020 році. Олімпіада відбудеться цьогоріч з 23 липня до 8 серпня.
− Якщо ми вже згадали Олімпіаду, то повідомте, хто виборов ліцензії і готуватиметься до літніх ігор у Японії.
− Станом на 1 лютого цього року 29 армійських спортсменів здобули ліцензії на участь в XXXII Олімпійських іграх у Токіо, що становить 34% від загальної кількості ліцензій збірної команди України.
Греко-римську боротьбу представлять лейтенант Жан Беленюк і працівник ЗСУ Ленур Тіміров, велоспорт − старший сержант Олена Старікова. У веслуванні на байдарках та каное боротьбу за нагороди поведуть старшина Юрій Вандюк, старший сержант Едуард Шеметило, працівники ЗСУ Марія Повх, Марія Кічасова-Скорик, Анастасія Четверікова. Великі надії покладаємо на вдалий виступ наших легкоатлетів молодшого лейтенанта Юлію Левченко, старшину Ірину Геращенко, старшого солдата Ярославу Магучіх. Ці стрибунки у висоту наразі найсильніші в Україні. Сподіваємось і на вдалий виступ в бігу на 400 метрів із бар’єрами молодшого лейтенанта Анни Рижикової, старшого солдата Ірини Климець (метання молота), працівників ЗСУ Дарії Михайлової та Євгенії Прокоф’євої в марафоні та Інни Кашиної у спортивній ходьбі на 20 кілометрів.
Гадаю, ближче до Олімпіади ми познайомимо прихильників спорту з армійськими олімпійцями через ваше інформаційне агентство більш докладно.
− Можете назвати п’ятірку найкращих армійських спортсменів 2020 року?
− Ми вже говорили з вами, що міжнародні та національні федерації з видів спорту по-різному підходили до проведення змагань в умовах карантинних обмежень. У деяких видах спорту змагання не відбувались, а деякі – спромоглися організувати та провести чемпіонати світу та Європи, етапи Кубка світу. Тож загальна процедура визначення найкращого спортсмена залежала від поточної ситуації та можливості участі у змаганнях того чи іншого рівня.
Отже, до першої п’ятірки найкращих спортсменів Збройних Сил України за системою оцінки роботи спортсменів клубів увійшли:
старшина Олена Старікова (велотрек), яка стала бронзовою призеркою загального заліку Кубка світу в спринті (олімпійська дистанція). Вона є чемпіонкою Європи, дворазовою бронзовою призеркою чемпіонату Європи – 5760 балів;
старшина Юлія Джіма Юлія (біатлон) – 3100 балів;
працівник ЗСУ Анна Нагірна (велотрек, велошосе) – 2360 балів;
лейтенант Наталія Смаль (боротьба самбо) – 2240 балів;
молодший сержант Роман Гладиш (велотрек) – 2210 балів.
Як бачимо, до чільної п’ятірки найкращих спортсменів за підсумками 2020 року увійшли три представники велоспорту, оскільки Міжнародна федерація велоспорту спромоглася організувати й провести змагання як світового, так і європейського рівня. Водночас у Збройних Силах України існує відповідний потенціал та когорта спортсменів вищої кваліфікації і відповідний тренерсько-викладацький склад. І, звичайно, матеріально-технічна база, зокрема, єдиний критий велотрек в Україні, що утримується і розвивається на балансі Навчально-спортивної бази літніх видів спорту.
Можна констатувати, що представникам велосипедного спорту вдалося у 2021 році максимально реалізувати свої спортивні амбіції та можливості.
− Юрію Семеновичу, а що з армійським боксом? Ми давно вже не бачили представників Збройних Сил у національній збірній. Де нові Клички та Сидоренки?
− Маю визнати, що на сьогодні з цим, традиційно армійським видом спорту, у нас проблеми. На жаль, немає у нас боксерів, які б могли змагатися за найвищі нагороди навіть у чемпіонаті України. Тут є над чим працювати нашим тренерам і селекціонерам.
− Скажіть, а яка кількість армійських спортсменів є членами збірних команд України?
− До складу різних збірних команд України з видів спорту входять 475 представників Збройних Сил, з яких членами основного складу є 399 атлетів і 48 − це кандидати до збірних. Крім того, 28 наших спортсменів перебувають в полі зору тренерів як резервний склад. Взагалі представництво армійських спортсменів у складі національних збірних команд України становить близько 30 відсотків.
Хотів би ще зазначити, що спортивний потенціал закладів фізичної культури та спорту в Збройних Силах становлять 66 заслужених майстрів спорту України, 36 заслужених тренерів, 188 майстрів спорту міжнародного класу та 248 майстрів спорту України.
− Неодноразово доводилось чути й читати відгуки на участь військових спортсменів у різного роду змагань приблизно такого змісту: «Цікаво, як проходить службу той чи інший військовий в ЗСУ?» або «У якому виді військ він служить?» тощо. Це свідчення того, що громадяни не знають про порядок та особливості проходження служби військовими спортсменами. Розкажіть про службу армійських спортсменів. Як відбувається їх призов до лав Збройних Сил?
− Усе дуже просто. Військову службу в спортивних клубах громадяни України проходять відповідно до вимог законодавчих та нормативно-правових актів України, зокрема, Законів України «Про військовий обов’язок і військову службу»,«Про Збройні Сили України» та всіх інших нормативних документів.
Водночас, відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт», Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковуються Збройні Сили України, забезпечують належну фізичну підготовку відповідних військовослужбовців та працівників, сприяють розвитку спорту, взаємодіють з відповідними громадськими об’єднаннями фізкультурно-спортивної спрямованості.
Саме для виконання вказаних завдань у Збройних Силах і функціонують заклади фізичної культури і спорту, організаційно-штатною структурою яких передбачені відповідні спортивні та тренерські посади, на яких і проходять службу спортсмени і тренери − військовослужбовці та працівники ЗСУ.
Хотів би звернути увагу, що в нас вже тривалий час відсутня негативна практика, коли спортсмени обіймали штатні посади у військах та відряджалися до спортивних клубів для участі в навчально-тренувальних зборах та змагання. На сьогодні спортсменів і тренерів призначають або приймають на відповідні посади спортсменів-стажерів, спортсменів-інструкторів, тренерів-викладачів, тренерів, старших тренерів штатних підрозділів за умови відповідності вимогам паспорту посади, наявності відповідної професійної або спортивної кваліфікації. Ось такий порядок.
Окремо зауважу щодо селекційної роботи, яка проводиться посадовими особами спортивних клубів. Кандидати до лав армійського спорту відбираються з числа перспективної молоді з видів спорту під час відповідної комунікації на навчально-тренувальних зборах та змаганнях різного рівня. Їм пропонують відповідні умови − підрозділи, посади, та формулюють вимоги (контрольні завдання), які закріплюють складанням індивідуального плану підготовки та оформленням відповідного договору (контракту). Буває так, що відбираємо ми, а буває той чи інший спортсмен проситься до нас.
Основним критерієм відбору для спортсменів є досягнення ними міжнародного рівня спортивної майстерності, високі професійні якості та здатність досягнення високих особистих та командних спортивних результатів.
− Торік підписала військовий контракт стрибунка у висоту Ярослава Магучіх. Вона складала Військову присягу?
− Звичайно. Урочистості відбулись в Центральному спортивному клубі Збройних Сил. Був керівний склад, її колеги по команді й друзі. І нині старший солдат Магучіх гідно виступає як армійська спортсменка. А нещодавно встановила рекорд України з результатом 2.06.
− Юрію Семеновичу, наведіть, будь ласка, приклади спортивної роботи в арміях, які є членами Міжнародної ради військового спорту − CISM.
− Організація системи військового спорту в кожній країні має свої особливості. Якщо взяти за приклад країни – члени НАТО, які досягли значних успіхів як на Олімпійських іграх, так і на змаганнях Міжнародної ради військового спорту (СІЗМ), то можна послатися на Німеччину.
Військово-спортивна школа Бундесверу в місті Варендорф є однією з найбільших у Європі. Вона є центральним навчальним закладом для підготовки інструкторів у галузі спорту і фізичної підготовки та відповідає за підвищення кваліфікації, а також за керівництво усіма спортивними інструкторами в Бундесвері. Крім того, школа проводить дослідження і подальші розробки в галузях спорту і фізичної підготовки. Школа також кілька разів на рік організовує великі національні і міжнародні заходи CІЗМ.
Також у Німеччині існує військовий центр водних видів спорту, який знаходиться в Екернферде.
На сьогодні штатна кількість військових спортсменів Бундесверу становить 827 посад. Бюджет на військовий спорт у 2019 році становив 35 мільйонів євро.
Ще приклад – Франція. На літніх Олімпійських іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро до складу збірної команди цієї країни загальною кількістю у 396 осіб увійшли 37 військових спортсменів, які здобули 12 медалей з 42 медалей французької команди.
На зимових Олімпійських іграх 2018 року в Пхьончхані 18 військових спортсменів вибороли 7 медалей, серед яких 3 золоті медалі у світової зірки біатлону лейтенанта Мартена Фуркада. Нам би такого лейтенанта (усміхається).
Дуже розвинена система військового спорту в Італії, до якої входять три військово-спортивні центри (Сухопутних військ, Повітряних сил та Карабінерів) та одна група у Військово-морських силах.
Скажу відверто, ми намагаємось переймати досвід організації спортивної роботи іноземних армійських клубів. Із деякими активно співпрацюємо, і це дає результат.
− Дякую за розмову.
