Які перспективи відновлення повнокровної системи військової юстиції, у чому актуальність цього завдання – запитання, з якими кореспондент АрміяInform звернувся до голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завітневича.
– Олександре Михайловичу, днями Ви заявили про можливість відродження військових судів. Наскільки ця ідея обґрунтована, у зв’язку з чим вона народилася?
– В Україні сьомий рік іде війна, але пов’язані з нею злочини розглядають цивільні суди. За роки війни учасники АТО/ООС не раз ставали фігурантами резонансних справ. І мова не тільки про простих бійців, а й про вищий офіцерський склад. Ми бачимо, що справа генерала Віктора Назарова викликала широку дискусію щодо необхідності повернення військових судів.
Особам вищої офіцерської ланки часто доводиться ухвалювати важкі рішення. Військові – це ті люди, які заради України готові віддати найцінніше – своє життя, і кожна така втрата, це, безумовно, біль.
Тут є також небезпека деморалізації армії через кримінальне переслідування вищого командування, яке брало активну участь в АТО/ООС. За роки війни загинуло багато військових, у всіх них були командири, які ухвалювали певні рішення. Ми знаємо, що ситуація не завжди переважала на нашу користь, тому рішення ухвалювалися швидко та в тих умовах, які існували.
Також варто зазначити, що військові злочини – це переважно справи, пов’язані з військовою таємницею. Документи з грифами секретності не можна просто так принести до суду й ознайомитись з ними у своєму кабінеті. Для цього потрібне спеціальне приміщення, якими не завжди обладнані суди першої інстанції. Тому і тут є запитання.
– Днями експосли США, військові та експерти звернулись до України через справу про збитий Іл-76. Вони вказують, що практика залучення до суду над військовими цивільних прокурорів і суддів підриває безпеку України. Чи передбачається залучати до створення військових судів незалежних міжнародних експертів?
Звернення експертів, військових, звісно, заслуговує на увагу, але, як ми знаємо, у системі українського судочинства давно вже немає військових судів. Їх ліквідовано у 2010 році, причому з мотивацією, що це якраз зробить правосуддя справедливим, прибравши можливість звинувачення військових отримувати захист від так званих своїх суддів.
Ніхто у владі не може підміняти суд. Ми не можемо тиснути на правоохоронні органи. У будь-якому разі маємо пам’ятати про реальне занепокоєння серед військових у зв’язку з тим, що українського генерала засуджують фактично за те, що зробила армія окупанта. Це дійсно потребує вирішення.
Питання відновлення військових судів не можна вирішувати, беручи до уваги тільки одну справу. Його слід вирішувати в дискусії з врахуванням думки як військових, так і правозахисників.
– Нині у Комітеті працює робоча група щодо військової поліції. На якій стадії її робота? Вочевидь, що військова поліція має стати елементом трикутника військової юстиції: «військова поліція – спеціалізована прокуратура – військовий суд».
– Так, при нашому Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки триває робота над законопроєктом про військову поліцію. Робоча група на чолі з народним депутатом Федором Веніславським, ознайомившись із опрацьованими законопроєктами, розглядає пропозиції щодо концептуальних засад.
Створення військової поліції – це вимога часу. Бойові дії на сході вимагають дотримання суворої дисципліни у військових частинах. Наразі діє Військова служба правопорядку, яка займається виявленням злочинів серед військовослужбовців, а досудове слідство проводять цивільні слідчі. Тобто фактично чинна система досудового розслідування не забезпечує ефективного й оперативного розслідування військових злочинів, що негативно впливає на стан боєготовності військових частин і підрозділів ЗС України та інших військових формувань.
Щодо трикутника військової юстиції: «військова поліція – спеціалізована прокуратура – військовий суд», то нині в нас функціонують спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сферах, у Спеціалізованій прокуратурі Об’єднаних сил утворено відділ процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях з питань розслідування причин смертей військовослужбовців у небойовій обстановці. Водночас у спеціалізованій прокуратурі відновлюється ще одна важлива функція – протидія військовим адміністративним правопорушенням задля забезпечення дотримання прав та соціальних гарантій військових, виконання командирами своїх обов’язків, що має значний вплив на стан правопорядку у військах. Так, Генеральний прокурор заявила, що у них є некомплект прокурорів, який сягає до 40%, проте після завершення атестації кадри мають бути поповнені.
– У чому полягатиме відмінність нових військових судів від ліквідованих. Як передбачається забезпечити незалежність їх діяльності, зробити її прозорою?
– У 2010 році внаслідок судової реформи ліквідовані військові суди. Ми пригадуємо, що однією з передумов такої ліквідації було скорочення чисельності особового складу ЗСУ. Наразі в Україні дедалі активніше точиться дискусія про необхідність повернення військових судів. Водночас для того, щоб вони не тільки ефективно працювали, а й не порушували права громадян, необхідно вивчити як практику Європейського суду з прав людини, так і світовий досвід. Також слід врахувати і особливості роботи в умовах бойових дій, а отже, підвищеного навантаження.
Звісно, такий процес потрібен, але створювати окрему гілку судів натепер буде важко, дорого і довго.
Питання залишається відкритим, ми у співпраці з Комітетом з питань правової політики детальніше його вивчатимемо і вдосконалюватимемо наше законодавство.
– Дякую за бесіду.
