Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Провідні армії світу вже давно мріють про те, як живу солдатську силу замінити на полі бою роботами-аватарами.
Не позбавлена фантазій на цю тему й армія Російської Федерації. Буквально нещодавно на селекторній нараді у своєму оборонному відомстві маршал Сергій Шойгу знову вкотре порушив це непросте питання.
Не беремось ворожити, що саме доповідали Сергію Кужутеновичу його браві підлеглі й запрошені водночас до розмови вчені-практики в галузі ультраелектронних технологій, але, заради правди, скажемо: позитивні зрушення та фундаментальні напрацювання в цій суперовій справі явно є…
І навіть досить просунуті!..
Виявляється, поки провідні вчені з материка, витаючи в емпіреях, сушили і продовжують сушити й далі собі голову, як створити тих механічних людиноподібних монстрів, то деякі перші зразки цих неймовірних напрацювань уже навіть успішно служать і працюють в окупованому Росією Криму…
Тільки ж, цікаво, хто, обминувши наукові лабораторії, зробив такий унікальний науково-практичний прорив?! От кому не жаль і Нобеля відвалити із чемоданом баксів…
Так, зокрема, у військовій частині № 83576 Військово-Морського флоту РФ, що дислокується в Севастополі, вже не один рік успішно служить офіцером такий собі «залізний персонаж», як Пузин, чи то — Пузєв (зрештою, суть не в прізвищі).
Хоч і ряжений він у цілком людську подобу: носить, як і військові, форму, віддає, як заведено між військовими, при зустрічі вітання, харчується в офіцерській їдальні, а вдома ввечері має ще й хатній затишок, — проте нічого спільного зі звичайною живою людиною-командиром, котра має хоч якийсь елементарний набір моральних чеснот і принципів, він не має…
«Не чоловік це… — відгукуються про нього підлеглі, — а якийсь металевий ящик, де замість серця – «полум’яний мотор», а інші органи — всуціль діоди, тріоди-електроди, підключені до бездуховного процесора в макітрі, накритій кашкетом… Для нього кожен підлеглий, то просто — зеро, тобто нуль… Якого він ніколи не чує, не бачить, і знає лише команди, які подає винятково космічним голосом…».
От, після Нового року залетіла у військову частину із зіркових армійських кабінетів сувора депеша — негайно вакцинувати особовий склад від «модного грипу», тобто COVID-19, вакциною «Супутник V».
На виконання наказу вишикував на плацу Пузин-Пузєв армійський молодняк — поповнення, зачитав перед строєм «височайший указ» і, ні від кого не приймаючи жодних контраргументів, дружно затарабанив усіх хлопців-першачків у військову поліклініку Севастополя на заштрик-вакцинацію…
А там, як на диво, теж уже не перший місяць-день працюють… роботи-гуманоїди. Тільки прикривають вони своє електронно-бездушне нутро не кітелем із орденськими планками за перемоги в ординаторській і не далі, а випареним до стерильності халатом медика.
Скільки не просився вісімнадцятилітній рядовий Максим Ч., як, до речі, й інші його побратими, у медиків не робити йому ту злощасну вакцинацію, скільки не пояснював бездушним ескулапам у портупеї, що в нього важкий сезонний поліноз і ще в дитинстві всі щеплення йому робили тільки під прикриттям антигістамінних препаратів, так ніхто його і не почув…
…А за кілька годин у вакцинованого воїна розвинувся набряк Квінке і його вже «швидкою» доправили до реанімації шпиталю…
Тим часом, поки роботи-Гіппократи в паніці повертали до життя бійця Максима Ч. і, на його щастя та щастя його рідних, таки врятували, ще добрих двадцять одиниць бойового складу в/ч № 83576, як пише Цензор.НЕТ, звалилося на лікарняне ліжко з температурою під 40 градусів…
Шлях до такого-сякого одужання їм, кажуть, прокладав мокрий вафельний рушник на лобі та одна-однісінька пігулочка парацетамолу…
Ну а там — як Бог дасть!!!
…Моралізувати в цій сумній історії можна, повірте, до безкінечності, вдаючись до фантастичних метафор, алегорій, епітетів… І придумати не один літературний хід, щоб якнайповніше передати словами чиюсь злочинну канцелярську байдужість до людського життя… Хай і вбраного на якийсь час у солдатські обладунки… Хоча солдатові, як учить армійський статут, і не личить хнюпити носа за будь-яких ситуацій та обставин.
Тож закінчимо оповідь однією притчею…
За часів Російсько-японської програшної для Росії війни, що прогриміла на її східних рубежах у 1904–1905 роках, вирішили царські сановники випустити бронзову медаль для нагородження її учасників… Нагадувала та медалька поганеньку копію медалі, присвяченій Вітчизняній війні 1812 року. Та мала одну унікальну особливість: на її звороті був викарбований дещо дивний напис, що мимоволі служив недвозначним натяком: «Да вознесет вас Господь в свое время»…
У царській канцелярії довго потім розслідували цю, м’яко кажучи, прикрість: як, мовляв, фраза: «Да вознесет вас Господь»… і резолюція Миколи II, який довго вагався із затвердження запропонованого йому слогану: «В свое время доложить», — раптом об’єднались в одне речення, правда, без отого «доложить», і назавжди увічнились у металі…
Байдужого невігласа-виконавця, котрий допустив тоді цей явний цинізм над пам’яттю захисників землі російської, так і не виявили… Своєрідним аватаром-дияволом в анналах історії він залишається досі…
Натомість клінічні традиції російської імператорської армії у блюзнірському ставленні до життя захисника-солдата перейшли, виходить, і до армії, що стала «у свое время» її спадкоємницею…
…Да вознеси цих чинуш при погонах, Господи!.. Подалі від святої людської душі! Якій, як небесне повітря, потрібне живе слово — слово розуміння, слово співчуття, слово людини, а не мертвий голос від кретина-робота… Що хвацько вміє заправляти холоші штанів у чоботи…
Начальник кореспондентської мережі СП
Йозеф Швейк-правнук, також бравий вояк і вірний побратим рядового Чонкіна
Сьогодні Збройні Сили України реалізували правильний удар по окупанту в Джанкої, по аеродрому.
Президент США Джо Байден запевнив, що негайно підпише законопроєкти спікера Палати представників США Майка Джонсона про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню після його схвалення Конгресом.
Ухвалений у першому читанні законопроєкт про залучення засуджених до захисту України в лавах ЗСУ передбачає обов’язкову згоду не лише самих засуджених, а й командирів частин, де будуть створені такі окремі спеціальні підрозділи.
Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-лейтенант Олександр Павлюк показав ефективну роботу підрозділів Сухопутних військ.
Командувач Військово-Морських Сил ЗС України віцеадмірал Олексій Неїжпапа зустрівся із заступником генсека з морських і водних справ Міністерства клімату Естонії Каупо Ленеранда, під час якої обговорив посилення технічних можливостей ВМС ЗСУ.
Спікер Палати представників Майк Джонсон опублікував текст ініціативи фінансування допомоги Україні, який можуть схвалити вже цієї суботи, 20 квітня.
Захищаємо світ
Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…