Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Про підготовку курсантів за стандартами НАТО, найвищі державні нагороди викладацького складу інституту, додаток до диплома європейського зразка, а також участь у програмі ERASMUS+ і грант від американських партнерів — читайте в інтерв’ю АрміяInform з начальником Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидатом педагогічних наук, заслуженим працівником освіти України генерал-майором Ігорем Толоком.
— Пане генерал-майоре, чи задоволені підсумками 2020-го, результатами, які показали курсанти, слухачі, викладацький і командний склад інституту?
— Найбільшим досягненням слід вважати те, що Військовий інститут у цілому перейшов на підготовку фахівців за стандартами НАТО. Наприклад, ми дуже пишаємося запровадженням викладання навчальних дисциплін англійською мовою. Є чудові результати співпраці із закладами вищої освіти Європейського Союзу та країн Альянсу. Торік налагоджені нові напрямки такої співпраці.
Наполеглива праця курсантів, ад’юнктів, викладацького, командного складу інституту у 2020-му відзначена на рівні керівництва країни. Серед заохочень — найвищі державні нагороди. Начальникові кафедри військового перекладу полковнику Володимиру Лісовському присвоєне звання «Заслужений працівник освіти України», а «Заслуженим працівником культури України» став начальник військового оркестру — військовий диригент майор Юрій Копач.
Торік нам вдалося здобути одразу дві Державні премії України — у галузях вищої освіти й військової науки та техніки. Це визнання нашої роботи у практичному покращенні сектору безпеки країни й воєнної науки. Викладачі інституту працювали над реалізацію цілком конкретних цілей, визначених у Стратегічному оборонному бюлетені України. Ці премії — за реальне підвищення боєздатності наших Збройних Сил.
Реформування війська потребує зміни педагогічної системи вищого військового закладу освіти. Одна з робіт присвячена розвитку сектору безпеки та оборони України. Друга робота не менш цікава й масштабна, проте вона стосувалася закритої теми в галузі військової науки й техніки.
Колектив у 2020-му зробив дуже багато для вдосконалення системи військової освіти й підготовки кадрів, розвитку озброєння й військової техніки. Маємо і практичні результати, які «можна помацати» — кілька зразків розробленої нами техніки вже прийняті на озброєння!
— Розкажіть про тих, хто навчається у виші.
— В інституті навчається кілька категорій. Це курсанти, які після здобуття ступеня «бакалавра» або «магістра» і військового звання «лейтенант» проходять службу за контрактом на офіцерських посадах — у Збройних Силах та інших військових формуваннях. Це студенти-заочники з-поміж солдатів і сержантів, які навчаються за цивільними спеціальностями, студенти, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу.
Крім того, в інституті є слухачі-іноземці: китайські військові, які навчаються за ступенем вищої освіти «магістр».
— Ігорю Вікторовичу, і все ж про мотивацію тих, хто вступає на навчання…
— Конкурс під час вступу до Військового інституту — в середньому шість осіб на одне місце. Майбутніх офіцерів приваблюють освітні програми й можливість отримання подвійного диплома. Абітурієнти хочуть стати офіцерами — захисниками Вітчизни, здобути якісну освіту. У підготовці курсантів беруть участь професори університету, який по праву визнаний одним з найкращих закладів вищої освіти України. Погодьтеся, такі знання й досвід — це змістовний, неоціненний бонус. Не забуваймо і про головне — самореалізацію, що дуже важливо для сучасної молоді.
— Чи відстежуєте подальшу долю, службовий шлях, здобутки випускників? Аналізуєте ефективність їхньої діяльності?
— Ми узагальнюємо й аналізуємо відгуки з військ на випускників. Їх надсилають командири частин. І проводимо ретельний аналіз рівня сформованості у випускників, кажучи офіційно, «визначених компетентностей і професійно важливих якостей і результатів виконання посадових обов’язків».
І за результатами аналізу отриманих відгуків корегуємо й удосконалюємо освітні програми, навчальні плани. Досвід показує, що цей аналіз неабияк сприяє удосконаленню навчально-виховного процесу.
— Збройні Сили перебувають на шляху реформ. Які помітні зміни відбулися торік у навчальному закладі? Нові навчальні програми, методи навчання? Нові спеціальності?
— Ми не лише підтримуємо процес реформи, а й прагнемо посісти своє місце серед тих, хто є її локомотивом, особливо в частині кардинальних змін, спрямованих на досягнення ЗС України необхідного рівня сумісності з військовими формуваннями країн-членів НАТО.
Наш інститут бере участь у різних сучасних перспективних програмах. Наприклад, це відома євросоюзна програма академічної мобільності ERASMUS+.
Надважлива ділянка роботи фахівців ВІКНУ — розроблення й удосконалення стандартів для кожної спеціальності. Колектив інституту уважно відстежує нові підходи в діяльності Збройних Сил, вивчає і враховує їх. Це стосується, наприклад, тактики підрозділів, частин, з’єднань — і своїх військ, і військ противника. Або надходження нових зразків озброєння та військової техніки. Окремий серйозний напрям роботи — досвід бойових дій на сході України, а також вивчення участі ЗСУ у міжнародних військових навчаннях НАТО.
У нас розроблені справді передові методики й педагогічні технології, включно з дистанційним навчанням. Вони адаптуються в наш внутрішній навчальний процес. Курсантів з перших днів слід готувати за випробуваними методиками, що застосовують у підготовці збройних сил Альянсу.
В інституті значно збільшено години на іноземну мову для вдосконалення вмінь і навичок відповідно до мовного стандарту НАТО STANAG 6001. Це забезпечує потрібний рівень спілкування військовослужбовців іноземною в усній і письмовій формах у професійній сфері. І це не модна забаганка, це практична необхідність. Особовий склад Військового інституту бере участь у міжнародних навчаннях, тренувальних місіях, тренінгах, освітніх програмах, консультаціях, стажуваннях та інших заходах, передусім у межах програм НАТО «Удосконалення військової освіти (DEEP)». Для цього залучаємо спеціально відряджених інструкторів і викладачів.
Курсанти київського Військового інституту
— До речі, про інструкторів і викладачів. Як відбувається процес удосконалення їхньої майстерності?
— Науково-педагогічні працівники інституту навчаються у школах методичної майстерності, за програмою IMET за кордоном, на курсах підвищення кваліфікації Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Викладачі й інструктори стажуються у департаментах Міноборони, управліннях Генерального штабу ЗС України.
— Україна намагається максимально інтегруватися в європейські структури та програми — не лише військові. Яка робота в цьому напрямку відбувалася в інституті у 2020 році? Які практичні результати міжнародної співпраці?
— Потрібно розуміти мету модернізації освітнього процесу в Збройних Силах — це створення такої його моделі, в якій оптимально поєдналися найкращі практики: вітчизняні й закордонні. Ми активно включені в міжнародний освітній і науковий простір. Можу навести такі дані за 2020 рік: проведено 12 міжнародних заходів, 47 конференцій. Відбулися переговори з представниками апаратів аташе п’яти країн: Румунії, Франції, Італії, Болгарії та ФРН…
— Ігорю Вікторовичу, у розмові Ви згадували європейську програму ERASMUS+…
— Так, саме з метою реалізації завдань інтегрування у європейський простір Військовий інститут — єдиний серед усіх військових вишів, який бере участь у програмі ЄС ERASMUS+ на період 2019-2021 років. Це означає підтримку проєктів співпраці, партнерства, заходи й мобільність у сфері освіти, науки, професійної підготовки.
У межах цієї програми торік Військовий інститут уклав угоди з вищими військовими навчальними закладами країн НАТО: Болгарії, Литви, Польщі, Хорватії, отримавши фінансове забезпечення на академічну мобільність на обмін курсантами, викладачами й науковцями.
Нам удалося подолати диспропорцію між ступенем підготовленості курсантів інституту до європейської інтеграції й вимогами, на яких ґрунтується створення європейського простору вищої освіти.
У результаті ми отримали визнання освітнього процесу Військового інституту військовими вишами країн НАТО. Адже академічне визнання — це визнання курсів, кваліфікацій або дипломів одного вищого навчального закладу іншим. Наші курсанти, які пройшли навчання за кордоном, отримують Додаток до диплома (Diploma Supplement) європейського зразка.
Назву ще кілька красномовних цифр. За дуже короткий час участі Військового інституту у програмі ERASMUS+ навчання вже пройшли дванадцять курсантів, на стажування й викладання відправлено 16 викладачів для проведення занять, 8 викладачів і наукових співробітників — для стажування. У 2021-му за програмою академічної мобільності до ВІКНУ планують приїхати на навчання і стажування ще 6 курсантів і 8 викладачів.
— Відомо, що західна система освіти відрізняється значною за обсягом практичною складовою. Як ставитеся до збільшення практики в порівнянні з теорією в освітній програмі, адже навчальний час не безмежний?
— Торік ми значно вдосконалили систему практичної підготовки наших курсантів. Наприклад, тепер практичну підготовку проводять після кожного навчального семестру в навчальних центрах і бойових військових частинах. Удосконалено практичну підготовку курсантів на матеріально-технічній базі замовників на підготовку військових фахівців. Також на базі інституту створена власна унікальна система тренажної підготовки.
Ще одне ноу-хау: для швидкого входження в посаду випускників розробили й ефективно використовуємо систему передвипускної посиленої підготовки.
— До речі, які «позакласні завдання» виконують курсанти, які їхні практичні результати й користь для Збройних Сил?
— З ініціативного «позакласного», наприклад, створений курсантами військового гуманітарно-лінгвістичного факультету проєкт AM&PM. Він є власною ініціативою нашої молоді в межах міжнародної програми Peer-to-Peer. Лише за 3 місяці торік наша військова молодь спромоглася створити дієву платформу протидії дезінформації (АрміяInform писала про це раніше). У листопаді, після презентації результатів роботи, для подальшого розвитку проєкту курсанти отримали грант від американських партнерів. Про мене, це найкраще свідчення високої оцінки проведеної роботи, професійності й розуміння сучасних реалій. А також бажання зробити внесок у підвищення спроможностей ЗСУ у сфері кібернетичної й інформаційної безпеки.
Курсанти-учасники проєкту AM&PM на презентації в АрміяInform. Фото: Дмитро Юрченко
— Ви розповідали про наукову діяльність інституту. Як вона відбувається?
— У складі Військового інституту є науково-дослідний центр, структура якого побудована задля наукового супроводження підготовки фахівців за напрямами навчального процесу. У центрі активно працюють наукові школи. І вони виконують не лише завдання Зведеного річного плану наукової та науково-технічної діяльності ЗС України. Наші «студії» додатково проводять важливі наукові дослідження у тісній співпраці зі структурними підрозділами Київського національного університету імені Тараса Шевченка та підприємствами оборонно-промислового комплексу України.
Результати науково-дослідних робіт проходять впровадження у бойових військових частинах, зокрема ООС, та випробування на відповідних полігонах за напрямами діяльності. Так, розроблено макет комбінованого програмно-апаратного комплексу визначення психофізіологічного портрета військовослужбовця щодо його спроможностей виконувати конкретні види службової діяльності та ефективності виконання поставлених завдань в умовах інформаційного та фізичного перенавантаження.
Щодо цифр. Впроваджено в діяльність війська 15 стандартів НАТО. Підписані договори про науково-технічне та виробниче співробітництво з 14 підприємствами ОПК. Наукові співробітники отримали 26 патентів на винаходи й корисні моделі та отримали диплом другого ступеня переможців Всеармійського конкурсу «Найкращий винахід року» у номінації «Бойові кораблі та озброєння» та диплом третього ступеня у номінації «Матеріально-технічне забезпечення».
— Закордонні військовослужбовці цікавляться вашими розробками?
— Звичайно. Нам є що розповісти й показати закордонним партнерам. Наприклад, у міжнародній науково-технічній співпраці торік у межах програми Євросоюзу ERASMUS+ підписано меморандум на створення науково-дослідного консорціуму у складі 10 європейських ЗВО. Також у 2021-2023 роках планується міжнаціональна та міжгалузева співпраця шляхом обміну дослідницького й інноваційного персоналу за програмою ЄС «Горизонт-2020» напрямок Дії Марії Склодовської-Кюрі (Marie Sklodowska-Curie Actions).
Одночасно ВІКНУ бере активну участь у спільних наукових конференціях з військовими вишами НАТО, публікується в міжнародних журналах індексації Scopus, WoS. Ведемо переговори про залучення ВІКНУ до програми Українського науково-технологічного центру. УНТЦ — міжнародна міжурядова організація, створена з метою запобігання розповсюдженню знань та досвіду, пов’язаних зі зброєю масового знищення. Програми фінансують Євросоюз, США та Канада.
— Справді, сам лише перелік результатів вражає. А що не вдалося зробити торік? Як відповідно до цього скоректовані плани роботи на 2021-й?
— У цілому завдання 2020-го виконані. Були певні обмеження, пов’язані з пандемією COVID-19, але вони навіть спонукали до пошуку нових форм і способів підготовки фахівців. Отже, впроваджено проведення конференцій, семінарів, занять дистанційно із застосуванням новітніх засобів і мережевих програм.
Інституту необхідна активізація всіх складових міжнародної діяльності, зростання кількості іноземних курсантів і візит-професорів, англомовних освітніх програм, освітніх програм з міжнародною акредитацією. Нам не завадять гранти з кредитної та ступеневої міжнародної мобільності. Намагатимемося розвивати й розширювати програми подвійних дипломів із закордонними партнерами.
Плануємо та працюємо над напрямом міжнародних наукових і освітніх проєктів, спільних публікацій, міжнародних патентів, проданих ліцензій, діючих спільних міжнародних структур, індексів цитування, стартапів, що виводяться на міжнародні ринки.
Дякую за розмову!
Фото автора
